ћ≈Ќ≈ƒ∆ћ≈Ќ“ ¬»–ќЅЌ»„»’ ѕ–ќ÷≈—≤¬ Ќј ѕ≤ƒѕ–»™ћ

«аказать курсач за 10 грн.
ƒ»— 1-6 семестр 250 грн
ƒќЅј¬№ —¬ќ≈ ‘ќ“ќ
регистраци¤ KIS-Plus
вход в KIS PLUS
новости

”н≥верситет ≥нформац≥йно - комун≥кац≥йних технолог≥й
курсовой по св¤зи, модуль , комплексное по св¤зи, контрольна¤ по св¤зи, дипломный проэкт по телекомуникации, урсовой проэкт, телекоммуникаци¤ и св¤зь, иевский »нститут —в¤зи, √осударственный университет информационно-коммуникационных технологий, √”» “, ƒ”≤ “, —в¤зь, Zosik, KIS-kiev.narod.ru

страница: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, главна¤

рис. 5.7. a) б)

ƒл¤ середнього значенн¤ представницького параметра одержуЇмо:
m0 =(t2 m1 -t1 m2 ) / (t2 -t1) k1 =(m2 -m1) / (t2 -t1)
ƒл¤ його средньоквадратичного в≥дхиленн¤:
?0 = (t2 ?1- t1 ?2) / (t2 -t1 0) k2)= (? 2 - ? 1) / (t2 - t1)
«алежн≥сть ≥мов≥рност≥ перебуванн¤ представницького параметра в заданих границ¤х (?, ?)
при знайдених значенн¤х m(t) ≥ ? (t)
– (t) = 1/2 [ ‘(?-m0 - k1t )/ v2(?0 +k2t)] - ‘[(? - m0 - k1t )/ v2(?0 +k2t)] ]
ѕобудувавши граф≥к залежност≥ P(t) в≥д часу, можна знайти пер≥од прогнозу t = tпpor, прот¤гом ¤кого представницький параметр x(t) буде лежати в заданих границ¤х з необх≥дною ≥мов≥рн≥стю P(t)>Po.
якщо функц≥¤ x(t) обмежена т≥льки знизу, що екв≥валентно випадку ? = ?, перший член в
останньому вираз≥ перетворюЇтьс¤ на одиницю ≥ р≥шенн¤ знаход¤ть з умови ‘(у) =1-2–о, де
у= (? - m0 - k1t) / 2(?0 +k2t)
ѕо таблиц≥ значень функц≥њ ‘(у) знаход¤ть аргумент у, зв≥дки пер≥од прогнозу
t прог = (? - m0 - yv2?0 )/ (yv2 k2 +k1)
“аким чином, розгл¤нуто дек≥лька приклад≥в постановки та р≥шенн¤ задач оптимального управл≥нн¤, ¤к≥ виникають у процес≥ техн≥чного обслуговуванн¤ обладнанн¤. ÷≥ задач≥ типов≥ дл¤ ≥снуючого обладнанн¤ телекомун≥кац≥й здеб≥льшого застар≥лого. ƒл¤ сучасних мереж телекомун≥кац≥й на перший план виступаЇ проблема управл≥нн¤ цими мережами, в той же час об'Їм роб≥т з техн≥чного обслуговуванн¤ поступово знижуЇтьс¤.

