|
|
||
МЕНЕДЖМЕНТ
ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЗВ’ЯЗКУ І. Менеджмент організацій виробничих процесів на підприємствах зв’язку в умовах змін у людському суспільстві та суспільному виробництві 6 1.1. Основні зміни у людському суспільстві на рубежі ХХ та ХХІ століть 6 1.1.1. Різка зміна народжуваності в розвинутих країнах 6 1.1.2. Зміна визначення ефективності 8 1.1.3. Глобалізація конкуренції 9 1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю 9 1.1. 5. Зміна пріоритетів у процвітаючих областях 10 1.1.6. Зміни як фактори ”удесятерённой сили” 11 1.1.7. Основні принципи політики змін 11 1.2. Визначення та основні риси інформаційного суспільства 13 1.2.1. Визначення інформаційного суспільства 13 1.2.2. Особливості та характерні риси інформаційного суспільства 15 1.2.3. Шляхи переходу до інформаційного суспільства 16 1.3. Глобальна інформаційна інфраструктура 17 1.3.1. Визначення глобальної інформаційної інфраструктури як бази інформаційного суспільства 17 1.3.2. Основні складові частини глобальної інформаційної інфраструктури 21 1.3.3. Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури 23 1.3.4. Базова (транспортна) мережа та мережа доступу 24 ІІ. ЄНСЗУ як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства 27 2.1. Основні положення створення та розвитку ЄНСЗУ 27 2.1.1. Необхідність розробки основних положень. 27 2.1.2. Організаційна структура ЄНСЗУ 28 2.1.3. Технологічна структура ЄНСЗ 29 2.2. Використання новітніх технологій при розвитку ЄНСЗУ 37 2.2.1.Пакетні технології та їх особливості 39 2.2.2. Технологія DWDM 42 2.2.3 Мобільні мережі третього покоління 45 2.3. Тенденції і перспективи розвитку ЄНСЗУ 46 2.3.1. Становлення ринку зв'язку України 46 2.3.2.Тенденції технічного розвитку 49 2.3.3. Тенденції економічного розвитку 50 2.3.4. Контрольні цифри розвитку ЄНСЗУ. 51 ІІІ. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку 54 3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах 54 3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови 54 3.1.2 Зміни у взаєминах у ринкових умовах 54 3.1.3 Основні вимоги до керівників підприємств у сучасних умовах 56 3.2 Основні принципи та методи управління 57 3.2.1. Загальні поняття щодо управління 57 3.2.2 Менеджмент та управління і спільне та відмінне 60 3.2.3 Директивний та економічний методи управління 61 3.2.4 Оперативне і стратегічне управління 62 3.3. Задачі оптимального управління та методи їх вирішення. 64 3.3.1. Природа прийняття рішень 64 3.3.2 Класифікація задач управління 66 3.3.3 Методи рішення задач оптимального управління 66 3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління 68 3.4 Метод лінійного пронрамування як приклад вирішення проблем оптимізації управління 69 3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові 70 3.4.2. Ррозуміння понятть "ціьова функція" та "обмеження" 70 3.4.3. Методи рішення задачі 71 3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку 71 IV Регулювання телекомунікацій 74 4.1. Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій 74 4.1.1. Обгрунтування необхідності регулювання 74 4.1.2 Основні нормативні документи в сфері телекомунікацій. 75 4.1.3. Зміни в законодавстві як наслідок перетворень у сфері регулювання 77 4.1.4. Основні особливості Закону України “Про телекомунікації” 78 4.2. Органи регулювання та їх повноваження 81 4.2.1 Структура управління галуззю, яка випливає з Закону України “Про телекомунікації” 81 4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку 82 4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку 83 4.3. Основні напрямки регулювання ..........................................................................................................................85 4.3.1. Політика ліцензування ..........................................................................................................................................85 4.3.2. Забезпечення соціально доступних послуг .........................................................................................................86 4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою ....................................................................................87 4.3.4. Контроль якості надання послуг ..........................................................................................................................88 4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг ....................................................................................................................89 4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів ................................................................................................................. ............89 4.3.7. Тарифна політика ..................................................................................................................................................90 V. Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку ....................................................................91 5.1. Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку .................91 5.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності ................................................................................91 5.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку 92 5.1.3. Основні складові системи технічної експлуатації 93 5.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації 94 5.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку 95 5.2. Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку 97 5.2.1 Надійність та її властивості 97 5.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву 99 5.2.3 Розрахунок надійності складних систем 100 5.2.4. Методи оптимізації резерву 102 5.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання 104 5.3.1. Принципи профілактичного обслуговування 104 5.3.2. Оптимізація періоду профілактики 106 5.3.3. Прогнозування відмов 108 5.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України 110 5.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління 110 5.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами 112 5.4.3. Основні завдання та функції Національного центру 114 5.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами 115 VI. Визначення економічної ефективності створення та впровадження нової техніки 118 6.1.Загальні положення 118 6.2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів НДДКР 120 6.3.Економічна ефективність впровадження науково-технічних розробок 122 6.4.Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації 125 6.5 ДОДАТКИ 128 6.5. 1. Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів НДДКР та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів 128 6.5.2. Розрахунок економічної ефективності створення технології виробництва нового електроприладу 128 6.5.3. Приклади врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічного розробки 130 6.5.4 Економічні аспекти впровадження НДДКР 133 6.5.5.Соціальні аспекти розрахунків ефективності 134 Для освоения работы нужно знание английского языка могу посоветовать курсы английского языка всего 2900р в мес быстро и удобно. Со знанием английского работа не проблема. страница: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, главная + рисунки
* * *
Усилитель звуковой
частоты |
Отрицательная ОС влияет на частотные характеристики,
нелинейные искажения и нестабильность усилителя. Большинство источников
входного сигнала развивают очень низкое напряжение. Подавать его непосредственно
на каскад усилителя мощности не имеет смысла, так как при таком слабом управляющем
напряжении невозможно получить сколько-нибудь значительное значение выходного
тока, а следовательно и выходной мощности. Поэтому в состав структурной
схемы усилителя, кроме выходного каскада, отдающего требуемую мощность полезного
сигнала в нагрузку, как правило, входят и предварительные каскады усиления.
