ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО - КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра комутаційних систем

ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з дисципліни "Сигналізація та синхронізація в телекомунікаційних

системах та мережах"

для підготовки спеціалістів за спеціальністю

7.092402 "Інформаційні мережі зв'язку"

Укладач: ст. викладач Л.А. Кирпач

Методичні вказівки обговорені і схвалені на засіданні кафедри КС

"__28_" __серпня_ 2003 р., протокол № 1_

Загальні вказівки

Контрольна робота виконується в окремому зошиті згідно варіанта. Варіант вибирається по двом останнім цифрам номера залікової книжки.

При виконанні контрольної роботи слід привести умову задачі у відповідності з індивідуальним варіантом. Розв'язок задачі повинен супроводжуватися необхідними поясненнями.

При оформленні контрольної роботи слід залишити місце для можливих зауважень рецензента і отримання письмових рекомендацій. В кінці роботи приводиться перелік використаної літератури, ставиться дата виконання роботи і особистий підпис студента.

Після усунення недоліків, вказаних рецензентом, контрольна робота може бути зарахована і здана на заліку.

Задача 1.

Визначити необхідну стабільність генератора при синхронному та стартстопному методах передавання, якщо допустима розбіжність фази e = N× 10^-2 (N – цифра одиниць номера варіанту), год, n = 5. В табл. 1, в залежності від цифри одиниць варіанта, наведені значення швидкості передачі. Зробити висновок щодо доцільності застосування даних способів передавання на заданій швидкості. Перерахувати переваги та недоліки зазначених способів передачі.

Задача 2.

Зобразити з’єднувальний тракт зв’язку між двома заданими станціями, вказавши, які сигнали будуть передаватися на всіх етапах встановлення з’єднання. Типи вихідних районної та міжміської АТС приведено в табл. 2, а вхідних – в табл. 3.

Задача 3

Описати системи сигналізації, які використовуються на об’єктах, де Ви працюєте.

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи.

Синхронізація - це процес встановлення і підтримки певних часових співвідношень між двома і більше процесами. Розрізняють поелементну, групову і циклову синхронізацію. Поелементна синхронізація дозволяє на прийомі правильно відокремити один одиничний елемент від іншого і забезпечити найкращі умови для його реєстрації. Групова синхронізація забезпечує правильний поділ прийнятої послідовності на кодові комбінації, а циклова синхронізація - правильний поділ циклів часового об'єднання елементів на прийомі.

Розглянемо особливості поелементної і групової синхронізації синхронних і стартстопних систем.

При синхронному методі передавання передавач безупинно формує елементи сигналу тривалістю t ₀, рівною одиничному інтервалу (рис.1,а). Елементи поєднуються в комбінації тривалістю Тк. Знаючи момент початку включення передавача t₀, можна визначити час приходу будь - якого одиничного елемента, а знаючи число одиничних елементів кодової комбінації, легко відокремити одну кодову комбінацію від іншої.

Рис.1 Формування елементів кодових комбінацій при синхронному методі передачі

На рис.1,б,в показані відповідно імпульси, що відокремлюють один елемент від іншого й одну групу елементів від іншої. Визначивши інтервали часу, на яких з'являються елементи, можна пророчити час приходу найбільш стійкої частини елементів сигналу. Реєструючи сигнал у цій частині, можна знизити імовірність неправильного прийому елемента.

Синхронна робота розподілювача передавача і приймача зазвичай підтримується автоматично. Для цього в приймачі в міру необхідності виробляються сигнали підстроювання частоти задаючого генератора (ЗГ)

Рис.2. Гармонійні сигнали задаючих генераторів передачі і прийому

прийому. Частота цього генератора повинна по можливості збігатися з частотою генератора передачі. Нехай частота ЗГ ¦ _зп на передачі дорівнює номінальній f_н. Частота ЗГ на прийомі внаслідок нестабільності може відхилятися від номінального значення f_н на величину D f (коефіцієнт нестабільності k=D f/f_н). Відхід частоти ЗГ на прийомі приводить до відхилення тактової послідовності від її ідеального положення, причому згодом розбіжність по фазі буде накопичуватися. Нехай у момент t₀=0 тактова послідовність збігається з ідеальною. Визначимо час, за який відхилення по фазі від тривалості одиничного елемента буде дорівнювати величині e . Для цього розглянемо два гармонійних сигнали з частотами f₁ і f₂, вироблюваних відповідно ЗГ на передачі і прийомі (рис.2). З цих коливань формується тактова послідовність (послідовність синхроімпульсів).