5.4. ќрган≥зац≥¤ оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами ”крањни [24]
5.4.1. «агальн≥ принципи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤
«г≥дно з «аконом ”крањни "ѕро телекомун≥кац≥њ" у звичайних ситуац≥¤х кожний оператор самост≥йно орган≥зуЇ ус≥ процеси щодо техн≥чного управл≥нн¤ своњми мережами. јле вс≥ системи управл≥нн¤ окремих мереж повинн≥ входити у загальну систему оперативно-техн≥чного управл≥нн¤, д≥¤льн≥сть ¤кого регламентуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—истема оперативноЦтехн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами призначена дл¤ забезпеченн¤ сталого функц≥онуванн¤ телекомун≥кац≥йних мереж в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану.
ƒо складу системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами вход¤ть:
1) Ќац≥ональний центр оперативноЦтехн≥чного управл≥нн¤ теле-комун≥кац≥йними мережами;
2) центри оперативноЦтехн≥чного управл≥нн¤ оператор≥в телекомун≥кац≥й та центри оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й незалежно в≥д форми власност≥ та п≥дпор¤дкуванн¤ центральним органам виконавчоњ влади;
3) техн≥чн≥ засоби, призначен≥ дл¤ оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану.
« метою забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами кожний оператор телекомун≥кац≥й створюЇ центр управл≥нн¤ (службу, п≥дрозд≥л), призначений дл¤ виконанн¤ функц≥й оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ його телекомун≥кац≥йними мережами.
¬ умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану оператори телекомун≥кац≥й, центральн≥ органи виконавчоњ влади (кр≥м спец≥альних споживач≥в), п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ, у власност≥, користуванн≥, господарському в≥данн≥ чи оперативному управл≥нн≥ ¤ких Ї засоби та мереж≥ телекомун≥кац≥й, надають можлив≥сть використовувати ресурси своњх мереж дл¤ попередженн¤, локал≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й, опов≥щенн¤ населенн¤, проведенн¤ моб≥л≥зац≥њ, забезпеченн¤ потреб нац≥ональноњ безпеки, оборони, охорони правопор¤дку. ќрган≥зац≥¤ та виконанн¤ заход≥в з ефективного використанн¤ телекомун≥кац≥йних ресурс≥в в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану покладаЇтьс¤ на Ќац≥ональний центр та центри управл≥нн¤ мережами. ” раз≥ виникненн¤ надзвичайних ситуац≥й у телекомун≥кац≥йних мережах загальне кер≥вництво системою оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами зд≥йснюЇ пост≥йно д≥юча галузева ком≥с≥¤ з питань техногенноЦеколог≥чноњ безпеки та надзвичайних ситуац≥й (дал≥ Ц пост≥йно д≥юча ком≥с≥¤), ¤ка утворюЇтьс¤ ≥ д≥Ї ¤к дорадчий орган.
ƒержзв'¤зку на основ≥ отриманоњ в≥д ћ≥н≥стерства Ќадзвичайних —итуац≥й ≥нформац≥њ та анал≥зу даних оперативно-≥нформац≥йноњ служби Ќац≥онального центру про оперативну обстановку у телекомун≥кац≥йних мережах, висновку пост≥йно д≥ючоњ ком≥с≥њ щодо виду, причин, масштаб≥в надзвичайноњ ситуац≥њ у телекомун≥кац≥йних мережах, прогнозу њњ розвитку ≥ насл≥дк≥в, ¤к≥ впливають на нормальне функц≥онуванн¤ мереж, визначаЇ меж≥ зони надзвичайноњ ситуац≥њ у телекомун≥кац≥йних мережах та приймаЇ р≥шенн¤ про переведенн¤ системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами на надзвичайний режим управл≥нн¤ або його припиненн¤ п≥сл¤ завершенн¤ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайноњ ситуац≥њ.

¬ умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану наданн¤ телекомун≥кац≥йних послуг та ресурс≥в телекомун≥кац≥йних мереж задовольн¤Їтьс¤ в так≥й посл≥довност≥:
1) державна система ур¤дового зв'¤зку, нац≥ональна система конф≥денц≥йного зв'¤зку, спец≥альн≥ споживач≥, система оперативно-техн≥чного управл≥нн¤;
2) органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
3) медичн≥ заклади, пожежн≥ частини, орган≥зац≥њ, ¤к≥ надають ≥нформац≥ю про виникненн¤ стих≥йних ¤вищ (землетруси, повен≥, урагани тощо), дошк≥льн≥ виховн≥ та навчальн≥ заклади, заклади науки ≥ культури;
4) дипломатичн≥ представництва та консульськ≥ установи ≥ноземних держав;
5) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та громад¤ни.
ѕ≥дрозд≥ли оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами спец≥альних споживач≥в взаЇмод≥ють з центрами управл≥нн¤ мережами через Ќац≥ональний центр або безпосередньо за погодженн¤м з Ќац≥ональним центром. ѕор¤док взаЇмод≥њ визначаЇтьс¤ сп≥льними нормативно-правовими актами ƒержзв'¤зку ≥ спец≥альних споживач≥в, а також договорами.

