«аказать
курсач за 10 грн.
ƒ»—
1-6 семестр 250 грн
ƒќЅј¬№ —¬ќ≈
‘ќ“ќ
регистраци¤
KIS-Plus
вход
в KIS PLUS
новости
|
”н≥верситет ≥нформац≥йно - комун≥кац≥йних технолог≥й
курсовой по св¤зи, модуль , комплексное по св¤зи,
контрольна¤ по св¤зи, дипломный проэкт по телекомуникации, урсовой проэкт,
телекоммуникаци¤ и св¤зь, иевский »нститут —в¤зи, √осударственный университет
информационно-коммуникационных технологий, √”» “, ƒ”≤ “, —в¤зь, Zosik,
KIS-kiev.narod.ru |
|
страница: 1,
2, 3,
4, 5,
6, 7,
8, 9,
10, 11,
12, 13,
14, 15,
16, 17, главна¤
–ис. 5.3 —труктура резервуванн¤ системи зв'¤зку
C-варт≥сть елемента;
q-ймов≥рн≥сть в≥дмови елемента;
’-к≥льк≥сть елемент≥в резервуванн¤.
ѕр¤ма ≥ зворотна задач≥ оптимального резервуванн¤ зважуютьс¤ при наступних вих≥дних умовах:
- основн≥ ≥ резервн≥ елементи Ї однотипними;
- перех≥д на резерв зд≥йснюЇтьс¤ миттЇво;
- перемикаючий пристр≥й Ї абсолютно над≥йним;
- вих≥д з ладу одного елементу призводить до виходу з ладу всього обладнанн¤.
–езультатом р≥шенн¤ задач≥ повинна бути така сукупн≥сть к≥лькост≥ запасних елемент≥в у кожн≥й п≥дсистем≥ X1,X2...Xn , ¤ка б забезпечила м≥н≥м≥зац≥ю витрат на резервуванн¤ (пр¤ма постановка задач≥) ≥ м≥н≥м≥зац≥ю ймов≥рност≥ в≥дмов системи (зворотна постановка).
—казане дозвол¤Ї перейти до розрахунку над≥йност≥ складних систем резервуванн¤, що забезпечуЇ над≥йн≥сть обладнанн¤.
5.2.3 –озрахунок над≥йност≥ складних систем
Ќад≥йн≥сть системи, що складаЇтьс¤ з двох елемент≥в, може бути визначена у вигл¤д≥ ймов≥рност≥ безв≥дмовноњ роботи в такий спос≥б
P=p1 p2=1-(1-q1)(1-q2),
де –- ≥мов≥рн≥сть безв≥дмовноњ роботи системи;
p1,p2- ≥мов≥рн≥сть безв≥дмовноњ роботи окремих елемент≥в;
q1,q2- ≥мов≥рн≥сть в≥дмов окремих елемент≥в;
ƒл¤ системи, що складаЇтьс¤ з n елемент≥в, без обл≥ку резервуванн¤
Qn =1-P=1-(1-q1)(1-q2)...(1-qn),
де Qn ≥мов≥рн≥сть в≥дмовленн¤ системи в ц≥лому:
ƒл¤ системи в ц≥лому з урахуванн¤м резервуванн¤
Qn =1-(1-q1 x1+1)(1-q2 x2+1) ...(1-qn xn+1)
де X1,X2,Xn- число елемент≥в резервуванн¤ в окремих п≥дсистемах (п≥дсистема - це основний елемент плюс резервн≥).
ƒл¤ складноњ системи, що складаЇтьс¤ з основних ≥ резервних елемент≥в, може бути визначена варт≥сть системи резервуванн¤:
C=c1’1+c2’2+...+сn’n
де c1c2Есn- варт≥сть основних елемент≥в
n
C = ? ci * ’≥
i=1
¬иход¤чи з цих вираз≥в можна визначитьс¤ з ц≥льовою функц≥Їю й обмеженн¤ми дл¤ пр¤моњ ≥ зворотноњ постановки задач≥ оптим≥зац≥њ структури резерву.
