Заказать курсач за 10 грн. ДИСК 1-6 семестр 250 грн ДОБАВЬ СВОЕ ФОТО регистрация KIS-Plus вход в KIS PLUS новости

Університет інформаційно - комунікаційних технологій курсовой по связи, модуль , комплексное по связи, контрольная по связи, дипломный проэкт по телекомуникации, Курсовой проэкт, телекоммуникация и связь, Киевский Институт Связи, Государственный университет информационно-коммуникационных технологий, ГУИКТ, ДУІКТ, Связь, Zosik, KIS-kiev.narod.ru

для студентов КИС економика в сетях свызи
Сучасні мережі електрозв'язку - це складний взаємопов'язаний комплекс апаратних і програмних засобів, адміністративно-керуючих структур та служб, що забезпечує користувачів послугами зв'язку. Мережа електрозв'язку України в основному аналогова та в значній мірі орієнтована на обслуговування аналогового абонентського обладнання. Ситуа-ція, що склалася з цифровізацією в Україні відповідає існуючому рівню запросів на послуги зв'язку, їх структурі. Майбутня мережа електрозв'язку - це універсальна цифрова мережа з інте-грацією служб, яка пропонує користувачам можливість передачі будь-яких не-обхідних видів інформації. Узгоджені протоколи та сполучні пристрої обробки та зберігання інформації в цій мережі дозволяють реалізовувати "відкриті" сис-теми зв'язку з загальним доступом. В основі такого представлення знаходяться наступні світові тенденції: - розширення послуг шляхом побудови цифрової мережі з інтеграцією обслуго-вування (ЦМІО-ІSDN); - побудова світової транспортної мережі; - інтелектуалізація мереж; - удосконалення технічної експлуатації мереж. Існуючі на сьогоднішній день апаратні та програмні засоби дозволяють будувати цифрові мережі двома суттєво різними засобами переносу інформації: синхронним (STM) та асинхронним . Синхронний та асинхронний способи передачі інформації дозволяють бу-дувати мережі, у всякому разі, по одному з п'яти сценаріїв. На основі синхронного способу з використанням:
1) обладнання плезіохронної цифрової ієрархії;
2) обладнання синхронної цифрової ієрархії; На основі асинхронного способу з використанням:
3) апаратури та обладнання плезіохронної цифрової ієрархії;
4) синхронної транспортної мережі;
5) асинхронної транспортної мережі;
Відразу відзначимо, що реалізація в Україні п'ятого сценарію з причин технічного та економічного характеру малоймовірна. Найбільш імовірна реалі-зація перших 4-х сценаріїв. Відзначимо, що головною задачею будь-якої мережі електрозв'язку є пере-дача інформації з одного пункту в будь-який інший з заздалегідь зазначеною (нормованою) імовірністю. Такий загальний показник мережі -результат склад-ної взаємодії ряду часткових показників, що характеризують мережу по бага-тьом функціональним ознакам. Ці взаємодії мають складний характер, тому і виникла необхідність розглянути характеристики мереж, які будуються на тех-нологіях ПЦІ та СЦІ, визначити характер показників, по яким доцільно оціню-вати мережі.

История черной металлургии в России

На территории России производство железа началось еще в древние времена. Первоначально железные руды плавили в сыродутных горнах. С 9 века изобрели специальные наземные печи-домницы, дутье производилось вручную. Уже начиная с 1632-1637 годов, недалеко от Тулы, был построен первый завод с доменной печью. За сутки этот первый в истории черной металлургии завод выплавлял до 120 пудов чугуна за сутки. Но производство росло, и в 1700 году было выплавлено 150 тысяч пудов чугуна.
В 18 веке в России производство чугуна было увеличено в пять раз. Мы оказались на первом месте в мире по производству черных металлов. Первое место Россия держала и в 19 веке, вплоть до начала 20 века. В 1913 году Россия спустилась до пятого места.
Гражданская война 1918-1920 годов привела к тому, что производство снизилось еще на несколько процентов. Но в 1928 году все вернулось на круги своя. В годы довоенных пятилеток были реконструированы старые заводы и построены новые. Так появились гиганты черной металлургии: Магнитогорский и Кузнецкий, Криворожский, Новотагильский и т.д. Вновь сла производиться металлопродукция: продукция труба профильная и уголок стальной, сортовой и листовой металлопрокат и прочее. 
В годы Великой Отечественной Войны немцы вывели из строя заводы, которые давали более 60% металлов России. Это привело к строительству заводов в тех республиках, где никогда не было черной металлургии. После окончания войны все разрушенные заводы были восстановлены в кратчайшие сроки. В 50-70 годы завершились стройки новых: Орско-Халиловский и Карагандинский, Череповецкий и Западно-Сибирский.
В современной России сейчас функционируют следующие гиганты черной металлургии: Верх-Исетский металлургический завод, Уралвторчермет, Ашинский металлургический завод, ОАО «Кузнецкие ферросплавы», Новокузнецкий металлургический комбинат, ОАО «Новокузнецкий металлургический комбинат», Новолипецкий металлургический комбинат, Северсталь, Магнитогорский металлургический комбинат и т.д.

1.1. Вибір можливих варіантів типу кабеля і ЦСП. 100 км 250 км 1800 км 2500 км.
Типи мереж Вибір типу кабеля залежить від мережі, на якій він використовується, апаратури ІКМ і кількості каналів, необхідних для здійснення зв'язку. Відповідно до завдання на курсовий проект: Lаб = 369 км, Lбв = 190 км. Визначимо довжину лінії передачі LЛП: LЛП = 369+190 = 559 км. Згідно завдання необхідно створити лінію передачі у магістральній ме-режі зв'язку. Існує можливість використати три варіанта зв'язку (два по симе-тричних кабелях - двокабельні ЛП, один по коаксиальному кабелю -однокабельна лп ) :
1) ЦСП ІКМ - 480С по кабелю МКСА 1х4;
2) ЦСП ІКМ - 480С по кабелю МКСА 4х4;
3) ЦСП ІКМ - 480 по кабелю МКТ - 4; Оптимальний варіант визначається із загальної кількості каналів ТЧ. Робимо розрахунок загальної кількості каналів ТЧ від кінцевих пунктів (КП) ЛП ( А и В ):

Скорочені ділянки необхідно розташовувати прилеглими до кінцевих або обслуговуючих пунктів, оскільки захищеність від завад на скорочених ділянках вища, ніж на ділянках номінальної довжини, що в цілому збільшує завадостійкість лінійного тракту.
Розміщення ОРП - для виділення каналів визначено вихідними дани-ми.
Розташування ОРПДЖ необхідно, якщо LАБ > lСДЖ або LБВ > lСДЖ. (lСДЖ = 200 км для ІКМ-120, ІКМ-480).
Як правило, ОРПДЖ розміщують посередині між кінцевими пунктами і ОРП - розміщення бажано в населеному пункті.
Таким чином LАБ=369 > lСДЖ=200 та LБВ=190 < lСДЖ=200 звідси вихо-дить що ОРПДЖ необхідно встановлювати тільки на ділянці LАБ
Приклад розташування ОРП і НРП приведено на малюнку 3. Розрахувати довжину секцій дистанційного живлення після визначення скорочених ділянок окремо для ділянок LАБ і LБВ, тому що місцезнаходження пункту ОРП-Б задано вихідними даними.