5.4.2. ќсновн≥ завданн¤ системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами
ќсновними завданн¤ми системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами Ї забезпеченн¤:
1) безперервного та ефективного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану;
2) функц≥онуванн¤ телекомун≥кац≥йних мереж ≥з заданими параметрами, в тому числ≥ мон≥торингу з метою безпереб≥йного наданн¤ телекомун≥кац≥йних послуг;
3) функц≥онуванн¤ систем опов≥щенн¤ цив≥льноњ оборони;
4) п≥двищенн¤ над≥йност≥ роботи ≥ ефективност≥ використанн¤ телекомун≥кац≥йних мереж;
5) орган≥зац≥њ та зд≥йсненн¤ заход≥в з оперативного в≥дновленн¤, усуненн¤ пошкоджень чи перевантажень телекомун≥кац≥йних мереж з використанн¤м на¤вних ресурс≥в телекомун≥кац≥йних мереж ≥ можливостей та контролю за виконанн¤м цих заход≥в;
6) першочергового вид≥ленн¤, резервуванн¤ та в≥дновленн¤ ресурс≥в телекомун≥кац≥й в ≥нтересах державноњ системи ур¤дового звТ¤зку, нац≥ональноњ системи конф≥денц≥йного звТ¤зку та спец≥альних споживач≥в;

7) анал≥зу над≥йност≥ ≥ живучост≥ телекомун≥кац≥йних мереж, розробленн¤ пропозиц≥й щодо вдосконаленн¤ телекомун≥кац≥йних мереж загального користуванн¤ ≥ поданн¤ њх ƒержзв'¤зку.
” систем≥ оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами забезпечуЇтьс¤ передача ≥нформац≥њ з управл≥нн¤ каналами та трактами телекомун≥кац≥йних мереж з необх≥дною ¤к≥стю дл¤ орган≥зац≥њ ефективноњ взаЇмод≥њ розосереджених апаратноЦпрограмних комплекс≥в Ќац≥онального центру та центр≥в управл≥нн¤ мережами. –обота системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами зд≥йснюЇтьс¤ без перерв, викликаних ремонтом обладнанн¤, зам≥ною програмного забезпеченн¤, у тому числ≥ засоб≥в захисту, зм≥ною парол≥в, в≥дключенн¤м електропостачанн¤ тощо. ƒл¤ створенн¤ ≥ розвитку системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами використовуютьс¤ сучасн≥ телекомун≥кац≥йн≥ та ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ ≥з застосуванн¤м метод≥в обробки ≥нформац≥њ, анал≥зу та прогнозуванн¤ розвитку ситуац≥й у реальному час≥, метод≥в експертних оц≥нок ≥ колективного прийн¤тт¤ р≥шень з урахуванн¤м рекомендац≥й ћ≥жнародного союзу електрозвТ¤зку щодо принцип≥в управл≥нн¤ телекомун≥кац≥¤ми.
ƒл¤ можливост≥ взаЇмод≥њ складових системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами ≥ автоматизац≥њ управл≥нн¤ оператори телекомун≥кац≥й забезпечують сум≥сн≥сть програмноЦтехн≥чних засоб≥в обладнанн¤ мереж та пункт≥в управл≥нн¤ в≥дпов≥дно до нормативно-правових та нормативно-техн≥чних акт≥в у галуз≥ звТ¤зку. ” систем≥ оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами створюютьс¤ резервн≥ центри управл≥нн¤ та передбачаЇтьс¤ резервуванн¤ тракт≥в ≥ канал≥в звТ¤зку. ƒл¤ виконанн¤ завдань з в≥дновленн¤ функц≥онуванн¤ телекомун≥кац≥йних мереж та системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами у ц≥й систем≥ передбачаЇтьс¤ необх≥дний резерв персоналу ≥ техн≥чних засоб≥в.
« метою забезпеченн¤ готовност≥ системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами до виконанн¤ завдань в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану за погодженн¤м або у взаЇмод≥њ ≥з спец≥альними споживачами провод¤тьс¤ тренуванн¤ на рег≥ональному ≥ загальнодержавному р≥вн≥. –есурси на тренуванн¤ вид≥л¤ютьс¤ вс≥ма операторами телекомун≥кац≥й безоплатно.
≈фективн≥сть д≥¤льност≥ системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами визначаЇтьс¤ р≥внем забезпеченн¤ сталост≥ функц≥онуванн¤ мереж, готовност≥ забезпеченн¤ звТ¤зком спец≥альних споживач≥в в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану, Їдин≥ критер≥њ та методики оц≥нки ¤ких визначаютьс¤ нормативно-правовими та нормативно-техн≥чними актами у галуз≥ зв'¤зку.