ѕр¤ма постановка:
÷≥льова функц≥¤ (÷‘) C> m≥n
ќбмеженн¤ (ќ√–) Q ? Q доп.
ƒе Q доп. ? припустим≥ значенн¤ ≥мов≥рност≥ в≥дмови вс≥Їњ системи з урахуванн¤м резервуванн¤.
«воротна постановка:
÷≥льова функц≥¤ Q> min;
ќбмеженн¤ C < C доп.
де C доп. Ч припустиме значенн¤ вартост≥ системи резервуванн¤.
¬изначенн¤ загальних п≥дход≥в до розрахунку над≥йност≥ складних систем дозвол¤Ї перейти до конкретних метод≥в оптим≥зац≥њ структури резерву. ѕри цьому можуть бути використан≥ р≥зн≥ методи: методи л≥н≥йного програмуванн¤, метод нел≥н≥йного програмуванн¤, динам≥чного програмуванн¤ ≥.т.д.
5.2.4. ћетоди оптим≥зац≥њ резерву
як уже вказувалос¤, задача оптим≥зац≥њ структури резерву може бути вир≥шена р≥зними шл¤хами. ћи розгл¤немо лише де¤к≥ з них:
1. ћетод перебору;
2. √рад≥Їнтний метод;
3. ћетод динам≥чного програмуванн¤;
4. —прощений метод;
ћетод перебору пол¤гаЇ в т≥м, що розгл¤даютьс¤ р≥зн≥ вар≥анти п≥дключенн¤ резервних елемент≥в. ѕ≥сл¤ цього ус≥ вар≥анти оц≥нюютьс¤ на предмет виконанн¤ нер≥вност≥:
Q« тих вар≥ант≥в, що задовольн¤ють ц≥й нер≥вност≥, вибирають один, котрий даЇ кращий результат, тобто задовольн¤Ї виразу:
—i > min (5.2)
C метою спрощенн¤ р≥шенн¤ число вар≥ант≥в обмежують, виход¤чи з ¤ких-небудь практичних м≥ркувань.
–≥шенн¤ задач≥ оптим≥зац≥њ град≥Їнтним методом. ѕроцес пошуку р≥шенн¤ -багатокроковий. рок - зб≥льшенн¤ на одиницю числа резервних блок≥в у т≥й п≥дсистем≥, що забезпечуЇ найб≥льший показник ефективност≥ кроку Ч в≥дношенн¤ зб≥льшенн¤ над≥йност≥ вс≥Їњ системи ?– до зб≥льшенн¤ вартост≥ резерву ?—:
?P
y = ? max.
?C
ѕронумеруЇмо можлив≥ стани системи за числом введених резервних блок≥в, тобто за числом зроблених крок≥в N. ” вих≥дному стан≥ (N=0) резервн≥ блоки в≥дсутн≥ (можливо й ≥нший вих≥дний стан).
ѕ≥сл¤ N крок≥в число резервних блок≥в у перш≥й п≥дсистем≥ стало р≥вним X1(N), у другий Ч X2(N), у i-й Ч X ≥ (N)≥ т.д.
≤мов≥рн≥сть безв≥дмовноњ роботи i-й п≥дсистеми P≥(X≥(N)) п≥сл¤ додаванн¤ ще одного резервного блоку стане р≥вноњ P≥ (X≥ (N)+1).
ћожна показати, що дл¤ системи в ц≥лому ефективн≥сть такого спробного кроку
P≥(X ≥ (N) +1)-P≥(X≥(N))
у =
Ci
ѕриродно, (N + l)-й крок повинний бути зроблений у т≥й п≥дсистем≥ ≥ = k, дл¤ ¤коњ цей показник буде найб≥льшим, тобто
Y(N + l)=yk(N+l)=max ≥ (N).
ѕ≥сл¤ кожного кроку обчислюЇмо –(’) ≥ —(’) системи ≥ зак≥нчуЇмо процес оптим≥зац≥њ, дос¤гнувши необх≥дноњ над≥йност≥ чи максимально припустимих витрат в≥дпов≥дно поставлен≥й задач≥.
