2. СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ НАДБУДОВОЮ.

2.1 Загальні положення

Проблема керування телекомунікаційними мережами є однією з найважливіших у практиці експлуатації мереж.

На відміну від інших інформаційних мереж ІМ дає користувачу можливість керувати відповідними послугами, формувати і замовляти на визначений час нові послуги. При цьому розподілена за мережею база даних забезпечує доступ до послуг незалежно від географічного розташування користувача. Наскільки ІМ універсальна, має розмаїття функцій і може бути побудована на будь-якій транспортній мережі, настільки ж універсальні її структура і принципи побудови, а використовувані протоколи обміну і типи каналів зв’язку дуже різноманітні. Об’єкти такого роду належать до категорії складних систем і відповідно система керування є також складною системою. Тому для основних параметрів використані відповідні методи дослідження складних систем.

Інтелектуальна мережа базується на двох взаємопов’язаних функціональних частинах. Перша – транспортна мережа, друга – інтелектуальна надбудова.

Система керування мережею призначена для забезпечення оптимального використання усього наявного обладнання мережі у будь-яких ситуаціях при дотриманні норм якості обслуговування користувачів.

Необхiднiсть, основнi завдання, визначені функцiї та органiзація системи керування мiжнародними мережами, а також деякі способи досягнення декларованих завдань розглянуто у рекомендацiях Е.410 – Е.414 МСЕ.I.

Основнi принципи керування iнтелектуальною мережею:

• використання всiх наявних шляхiв;
• використання всiх доступних шляхiв для обслуговування навантаження, що має найбiльшу ймовiрнiсть успiшного обслуговування;
• прiоритетне обслуговування викликiв за мiнiмальною довжиною шляху;
• зменшення перевантаження комутацiйних систем i вiдключення при збiлъшеннi.

Переваги керування ІМ:

• збiльшення прибутку, пов’язане зi збiльшенням кiлькостi успiшних з’єднань;
• покращення обслуговування споживачiв;
• бiльш ефективне використання мережi;
• бiльш глибокi знання про стан та якiсть роботи мережi;
• забезпечення захисту прибутку та важливих служб, зокрема при виникненнi у мережi екстремальних ситуацiй.

Аналiзуючи ситуацiю на мережi, МСЕ рекомендує дотримуватись порівняння контрольованих величин з пороговими. При цьому однозначно вiдмiчається, що доцiльнiсть конкретних заходiв з керування має приймати обслуговуючий персонал. Але вiдомо, що багатьма фiрмами активно розробляються i проходять випробування методи керування, основані на використанні „штучного iнтелекту”. Вiдповiдно до наведеної вище концепцiї МСЕ у рекомендацiях зауважується:

• децентралiзоване керування легше запроваджувати, оскiльки при цьому потрiбно менше квалiфiкованого персоналу;
• централiзоване керування забезпечує кращий огляд стану, бiльший обсяг iнформацiї кращу взаємодiю Адмiнiстрацiї i, внаслiдок цього, прийняття кращих рiшень, а також потребує меншу кiлькiсть квалiфiкованого персоналу.

Загальними вимогами до системи керування є:

• доступ до служб через iнтерфейс звичайного користувача мережi;
• доступ до служб, якi мiстяться у багатьох мережах;
• можливiсть включати службу запиту основним викликом або з термiном часу;
• вдосконалення контролю доступу до служб;
• легке визначення i надання служби;
• забсзпечення служб, якi застосовуються для використання у декiлькох мережах;
• реєстрування роботи служб у мережi (спостереження за службами, тести, робоча iнформацiя, тарифiкацiя);
• контроль взаємодiї мiж рiзними викликами одних i тих самих служб.

Зауважу, що спiльними зусиллями у колишньому СРСР розроблено значну кiлькiсть методiв децентралiзованого, так званого динамiчного керування. Мережi пакетної комутацiї (така мережа фактично реалiзує взаємодiю вузлiв iнтелектуальної надбудови) принципово не можуть працювати без динамічного керування.

У рекомендацiях мiститься достатньо великий перелiк функцiй з оперативного керування та планування, а також необхiдної для цього iнформацiї. На мережах з автоматичною комутацiєю можливостi керування мережею значною мiрою регламентуються можливостями станцiй комутації. Тому МСЕ особливо наголошує, що перед придбанням нової комутацiйної станцiї потрбно звернути увагу на її спроможність забезпечувати керування мережею.

З розгляду органiзації структури керування рекомендацiя Е.414 зауважує, що керування мiжнародною мережею мiстить такi три елементи:

1. Планування та взаємодiю елементiв для керування мережею;
2. Контроль за якiстю роботи i стану мережi, вживання необхідних заходiв;
3. Розвиток системи керування мережею.

   страници: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22
   титульная страница | вступление
   задание | реферат
   содержание | выводы
   дополнение (текст программа) | таблица
   >>> скачать <<< в формате word (*doc) KIS-plus
   

4. КОНЦЕПЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ, СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ НАДБУДОВОЮ, МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ, РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ КЕРУЮЧОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЇЇ ЗАТРИМКИ У ВУЗЛАХ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ

   РАЗРАБОТКА И ИССЛЕДОВАНИЯ МЕТОДОВ ПОСТРОЕНИЯ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ УСЛУГАМИ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СЕТИ

   Послуги, що надаються інтелектуальною мережею Концептуальна модель інтелектуальної мережі Модель обслуговування виклику в ТМЗК Проблема керування телекомунікаційними мережами є однією з найважливіших у практиці експлуатації мереж. Мережа керування зв’язком – TMN. Ентропія та інформація в розімкнених системах керування Синтез інформаційних мереж керування має бути векторним чи глобальним. ОБСЯГ КЕРУЮЧОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЇЇ ЗАТРИМКА У ВУЗЛАХ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ КОНЦЕПЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