Заказать
курсач за 10 грн. ДИСК 1-6 семестр 250 грн ДОБАВЬ СВОЕ ФОТО регистрация KIS-Plus вход в KIS PLUS новости |
Університет інформаційно - комунікаційних технологій курсовой по связи, модуль , комплексное по связи, контрольная по связи, дипломный проэкт по телекомуникации, Курсовой проэкт, телекоммуникация и связь, Киевский Институт Связи, Государственный университет информационно-коммуникационных технологий, ГУИКТ, ДУІКТ, Связь, Zosik, KIS-kiev.narod.ru |
4. Принципи побудови СТМ
До складу сільської первинної мережі (СПМ) входять: лінії передачі: фізичні та ущільнені; місцеві мережеві станції (ММС), які забезпечують організацію та транзит з внутрішньозонової мережі типових каналів і групових трактів і надання їх споживачам; мережеві вузли переключення (МВП), які організуються на пересіченнях ліній для транзиту, виділення і переключення типових каналів і трактів. На основі СПМ створюються сільські вторинні мережі (СВМ): телефонні, телеграфні, передачі даних і звукового мовлення, загальнодержавні та відомчі, комутуючі та некомутуючі.
Вторинна загальнодержавна автоматично комутуюча СТМ, яка є частиною загальнодержавної системи автоматизованого телефонного зв’язку ЗДСТфЗ, призначена для встановлення з’єднання між абонентами мережі в межах сільського адміністративного району та забезпечення виходу абонентів на мережі зонового, міжміського і міжнародного телефонного зв’язку. Вона складається з розташованих в сільських населених пунктах автоматичних телефонних станцій, міжстанційних з’єднувальних ліній (ЗЛ), абонентських ліній (АЛ) та кінцевих абонентських установок (АУ). Телефонні мережі міст-райцентрів, міст районного підпорядкування і селищ міського типу, що знаходяться на території сільського району і належать до міських телефонних мереж (МТМ), включаються в СТМ за принципами організації сільського телефонного зв’язку. Зв’язок абонентів МТМ міст обласного (крайового) підпорядкування, які не є райцентрами, з СТМ відбувається по внутрішньозоновій мережі, а абонентів відомчих телефонних мереж, що розташовані в сільській місцевості, - через установчо-виробничі телефонні станції (УВАТС), що мають право виходу на мережу ЗДСТфЗ.
Будується СТМ як єдина телефонна мережа зв’язку загального призначення і внутрішньовиробничого зв’язку колгоспів, радгоспів та інших сільгосппідприємств. Телефони СТМ встановлюються в сільрадах, дирекціях радгоспів, відділеннях зв’язку, школах, клубах, дитячих садках та яслах, магазинах і підприємствах служби побуту, лікарнях, медпунктах і т.д. Багато телефонних апаратів встановлюється у населення. Для потреб виробництва можуть також створюватись мережі директорського та диспетчерського телефонного та радіотелефонного зв’язку, факсимільного зв’язку, передачі телеінформації і гучномовного пошукового зв’язку. Крім того, для цілей виробничого зв’язку в межах району і області можуть використовуватися мережі загальнодержавної мережі абонентського телеграфування і передачі даних.
Особливістю СТМ є наявність невеликих, досить віддалених одна від одної абонентської груп. Це зумовило використання на СТМ в основному станцій малої (50 ... 300 номерів) і рідко середньої (500 ... 2000 номерів) ємності і виникнення великої кількості мілких (5 ... 20 ліній), погано використовуваних пучків ЗЛ значної протяжності. Для укрупнення пучків з метою підвищення їх використання застосовують радіальний і радіально-вузловий способи побудови СТМ (рис. 3) і ЗЛ в основному двосторонньої дії та універсальні, загальні для місцевого та міжміського зв’язку. Роздільні пучки ЗЛ для місцевого та міжміського зв’язку і ЗЛ односторонньої дії рекомендується використовувати тільки при великій інтенсивності міжстанційного навантаження, коли ємність пучка досягає 30... 50 ліній. Зниженню затрат на ЗЛ сприяють також масове використання на СТМ малоканальних систем передачі, організація мережевих вузлів переключення та використання при розрахунках кількості ЗЛ дещо підвищених в порівнянні з МТМ норм втрат викликів (10... 300/00). Для кращого використання АЛ на СТМ широко використовують спарене включення ТА. До нього пред’являються наступні вимоги: секретність розмови, вибір посилки виклику, можливість взаємного зв’язку між власниками спарених ТА і розподілений облік міжміських розмов.