ќтриманий вираз Ї основою алгоритму оптим≥зац≥њ. ќбчисленн¤ ≥стотно спрост¤тьс¤, ¤кщо при кожн≥м кроц≥ (кр≥м початкового) показник ефективност≥ спробного кроку обчислюЇтьс¤ т≥льки в т≥й п≥дсистем≥, у ¤к≥й на попередньому кроц≥ був зб≥льшений резерв. ƒл¤ вс≥х ≥нших п≥дсистем показники залишаютьс¤ попередн≥ми.
јналог≥чно можна оптим≥зувати структуру резерву за ≥ншими показниками над≥йност≥ ≥ по ≥нших економ≥чних показниках.
ƒинам≥чне програмуванн¤. ѕри використанн≥ цього способу р≥шенн¤ задач≥ розбиваЇтьс¤ на етапи, кожний з ¤кий прив'¤зуЇтьс¤ до п≥дсистем в≥д першоњ до останньоњ. ѕосл≥довно, починаючи з першоњ, оц≥нюютьс¤ результати резервуванн¤ при п≥дключенн≥ дек≥лькох елемент≥в резервуванн¤ в кожну п≥дсистему. ѕот≥м дл¤ кожноњ п≥дсистеми вибираЇтьс¤ к≥лька вар≥ант≥в, що задовольн¤ють нер≥вност≥ (5.1).
ѕот≥м, рухаючи в≥д к≥нц¤ системи до початку, у кожн≥й п≥дсистем≥ вибираЇтьс¤ кращий вар≥ант (з погл¤ду вартост≥) визначаЇтьс¤ ≥стинно оптимальний вар≥ант р≥шенн¤ задач≥, при цьому ¤к критер≥й використовуЇтьс¤ нер≥вн≥сть (5.1) ≥ умова м≥н≥м≥зац≥њ витрат (5.2).
—прощений метод.
—уть методу пол¤гаЇ в наступному. ѕрипустима ≥мов≥рн≥сть в≥дмовленн¤ розпод≥л¤Їтьс¤ по п≥дсистемах в≥дпов≥дно до формули:
n
Qi = Qдоп.*—≥/ ?Ci,
i=1
де Qдоп. - припустима ≥мов≥рн≥сть в≥дмовленн¤ системи;
Ci - варт≥сть елемента i-тоњ п≥дсистеми;
n-загальне число п≥дсистем;
Qi - припустима ≥мов≥рн≥сть в≥дмовленн¤ i-т≥Їњ п≥дсистеми.
ѕ≥сл¤ визначенн¤ Qi дл¤ кожноњ п≥дсистеми знаходитьс¤ число резервних елемент≥в. якщо вс≥ п≥дсистеми однаков≥, то
Qi = Qдоп./n
Ќа рисунку 5.4 приведений приклад дл¤ випадку n = 10, qi = 0,01.
„исло резервних елемент≥в X = 2. Qдоп= 0,0001
C1,q1 C2,q2 Cn,qn
Qn
’+1
Q2
’
Q1
n = 10, х+1=3, х=2
q =0,01
Qi = Qдоп /10=0,00001
«агальне число елемент≥в в п≥дсистем≥ х+1
(0,01)х+1 ?0,00001
–ис. 5.4 ≤люстрац≥¤ спрощеного методу, р≥шенн¤ задач≥ оптим≥зац≥њ структури резерву
ќтже, ми розгл¤нули вар≥анти р≥шенн¤ одн≥Їњ з задач управл≥нн¤, що виникають у процес≥ експлуатац≥њ, а саме задач≥ орган≥зац≥њ оптимального резервуванн¤.
Ќайб≥льшу к≥льк≥сть под≥бних задач приходитьс¤ вир≥шувати при реал≥зац≥њ основноњ функц≥њ техн≥чноњ експлуатац≥њ-орган≥зац≥њ проф≥лактичного обслуговуванн¤ обладнанн¤. ÷е питанн¤ дал≥ розгл¤даЇтьс¤ б≥льш докладно.