5.4.3. ќсновн≥ завданн¤ та функц≥њ Ќац≥онального центру
ќсновним завданн¤м Ќац≥онального центру в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану Ї загальне управл≥нн¤ центрами управл≥нн¤ мережами, забезпеченн¤ можливост≥ оперативноЦтехн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами з метою њх сталого функц≥онуванн¤ та використанн¤ в ≥нтересах управл≥нн¤ державою, попередженн¤, локал≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й, опов≥щенн¤ населенн¤, забезпеченн¤ проведенн¤ моб≥л≥зац≥њ, задоволенн¤ потреб нац≥ональноњ безпеки, оборони, охорони правопор¤дку. Ќац≥ональний центр в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану надаЇ розпор¤дженн¤ щодо оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами, ¤к≥ Ї обовТ¤зковими до виконанн¤ центрами управл≥нн¤ мережами.
–озпор¤дженн¤ щодо оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами, ¤к≥ надаютьс¤ Ќац≥ональним центром, збер≥гаютьс¤ у встановленому пор¤дку.
« метою забезпеченн¤ основних завдань системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами Ќац≥ональний центр виконуЇ так≥ функц≥њ:
1) зд≥йснюЇ загальний контроль за готовн≥стю та функц≥онуванн¤м телекомун≥кац≥йних мереж в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану;
2) забезпечуЇ в установленому пор¤дку орган≥зац≥ю ≥ контроль за наданн¤м телекомун≥кац≥йних послуг спец≥альним споживачам;
3) розробл¤Ї модел≥ можливих надзвичайних ситуац≥й на телекомун≥кац≥йних мережах, а також схеми ≥ механ≥зми розвТ¤занн¤ проблем;
4) зд≥йснюЇ збиранн¤, накопиченн¤, обл≥к, збереженн¤ та анал≥з поточноњ ≥ статистичноњ ≥нформац≥њ про стан мереж, необх≥дноњ дл¤ забезпеченн¤ сталого функц≥онуванн¤ телекомун≥кац≥йних мереж в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану;
5) разом з операторами телекомун≥кац≥й розробл¤Ї плани в≥дновленн¤ функц≥онуванн¤ телекомун≥кац≥йних мереж в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану, плани оперативноњ зам≥ни пошкоджених л≥н≥й, тракт≥в ≥ канал≥в звТ¤зку, плани використанн¤ резерв≥в у раз≥ перевантаженн¤ мереж, установлюЇ пер≥одичн≥сть проведенн¤ њх проф≥лактичного тестуванн¤, доводить њх до оператор≥в телекомун≥кац≥й та спец≥альних споживач≥в;
6) погоджуЇ ≥з спец≥альними споживачами р≥шенн¤ оператор≥в телекомун≥кац≥й про початок проведенн¤ проф≥лактичних, ремонтноЦналагоджувальних та ≥нших роб≥т на телекомун≥кац≥йних мережах;
