Заказать курсач за 10 грн.
ДИСК 1-6 семестр 250 грн
ДОБАВЬ СВОЕ ФОТО
регистрация KIS-Plus
вход в KIS PLUS
новости
Киевский Институт Связи
Університет інформаційно - комунікаційних технологій
курсовой по связи, модуль , комплексное по связи, контрольная по связи, дипломный проэкт по телекомуникации, Курсовой проэкт, телекоммуникация и связь, Киевский Институт Связи, Государственный университет информационно-коммуникационных технологий, ГУИКТ, ДУІКТ, Связь, Zosik, KIS-kiev.narod.ru
 

страница: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, главная

Тис.

Мбіт/з
Мбіт/з
7,0
4,0
2500
5,0
2300
2300,0
250,0
700

100

200
15000

5,0*
2,0*
5500,0
50,0
5000,0
5000,0
300,0
1200

400

10000
50000

Телевізійне і звукове мовлення
Цифрове телевізійне мовлення
Охоплення населення цифровим наземним ТМ
Аналогове телевізійне мовлення
Відсоток передавачів мереж аналового/цифрового наземного мовлення
Кількість каналів телевізійного мовлення:
- у великих містах
- у селищах міського типу і сільській місцевості
Кількість абонентів кабельного, ефірно-кабельного та мікрохвильового ТМ та ЗМ
Відсоток обсягу аналогового/цифрового ЗМ
Кількість національних/іноземних програм наземного та супутникового ТМ
Кількість студій цифрового ТБСЧ/ТБПЧ
Кількість студій цифрового ТБВЧ
%

-



шт.
шт
млн. абонентів.

Шт.
Шт.
Шт.
15
підтримується
80%
20%

8,0
5,0
5,0
85%
15%
20/100
5,0
-
40
підтримується
60%
40%

15,0
10,0
10,0
50%
50%
30/200
10,0
1,0
Аудіовізуальні системи і служби
Кількість терміналів аудіовізуальних систем і мультимедіа
Кількість абонентів інтегрованих служб АВСС через мережу Інтернет
Кількість абонентів ефірно-кабельного ТБ

Кількість абонентів інтегрованої системи зв'язок/мовлення через ТМЗК Млн.шт.

Млн. абонентів
Млн. абонентів
Млн. абонентів 1,0

1,0


5,0

1,0 5,0

5,0


10,0

5,0

З таблиці випливає, що найбільшими темпами буде розвиватися мережа Інтернет і мобільні мережі. Кількість з користувачів Інтернет до 2010 р. перевищить 5 млн., а кількість користувачів мобільних мереж практично зрівняється з ємністю стаціонарної телефонної мережі. Однак більш пізні прогнози пророкують мобільним мережам ще більш швидкий ріст.
Таким чином, ЄНСЗУ буде розвиватися швидкими темпами і ринок зв'язку буде ще більше насиченим та конкурентним. У цих умовах, як вже зазначалося, виключну роль буде відігравати вміння керівників підприємств зв'язку здійснювати процес управління.
ІІІ. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку

3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [13]

3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
Україна вступила в еру ринкових відносин. Це повною мірою відбилося на стані справ у галузі зв'язку. Докорінно змінилася система управління підприємствами зв'язку. Колишню же структуру взаємодії органів управління і підприємств зв'язку можна було представити у вигляді ієрархічної системи, у якій домінують директивні методи управління. Наближена модель цієї структури представлена на рис 3.1.

Директивне Послуги без альтернативи
управління


Рис. 3.1. Модель ієрархічної структури галузі зв’язку
Уся діяльність підприємств зв'язку будувалася на виконанні вказівок, що спускаються зверху у вигляді наказів, розпоряджень, інструкцій і т.д. Виконання вказівок строго контролювалося, порушення супроводжувалися різними заходами впливу (догана, виключення з партії, звільнення і т.д.).
Незважаючи на суворості, керівникам підприємств працювалося значно легше, ніж зараз. В умовах планової економіки не треба було турбуватися про збут продукції, про забезпечення своїх працівників зарплатою і т.д. Усе це було заздалегідь обговорене і заплановане. Потрібно було лише строго виконувати вказівки і розпорядження, а також не відступати від інструкцій.
Стан споживачів також був дуже детермінованим. Вони одержували від підприємств зв'язку однакові послуги за однакові ціни на всій території країни. Можливість вибору послуг (чи операторів) була відсутня. Усе це перешкоджало розвитку підприємств. У кінцевому рахунку це і призвело до значного відставання від промислово розвинутих країн, виникненню кризової ситуації і повному розвалу системи господарювання.