5.3. ќрган≥зац≥¤ проф≥лактичного обслуговуванн¤ обладнанн¤ [16, 17]
ќрган≥зац≥¤ оперативно техн≥чного проф≥лактичного обслуговуванн¤ Ц важлива функц≥¤ техн≥чноњ експлуатац≥њ. як вже було вказано, вона забезпечуЇтьс¤ системою оперативноЦтехн≥чного обслуговуванн¤ (—ќ“ќ). ѓњ завданн¤ Ц п≥дтримувати техн≥чн≥ засоби в нормальному стан≥. ÷¤ задача може бути вир≥шена лише при дотримуванн≥ де¤ких принцип≥в.
5.3.1. ѕринципи проф≥лактичного обслуговуванн¤
Ѕагатор≥чний досв≥д техн≥чноњ експлуатац≥њ засоб≥в звТ¤зку дозволив вид≥лити наступн≥ основн≥ принципи техн≥чного обслуговуванн¤:
- своЇчасне виконанн¤ вс≥х регламентних роб≥т, передбачених техн≥чною документац≥Їю;
- вивченн¤ та добре знанн¤ апаратури, що знаходитьс¤ на обслуговуванн≥;
- проведенн¤ рац≥онал≥заторськоњ роботи дл¤ зменшенн¤ помилок в техн≥чному обслуговуванн≥;
- п≥дтримка оптимального теплового режиму (особливо це важливо дл¤ аналоговоњ апаратури);
- акуратне та систематичне веденн¤ техн≥чноњ документац≥њ;
- всеб≥чний анал≥з та обговоренн¤ причин в≥дмов.
ќсобливе значенн¤ маЇ дотриманн¤ терм≥н≥в пер≥одичност≥ проф≥лактичного обслуговуванн¤. ќднак визначенн¤ самих цих терм≥н≥в також Ї довол≥ важким та важливим завданн¤м.
¬ склад проф≥лактичних заход≥в вход¤ть наступн≥ роботи:
1. «овн≥шн≥й огл¤д ≥ чищенн¤ обладнанн¤. «овн≥шн≥й огл¤д виконуЇтьс¤ з метою ви¤ву зовн≥шн≥х ознак можливих несправностей, перев≥рки правильност≥ установок орган≥в управл≥нн¤ системою, показник≥в вбудованих пристроњв ≥ сигнал≥зац≥њ, перев≥рки стану комплектуючих, монтажу, розн≥мань. –егул¤рно вимагаЇтьс¤ видаленн¤ з обладнанн¤ пилу, вологи, короз≥ю, ¤ка з'¤вл¤Їтьс¤, що також зменшуЇ ймов≥рн≥сть по¤ви в≥дмов. „астину операц≥й при чищенн≥ виконуЇтьс¤ при знеструмленому стан≥ обладнанн¤.
2. онтрольно-регулювальн≥ роботи. онтрольн≥ роботи пол¤гають у визначен≥ числових параметр≥в чи њх стану в≥дносно встановлених на них допуск≥в. –егулювальн≥ роботи провод¤тьс¤ з метою в≥дновленн¤ втрачених обладнанн¤м в ц≥лому чи його складових властивостей чи працездатност≥, а також отриманн¤ оптимальних техн≥чних характеристик. –егулювальн≥ роботи, ¤к≥ виконуютьс¤ без зм≥ни електричноњ схеми чи конструкц≥њ обладнанн¤ називаютьс¤ настройкою. „астина регулювальних роб≥т виконуЇтьс¤ при знеструмленому стан≥ обладнанн¤. –оботи груп 1,2 провод¤тьс¤ зм≥нним персоналом в години найменшого навантаженн¤.
3. ѕрогнозуванн¤ в≥дмов. Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що контрольно-регулювальн≥ роботи ≥ прогнозуванн¤ в≥дмов Ї трудом≥сткими проф≥лактичними заходами. ѕрогнозуванн¤ в≥дмов Ї метод передбаченн¤ в≥дмов, ¤кий засновуЇтьс¤ на передбаченн≥, що виникненню в≥дмови передуЇ поступова зм≥на параметр≥в системи. “ому прогнозуванн¤ можливе т≥льки при поступових в≥дмовах. ќсновна мета прогнозуванн¤ пол¤гаЇ в тому, щоб ви¤вити в систем≥ елементи (блоки), поступов≥ зм≥ни параметр≥в ¤ких можуть призвести до в≥дмови обладнанн¤ при робот≥.
