2.3. Розрахунок приросту прибутку
У загальному випадку приріст прибутку визначається по формулі:
D П = Еф – D К – D Е, (17)
де:
Еф – ефект від створення пакетної мережі;
D К – приріст капітальних витрат (вартість устаткування пакетної мережі);
D Е – приріст експлуатаційних витрат (витрати на обслуговування введеного устаткування).
Розрахунок зробимо в тимчасовому проміжку 9 років.
Визначимо приріст експлуатаційних витрат.
D Е = D Зпл + D Ел + D Сл, (18)
де D Зпл – приріст витрат на заробітну плату,
D Ел – приріст витрат на оплату електроенергії;
D Сл – витрати на передачу службової інформації (заголовки пакетів).
Приріст витрат на заробітну плату орієнтовно визначимо, задавши кількістю обслуговуючого персоналу на вузлах, що вводяться знову в дію, і величиною місячних окладів:
Звідси,
D Зпл = Зп.маг. ´ Nмаг. ´ 12 ´ 9 + Зп.гр ´ Nгр ´ 12 ´ 9 + Зп.рн ´ Nрн ´ 12 ´ 9
D Зпл = 500 ´ 5 ´ 12 ´ 9 + 500 ´ 25 ´ 12 ´ 9 + 400 ´ 1000 ´ 12 ´ 9 = 44820000
Приріст витрат на оплату електроенергії розрахуємо, виходячи з припущення, що всі мережні вузли працюють цілодобово і споживають однакову кількість енергії – 1 квт у годину.
Тариф на оплату електроенергії приймаємо рівним 0,12 грн/квт година.
Тоді:
D Ел = (Nмаг + Nгр + Nрн) ´ 24 ´ 365 ´ 12 ´ 0,12 ´ 9
D Ел = (5 + 25 + 1000) ´ 24 ´ 365 ´ 12 ´ 0,12 ´ 9 = 116935488
Витрати на передачу службової інформації D Сл цілком залежать від особливостей технології пакетної передачі і визначаються коефіцієнтом інформаційної ефективності [3].
Коефіцієнт інформаційної ефективності визначається відношенням інформаційної (корисної) частини пакету до загальної довжини пакету. Тому з урахуванням зниження орендної плати в Ксж раз витрати на передачу службової інформації будуть рівні:
D Сл = А/4 (1-Кеф) / Кеф (19)
Для змішаного трафіку мова/дані коефіцієнт інформативної ефективності ІР-мережі дуже сильно залежить від частки даних і збільшується з її збільшенням, в той час коефіцієнт інформаційної ефективності АТМ-технології залишається постійним.
Уточнимо частку даних в загальному трафіку, скориставшись табл.2. Вона буде рівна частковому від поділу середнього трафіку даних (четвертий рядок таблиці) на середню величину загального трафіку (сьомий рядок таблиці). Результати представлені в таблиці 4.
Табл.4. Зміни частки даних в загальному трафику протягом часу.
|
Роки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Тд ср |
0,02 |
0,381 |
0,0615 |
0,0901 |
0,124 |
0,1631 |
0,2075 |
0,2571 |
0,312 |
|
Тз ср |
0,28 |
0,3331 |
0,3915 |
0,4551 |
0,524 |
0,5981 |
0,6775 |
0,7621 |
0,852 |
По даним таблиці визначимо усереднену величину частки даних::
9
Рд = Σ Тд ср / Тзср : 9 = 1,2734/4,8734/9 = 0,029
1
Визначимо усереднений коефіцієнт інформаційної ефективності для ІР-мережі
ІР
КЕфСер = (1 – Рд) . Кеф + Рд . Ке д
Де КЕ р – коефіцієнт ефективності ІР-технології для мови, КЕ м = 0,54
КЕ д – коефіцієнт ефективності для даних, КЕ д = 0,99
КЕфСер = (1 – 0,029) . 0,54 + 0,029 . 0,99 = 0,553
Для технології АТМ коефіцієнт інформаційної ефективності не залежить від типу трафіку і рівний:
АТМ
КЕ ф Сер = 0,87
Отримані дані дозволяють визначити витрати на передачу службової інформації за розрахунковий період для технології АТМ і ІР, користуючись формулою (19).
Для ІР
D Сл = 18230567400/4 (1-0,553) / 0,553 = 3684025148 (грн)
Для АТМ
D Сл = 18230567400/4 (1-0,87) / 0,87 = 681026943 (грн)
Визначимо приріст експлуатаційних витрат (ф. 18) та приріст прибутку (ф. 17):
D Е = D Зпл + D Ел + D Сл, D П = Еф – D К – D Е
Для ІР
D Е = 44820000+116935488+3684025148 = 3845780636 (грн)
D П = 13672925550 – 69895500 – 3845780636 = 9757249414 (грн)
Для АТМ
D Е = 44820000 + 116935488 + 681026943 = 842782431 (грн)
D П = 13672925550 – 187143050 – 842782431 = 12643000069 (грн)
|
|
||||
|
||||
|
|
||||
|
|
||||
|