3.1.2 Зміни у взаєминах у ринкових умовах
Після того як Україна стала незалежною відразу ж позначився курс на створення системи ринкового господарства в країні. Суб'єктами ринку стали й окремі підприємства зв'язку, обласні підприємства, що складають основу системи зв'язку країни, що одержали повну “незалежність” у своїй діяльності.
Однак незабаром стало ясно, що хаотична діяльність всіх окремих підприємств у рамках однієї системи зв'язку може привести до поступового знищення цієї системи. Так народилося об'єднання “Укртелеком”, яке потім стало одним підприємством.
Одночасно в галузі почали виникати підприємства зв'язку недержавної (приватної) форми власності, що вступали в конкурентну боротьбу з “Укртелекомом”. Поступово їх ставало усе більше і більше. При цьому в нових секторах ринку зв'язку (наприклад, мобільного зв'язку, пакетних мереж, IP - телефонії) вони конкурували з “Укртелекомом” на рівних, а іноді і перемагали його.
У цих умовах істотно змінилася структура управління галуззю і стане споживачів. Сьогодні вони приблизно відповідають схемі, представленій на рис 3.2.


Пряме управління
в надзвичайних ситуаціях Підприємства зв’язку












Регулювання
Альтернативний вибір











Рис. 3.2. Структура галузі зв’язку в ринкових умовах
Директивні методи вже не використовуються органами управління при взаємодії з підприємствами. Пряме втручання органів управління в господарську діяльність підприємств зв'язку заборонено законом. Однак є і винятки. Перший виняток стосується підприємств державної форми власності, що знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні органам управління (наприклад, Український науково-дослідницький інститут зв'язку).
Другий виняток стосується всіх підприємств зв'язку в період надзвичайних ситуацій (війна, стихійні лиха і т.д.).
Домінуючою формою впливу на підприємства з боку органів управління стає регулювання, тобто вплив на підприємства зв'язку опосередковано через нормативні документи: закони, стандарти, правила і т.д.
Слід відзначити що використання директивних методів управління усередині підприємств ніхто не скасовував, де вони застосовуються по необхідності.
Значно змінилося також і стан споживачів. В умовах операторського ринку споживач має реальну можливість вибору як оператора зв'язку, так і виду послуги, за яку він готовий заплатити. Правда, про зовсім вільний вибір поки говорити рано. Так, в області надання послуг місцевого телефонного зв'язку “Укртелеком” є майже монополістом. У той же час послуги мобільного зв'язку можна одержати відразу в кількох компаній, що конкурують між собою.
Метою політики регулювання зв'язку є створення такого ринку, на якому споживач міг вибирати різні послуги в різних операторів за прийнятну ціну і з прийнятною якістю.

3.1.3 Основні вимоги до керівників підприємств у сучасних умовах [25]

В умовах ринкового господарства істотно змінюються вимоги до керівників підприємств. Тепер уже робота “по вказівці зверху” стає анахронізмом. Актуальними стають такі якості керівника як:
? доскональне знання середовища, у якому знаходиться підприємство (умови на ринку);
? знання технічного стану системи зв'язку в цілому і тенденції її технічного й економічного розвитку;
? уміння ефективно управляти підприємством, знаходити оптимальні рішення в умовах ситуації, яка постійно змінюється;
? знання основних принципів і методів управління.

3.2 Основні принципи та методи управління [14, 15, 17]
3.2.1. Загальні поняття щодо управління [16]
Поняття управління використовується давно, і значення його достатньо ясно інтуїтивно. Однак йому дають різний зміст ц застосовують у ситуаціях різного ступеня складності. Разом з тим, де б не протікали процеси управління – у нервовій системі тварини чи людини, у керуючих пристроях автоматичних систем, в економічних, соціальних і інших структурах людського суспільства, вони підкоряються єдиним законам. Ці найбільш загальні закони управління – кібернетика.
Управління визначають як функцію системи управління, що забезпечує організацію цілеспрямованої діяльності керованої системи, тобто діяльності, щодо досягнення деякої цілі (стратегічної чи оперативної).
Система – це безліч елементів (підсистем), що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним більш тісних, чим з елементами інших систем, і утворюючих визначену цілісність, єдність. У самому найпростішому виді (модель) система управління складається з керуючої підсистеми та з керованої підсистеми, що управляє підсистемами й інформаційної підсистеми (рис.3.3).
Керована підсистема являє собою сукупність тих елементів, де протікає основний процес, заради якого система сформована (цех, підприємство, технологічний процес і т.д.).
М1, М2......Мz








керована підсистема






канал канал

скачать целый документ в дос формате

страница: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, главная

 

(реклама)
SpyLOG Рейтинг@Mail.ru Rambler

     главная | новости | институт | курсовые | комплексные | рефераты | преподы | фотоальбом | приколы | АТС | гостевая
 
    НОСКІЗ-ДУІКТ КИС ГУИКТ 2002-2010 Zosik KIS-kiev!narod.ru
Hosted by uCoz