4. —езонн≥ роботи. ѕ≥д час сезонних роб≥т провод¤ть чищенн¤, зм≥ну замазки, перев≥рку кр≥пленн¤, ремонт, контроль ≥ регулюванн¤ параметр≥в апаратури. ÷ей вид заход≥в типовий дл¤ л≥н≥йно-кабельних та ≥нших споруд, ¤к≥ п≥двладн≥ погод≥. ƒл¤ цих споруд особливо важлив≥ роботи по зменшенню проникненн¤ в них вологи. Ѕ≥льш≥сть роб≥т ц≥Їњ групи проводитьс¤ на знеструмленому обладнанн≥.
5. “ехн≥чн≥ огл¤ди. ÷≥ роботи зд≥йснюютьс¤ з метою перев≥рки правильност≥ утриманн¤ ≥ збереженн¤ обладнанн¤, перев≥рки працездатност≥ ≥ техн≥чного стану, правильност≥ веденн¤ документац≥њ ≥ комплектац≥њ «≤ѕ.
6. “ехн≥чн≥ перев≥рки. ÷≥ роботи виконуютьс¤ з метою визначенн¤ техн≥чного стану, працездатност≥ ≥ готовност≥ обладнанн¤. ƒо них в≥днос¤тьс¤: перев≥рка орган≥зац≥њ експлуатац≥њ, працездатност≥ обладнанн¤, своЇчасного проведенн¤ регламентних роб≥т, ремонту ≥ знанн¤ обслуговуючим персоналом правил експлуатац≥њ обладнанн¤ певного типу.
ќб'Їм ≥ пер≥одичн≥сть проф≥лактичних роб≥т регламентуЇтьс¤ правилами експлуатац≥њ, ¤к≥ складаютьс¤ дл¤ кожного типу обладнанн¤.
5.3.2. ќптим≥зац≥¤ пер≥оду проф≥лактики
–озгл¤немо випадок, коли в процес≥ техн≥чного обслуговуванн¤ в пром≥жках м≥ж пер≥одичними проф≥лактиками усуваютьс¤ т≥льки ¤вн≥ в≥дмовленн¤, що нос¤ть чисто випадковий характер ≥ мають ≥нтенсивн≥сть ?. ÷≥ в≥дмовленн¤ л≥кв≥дуютьс¤ обслуговуючим персонал з ≥нтенсивн≥стю ?=1/“в, де “в Ц середн≥й час в≥дновленн¤. —хован≥ в≥дмовленн¤ (наприклад, неприпустиме пог≥ршенн¤ де¤ких показник≥в ¤кост≥), що мають ≥нтенсивн≥сть ?, ви¤вл¤ютьс¤ й усуваютьс¤ т≥льки при проведенн≥ проф≥лактики, тривал≥сть ¤коњ приймаЇтьс¤ незм≥нноњ ≥ р≥вний “пр.
якщо пер≥од “, через ¤кий повторюють проф≥лактику, великий, то велика небезпека тривалого схованого в≥дмовленн¤. ѕри малому “, тобто при велик≥й частот≥ проф≥лактик, велик≥ витрати часу на проведенн¤ проф≥лактичних роб≥т. ѕри оптимальному “ = “опт сумарна частка втрат часу ви¤вл¤Їтьс¤ м≥н≥мальною.
t=0 t1 t час
“пр tв T-Tпр-t Tпр
“
–ис.5.5 ƒ≥аграма витрат часу за пер≥од проф≥лактики “
Ќа рис. 5.5 показана д≥аграма можливих витрат часу прот¤гом одного пер≥оду проф≥лактики “. ќц≥нимо середн≥ витрати часу за один пер≥од.
явне в≥дмовленн¤, що виникло в момент t', буде усунутий в середньому через час “в (на граф≥ку tв Ц випадкова величина). —ереднЇ число таких в≥дмовлень за час “Ч“пр м≥ж сус≥дн≥ми проф≥лактиками дор≥внюЇ ?(“Ч“пр), а њх середн¤ сумарна тривал≥сть ?(“Ч“пр) “в.