Для зменшення часу невиробничого заняття комутаційних пристроїв і ЗЛ сільських АТС передбачається односторонній відбій, тобто звільнення всіх, хто приймав участь у з’єднанні ліній та приладів після відбою з боку будь-якого з абонентів. Передбачається також обмеження часу зайняття комутаційних та керуючих пристроїв, примусове їх звільнення у випадку зайнятості чи недоступності викликаємої АЛ, при довготривалому зайнятті регістра без набору номера, наборі неіснуючого номера, довготривалій невідповіді викликаємого абонента. В усіх цих випадках лінія абонента, що не дав відбою, блокується на свій абонентський комплект, з якого посилається сигнал „Зайнято”.
При радіальній побудові СТМ кінцеві станції (КС) безпосередньо зв’язуються з центральною станцією (ЦС), а при радіально-вузловій - тільки частина КС підключається до ЦС, решта – до найближчих вузлових станцій (ВС), а ті, в свою чергу, зв’язуються з ЦС (рис. 3). Сукупність ВС і всіх підключених до неї КС створюють вузловий район (ВР) СТМ. Між КС свого або сусідніх ВР, а також між ВР, можуть організовуватись поперечні зв’язки.
Кінцеві станції встановлюються у будь-яких сільських населених пунктах і забезпечують телефонний зв’язок абонентів в межах своєї станції, а також вихідний та вхідний зв’язок з рештою абонентів СТМ і міжміської телефонної станції (МТС). Вузлові станції встановлюють в крупних населених пунктах і в доповнення до функцій КС забезпечують транзитний
зв’язок між абонентами свого ВР і через ЦС – з рештою абонентів СТМ і МТМ. Створення укрупненого, загального для всіх станцій ВР пучка ЗЛ до ЦС і замкнення значної частини (20...50 %) міжстанційного навантаження в межах ВР дозволяють при втіленні ВС помітно скоротити кількість ЗЛ до ЦС та знизити загальні затрати на лінійні споруди. Однак ВС дещо дорожче КС, оскільки в її склад входить додаткове обладнання для транзитного зв’язку. Тому використання ВР повинно обгрунтовуватись техніко-економічними розрахунками. Слід також брати до уваги, що при двохступінчатій схемі (через ВС) процес встановлення з’єднання між КС і ЦС збільшується приблизно на 3...4 с і дещо зростають втрати викликів через зайнятість ЗЛ (на 10 0/00) і можливі збої в роботі транзитного обладнання.
Центральна станція розміщується в райцентрі і є одночасно її міською АТС. В райцентрах – містах обласного (крайового) підпорядкування будується самостійна міська телефонна мережа, а функції транзитної центральної станції СТМ виконує сільсько-приміський вузол (ВСП). При наявності досить великої кількості сільських АТС в приміській зоні ВСП можуть організовуватись також в обласних і республіканських центрах. Через ЦС (ВСП) здійснюється зв’язок абонентів в межах сільського району, абонентів СТМ з абонентами і спецслужбами МТМ райцентру, а також вихідний та вхідний внутрішньозоновий, міжміський зв’язок і міжнародний зв’язок усіх абонентів АТС.
З міжміською станцією районного вузла зв’язку (МТС РВ) центральна станція (ВСП) з’єднується по лініям односторонньої дії: замовним (ЗЗЛ) – для замовлення міжміської розмови і міжміським з’єднувальним (ЗЛМ) – для здійснення вихідних та вхідних міжміських з’єднань. В міжміські комутатори МТС РВ вмикаються міжміські канали одно- і двосторонньої дії до МТС обласного центру і безпосередньо до МТС інших райцентрів. Експлуатуються канали по замовній чи негайній системі. При замовній системі відбувається замовлення на міжміську розмову, час його виконання звичайно складає від півтори години до декількох годин. При негайній системі замовлення обслуговуються відразу по їх отриманні або ж з невеликим очікуванням (до 10 хв). Не більше 20% замовлень може бути затримано на більший час. На МТС райцентру встановлюється також обладнання для напівавтоматичного міжміського зв’язку – вихідний від абонентів СТМ за допомогою телефоністки МТС і вхідний – без участі телефоністки МТС.
При організації на СТМ автоматичного міжміського зв’язку по зоновому принципу ЦС (ВСП) безпосередньо зв’язується з АМТС зони, що розташована в обласному, крайовому чи республіканському центрі, двома пучками ЗЛ внутрішньозонової мережі: замовно-з’єднувальними (ЗЗЛ) для встановлення вихідних від абонентів СТМ автоматичних міжміських і внутрішньо зонових з’єднань і міжміськими з’єднувальними (ЗЛМ) для встановлення вхідних від АМТС з’єднань. При цьому МТС РВ може зберігатися для обслуговування вихідних міжміських з’єднань від абонентів СТМ, що не мають можливості виходу на АМТС.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|