Нехай f₁=l/(T—D T), де Т=t ₀, f₂= 1 / (T+D T). За t ₀/D T=n одиничних інтервалів розбіжність по фазі досягне e =1. Це відбудеться за час

, (1)

де k=D Т/t ₀ чи з урахуванням відносної нестабільності генератора передавача і приймача te =1/2kВ.

Якщо позначити припустиму розбіжність по фазі через e _доп, то час, за який відхід по фазі буде перевищувати припустиме значення (відбудеться розсинхронізація),

te _доп=e _доп/(2kВ). (2)

Якщо e _доп виразити у відсотках від одиничного елемента, то формула (2) прийме вигляд

te _доп= e _доп /(200 kВ).

Використовуючи отриманий вираз, можна також для заданих te _доп і В визначити необхідну величину k.

При стартстопній роботі кожна кодова комбінація починається зі стартового (безструмового) елемента, за яким надходять кодові елементи. Кожна кодова комбінація закінчується стоповим (струмовим) елементом (рис.3,а).

Прийомний розподілювач запускається стартовим елементом і зупиняється при надходженні стопової посилки. За рахунок зупинки розподілювача прийому розбіжність розподілювачів ліквідується і прийом наступної кодової комбінації починається при нульовій розбіжності по фазі розподілювачів.

Знайдемо максимальне відхилення синхроімпульсів (рис.3,б), використовуваних для реєстрації методом стробування одиничних елементів за час стартстопного циклу Т_ст (рис.3,а) щодо ідеального положення. Воно визначається виразом

де (n+1) -довжина кодової комбінації з урахуванням стартового елемента. Відносна величина відхилення синхроімпульсу:

e _max = D t_max/t ₀=(n+1)k,

Рис.3. Формування елементів стартстопних кодових комбінацій

Для виконання задачі 2 слід скористатися даними табл. 4 – 8.

Таблиця 4

Склад лінійних сигналів

Таблиця 5

Склад управляючих сигналів на місцевій мережі

Примітка: Для АТС ДК передаються тільки цифри номера абонента Б.

Таблиця 6

Склад управляючих сигналів на ЗЗЛ

Таблиця 7

Склад управляючих сигналів на ЗЛМ

Примітка: З АМТСКЕ, Е в АТСКЕ, Е додатково рекомендується передавати сигнал категорії виклику після номеру абонента Б.

Таблиця 8

Сигнали управління на міжміській мережі

Примітка: 1. Передбачено чотири категорії приоритетності виклику з розподілом на автоматичний або напів- автоматичний.

2. Ехозагороджувачі можуть не вмикатися, вмикатися тільки на вихідному, тільки на вхідному або на обох кінцях каналу.

1. Гайворонская Г.С. Основы построения сетей и систем телефонной связи. Учебное пособие. Украинская Государственная академия связи им. А.С. Попова, 1997.
2. Стеклов В.К., Ивашко В.В., Мирталибов Ф.А. Анализ методов тактовой и цикловой сигнализаций, используемых в ЦСК. Учебное пособие. Киевский институт связи УГАС им. А.С. Попова, 1997.
3. Мартынов Е.М. Синхронизация в системах передачи дискретных сообщений. М., “Связь”, 1972.
4. Шварцман В.О., Етрухин Н.Н., Карпинский М.А. и др. Синхронные сети передачи данных. М.: Радио и связь, 1988.
5. Слепов Н.Н. Синхронные цифровые сети SDH. М., “Радио и связь”, 1998.
6. Росляков А.В. Общеканальная система сигнализации. М., “Радио и связь”, 1998.
7. Чеусов В. Введение в систему сигнализации №7 МСЭ. УНИИС. Киев, 1998.
8. Корнышев Ю.Н., Романцов В.М., Стовбун Г.В. Сигнализация на телефонных сетях. Учебное пособие. Одесса, 1996.

10. Шварцман В.О., Емельянов Г.А. Теория передачи дискретной

информации: Учебник для ВУЗов связи. – М.: Связь, 1979.