—ереднЇ значенн¤ (математичне чеканн¤) тривалост≥ схованого в≥дмовленн¤ за .час м≥ж проф≥лактиками можна оц≥нити ¤к
де ? - ≥нтенсивн≥сть схованого в≥дмовленн¤
п
п м≥н
(1)
(2)
(3)
“опт
–ис.5.6. ¬плив тривалост≥ ≥нтервалу м≥ж проф≥лактиками на над≥йн≥сть об'Їкта.
—умарна тривал≥сть простоњв за пер≥од проф≥лактики tп=Tпр+?T2/2+?Tв, а коеф≥ц≥Їнт простою п=tп/“=“пр/“ + ?“/2+?“в=(1) + (2) + (3)
оеф≥ц≥Їнт простою маЇ три складов≥: доданок (1), що з≥ зб≥льшенн¤м пер≥оду проф≥лактики зменшуЇтьс¤, доданок (2) Ч зростаЇ, доданок (3) Ч залишаЇтьс¤ пост≥йним, ¤к показано на рис. 5.6.
ƒиференц≥юванн¤м з достатн≥м ступенем точност≥ знаход¤ть оптимальний пер≥од проф≥лактики “опт ≥ в≥дпов≥дний м≥н≥мальний коеф≥ц≥Їнт простою п.м≥н з урахуванн¤м того, що ?“¬<<1 ≥ ?“¬–?1:
“ривал≥сть пер≥оду проф≥лактики варто зб≥льшувати при зб≥льшенн≥ тривалост≥ проф≥лактичних роб≥т ≥ при зменшенн≥ ≥нтенсивност≥ схованих в≥дмовлень.
≤нтенсивн≥сть ¤вних в≥дмовлень, так само ¤к ≥ тривал≥сть њхнього усуненн¤, на пер≥од проф≥лактики не впливаЇ, хоча, природно, з≥ зб≥льшенн¤м, цих параметр≥в коеф≥ц≥Їнт простою зб≥льшуЇтьс¤.
5.3.3. ѕрогнозуванн¤ в≥дмов
ѕрогнозуванн¤ над≥йност≥ Ч це визначенн¤ ймов≥рних значень показник≥в над≥йност≥, що можуть бути дос¤гнут≥ в майбутньому до визначеного моменту прот¤гом заданого ≥нтервалу часу. Ќайб≥льш розповсюдженим показником Ї ≥мов≥рн≥сть порушенн¤ нормального функц≥онуванн¤ об'Їкта, тобто ≥мов≥рн≥сть в≥дмовленн¤. ѕрактично задачею прогнозуванн¤ Ї визначенн¤ часу, коли варто провести проф≥лактичн≥ роботи дл¤ запоб≥ганн¤ в≥дмовленн¤ об'Їкта з заданою ≥мов≥рн≥стю.
ѕроцес прогнозуванн¤ в≥дмов складаЇтьс¤ з трьох етап≥в:
≤ - зб≥р ≥нформац≥њ про стан системи чи њњ складових в нин≥шн≥й час шл¤хом
вим≥ру њх параметр≥в ≥ спец≥альних випробовувань;
II - пор≥вн¤нн¤ отриманих значень з нормативними. якщо отримане значенн¤ г≥рше за нормативне, то проводитьс¤ зам≥на елементу (блоку), чи регулюванн¤, чи ремонт. якщо отримане значенн¤ не г≥рше нормативного, то необх≥дно виконати трет≥й етап;
III - екстрапол¤ц≥¤ повед≥нки параметра, ¤кий контролюЇтьс¤, на майбутнЇ. ƒл¤ цього необх≥дно мати статистичн≥ дан≥ про характер ≥ швидк≥сть зм≥ни даного параметру. Ќакладанн¤ отриманого в даний час значенн¤ параметра на емп≥ричну криву його зм≥ни дозвол¤Ї визначити момент часу, коли значенн¤ параметру стане г≥рше нормативного, тобто в≥дбудетьс¤ в≥дмова. якщо ц¤ под≥¤ в≥дбудутьс¤ до наступу черговоњ проф≥лактики, то потр≥бно чи в≥дрегулювати параметр, чи зам≥нити (в≥дремонтувати) елемент (блок), ¤кий п≥д п≥дозрою.