Эти каскады принято классифицировать по характеру сопротивления нагрузки
в выходной цепи транзистора. Наибольшее применение получили резистивные усилительные каскады, сопротивлением нагрузки которых служит резистор. Их основная особенность - работа при малых уровнях сигнала, поэтому можно считать, что усилительный элемент работает в режиме класса А, при котором используется линейный участок тока коллектора. Это позволяет использовать схемы замещения усилительных элементов и применять аналитические методы расчета при проектировании каскадов предварительного усиления. Схемотехническая реализация каскадов предусиления имеет ряд разновидностей. Схема каскада на биполярном транзисторе зависит от способа включения транзистора. Различают каскад с общим эмиттером (ОЭ), общей базой (ОБ) и общим коллектором (ОК). Включение транзистора с общим коллектором обеспечивает наибольшее (для биполярных транзисторов) входное сопротивление (до сотен кОм для маломощных транзисторов), которое сильно возрастает при увеличении сопротивления нагрузки. Выходное сопротивление при таком включении меньше, чем при других и находится в пределах от десятых долей Ома (для транзисторов большой мощности) до килоОма (для транзисторов малой мощности). Выходное сопротивление транзистора резко возрастает при увеличении внутреннего сопротивления источника сигнала. Коэффициент усиления напряжения при включении транзистора с ОК меньше единицы. Коэффициент усиления тока несколько больше, чем при включении с ОЭ и сильно изменяется при изменении режима работы, температуры и замене транзисторов. Включение с ОК применяют в каскадах предварительного усиления, когда требуются большое выходное сопротивление или малые нелинейные искажения. Включение транзистора с общей базой обеспечивает усиление только напряжения. Коэффициент усиления тока при таком включении меньше единицы и мало изменяется при изменении режима работы, температуры и замене транзисторов. Коэффициент усиления мощности сравнительно невелик, однако при замене экземпляров транзисторов, их старении и изменении температуры изменяется значительно меньше, чем при других включения транзистора. Входное сопротивление при включении с ОБ меньше, чем при других включениях, и находится в пределах от десятых долей Ома (для транзисторов большой мощности) до десятков Ом (для транзисторов малой мощности). При увеличении сопротивления нагрузки входное сопротивление возрастает. Входное сопротивление при включении с ОБ больше, чем при других включениях и растет при увеличении внутреннего сопротивления источника сигнала. Коэффициент гармоник при включении транзистора с ОБ обычно не превышает нескольких процентов при полном использовании транзистора. Поэтому включение с ОБ часто применяют в выходных каскадах усилителей звуковых частот. Включение транзистора с общим эмиттером позволяет получить усиление, как тока, так и напряжения сигнала. Коэффициент усиления мощности при таком включении наибольший, однако, сильно изменяется при изменении режима транзистора, температуры и замене экземпляров транзисторов. Входное сопротивление транзистора при включении с ОЭ значительно выше, чем при включении с ОБ, и находится в пределах от нескольких Ом (для транзисторов большой мощности) до килоОм (для транзисторов малой мощности). При увеличении сопротивления нагрузки входное сопротивление уменьшается. Выходное сопротивление транзистора меньше, чем при включении с ОБ, и уменьшается при увеличении внутреннего сопротивления источника сигнала. Коэффициент гармоник при включении транзистора с ОЭ больше чем при других включениях. Однако такое включение применяется наиболее широко, так как обеспечивается наибольшее усиление мощности и напряжение при заданном сопротивлении нагрузки. |
|
|
||
страница: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, каталог > |
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|