ƒл¤ ц≥лей прогнозуванн¤ вибирають де¤кий представницький параметр х апаратури (каналу, тракту), значенн¤ ¤кого характеризуЇ ступ≥нь працездатност≥ об'Їкта, њм може бути один з техн≥чних параметр≥в апаратури: коеф≥ц≥Їнт передач≥, потужн≥сть сигналу на виход≥, коеф≥ц≥Їнт шуму, к≥льк≥сть нев≥рно переданих символ≥в ≥ ≥н. “акий параметр можна також утворити штучно, шл¤хом лог≥чноњ обробки дек≥лькох характеристик об'Їкта,
використовуючи в≥дпов≥дну систему контролю ≥ м≥кропроцесори. ѕопередньо встановлюють р≥вень прогнозу Ч гранично припустиме значенн¤ представницького параметра, при дос¤гненн≥ ¤кого варто провести проф≥лактику, ви¤вити ≥ зам≥нити несправн≥ елементи, зробити регулюванн¤ Ч в≥дновити нормальну працездатн≥сть об'Їкта.
«наченн¤ представницького параметра з часом зм≥нюЇтьс¤ ≥ може бути р≥зним, тобто Ї величиною випадковою.
” загальному випадку нормальне функц≥онуванн¤ дос¤гаЇтьс¤, ¤кщо представницький параметр не виходить за де¤к≥ меж≥ (?, ?): а<х(t)< ?.
ѕер≥од t = tnpог., прот¤гом ¤кого представницький параметр ≥з заданою ≥мов≥рн≥стю –0 не виходить за припустим≥ меж≥, називаЇтьс¤ пер≥одом прогнозу.
Ќа рис.5.7.а. показано граф≥к л≥н≥йних апроксимац≥й залежностей представницького параметра x(t) дл¤ n однор≥дних об'Їкт≥в, а на мал.5.7.б. Ч в≥дпов≥дн≥ граф≥ки математичного чеканн¤ m(t) ≥ середнього квадратичного в≥дхиленн¤ ? (t).
якщо щ≥льн≥сть розпод≥лу представницького параметра дл¤ будь-¤кого моменту часу п≥длегла нормальному закону, то ≥мов≥рн≥сть працездатного стану об'Їкта в момент t може бути визначена по формул≥
–(t)=[? < x (t) < ?]= 1/2 [?(?-m(t) / v2? (t)) - ?(? -m(?)/ v2? (t))]
у 2
де ?(у)=2/v? ? е-t dt табульована функц≥¤ Ћапласа;
0
m(t), ?(t)-середнЇ значенн¤ ≥ середнЇ квадратичне в≥дхиленн¤ визначальноњ ? параметра x(t) у момент t, що можуть бути обчислен≥ за даними спостережень
n n
m(t)=1/n ? х≥ (t); ?(t)= 1/n-1 ? [ х≥ (t)- m(t)]2
≥=1 ≥=1
ѕри л≥н≥йн≥й апроксимац≥њ x(t)
m(t)=m0 + k 1t, ? (t)= ? + k2t.
ѕараметри m0, ? (), k1, ≥ k2 знаход¤ть за значенн¤ми m(t) ≥ ? (t), обчисленим дл¤ дов≥льних момент≥в t=t1 ≥ t= t 2 (з в≥дпов≥дними m1, ? 1 ≥ m2, ? 2)
скачать целый документ в дос
формате
страница: 1,
2, 3,
4, 5,
6, 7,
8, 9,
10, 11,
12, 13,
14, 15,
16, 17, главна¤
| |
|
|
|
|
|
|
|
| курсовые
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
| |
Ќќ— ≤«-ƒ”≤ “
»— √”» “ 2002-2010 Zosik KIS-kiev!narod.ru |
|