7) взаЇмод≥Ї з центрами управл≥нн¤ мережами, ≥ноземними операторами телекомун≥кац≥й, п≥дрозд≥лами оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами спец≥альних споживач≥в, надаЇ њм та отримуЇ в≥д них ≥нформац≥ю про зм≥ну стану тракт≥в, канал≥в, комутац≥йних станц≥й та ≥нших обТЇкт≥в управл≥нн¤;
8) виконуЇ на догов≥рних засадах ≥нш≥ функц≥њ, делегован≥ йому операторами телекомун≥кац≥й, у раз≥ потреби допомагаЇ у розвТ¤занн≥ проблем, ¤к≥ виникають у телекомун≥кац≥йних мережах;
9) орган≥зовуЇ опов≥щенн¤ щодо зм≥ни стану функц≥онуванн¤ телекомун≥кац≥йних мереж.
Ќац≥ональний центр оснащуЇтьс¤ двома пунктами оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ (основним та резервним). ¬≥дпов≥дальн≥сть за готовн≥сть пункт≥в оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ покладаЇтьс¤ на ƒержзв'¤зку.
¬ умовах надзвичайних ситуац≥й на телекомун≥кац≥йних мережах Ќац≥ональний центр п≥сл¤ отриманн¤ р≥шенн¤ ƒержзв'¤зку про введенн¤ надзвичайного режиму управл≥нн¤ вживаЇ таких заход≥в:
1) зд≥йснюЇ централ≥зоване оперативноЦтехн≥чне управл≥нн¤ техн≥чними засобами, л≥н≥¤ми, трактами ≥ каналами звТ¤зку мереж загального користуванн¤ та ≥нших телекомун≥кац≥йних мереж;
2) орган≥зовуЇ першочергове вид≥ленн¤ необх≥дних ресурс≥в телекомун≥кац≥йних мереж в ≥нтересах державноњ системи ур¤дового звТ¤зку, нац≥ональноњ системи конф≥денц≥йного звТ¤зку та спец≥альних споживач≥в;
3) в≥дпов≥дно до план≥в забезпечуЇ орган≥зац≥ю оперативноњ зам≥ни та обход≥в пошкоджених л≥н≥й, тракт≥в ≥ канал≥в зв'¤зку, зд≥йснюЇ заходи щодо в≥дновленн¤ функц≥онуванн¤ телекомун≥кац≥йних мереж;
4) зд≥йснюЇ управл≥нн¤ орган≥зац≥Їю авар≥йноЦв≥дновних роб≥т з використанн¤м на¤вних ресурс≥в та забезпечуЇ контроль за ходом цих роб≥т;
5) приймаЇ р≥шенн¤ про заборону або припиненн¤ проф≥лактичних, ремонтноЦналагоджувальних та ≥нших роб≥т на цих мережах, ≥нформуЇ про прийн¤те р≥шенн¤ оператор≥в телекомун≥кац≥й;
6) пов≥домл¤Ї про прийн¤т≥ р≥шенн¤ та д≥њ ƒержзв'¤зку, центри управл≥нн¤ мережами та спец≥альних споживач≥в.

5.4.4. ќсновн≥ завданн¤ та функц≥њ центр≥в управл≥нн¤ мережами
ќсновним завданн¤м центр≥в управл≥нн¤ мережами Ї забезпеченн¤ сталого функц≥онуванн¤ власних телекомун≥кац≥йних мереж в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану.
« метою забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану центри управл≥нн¤ мережами ¤к складова ц≥Їњ системи виконують так≥ функц≥њ:
1) забезпечують функц≥онуванн¤ телекомун≥кац≥йних мереж оператор≥в телекомун≥кац≥й з урахуванн¤м завдань системи оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ телекомун≥кац≥йними мережами;
2) зд≥йснюють безперервний контроль за техн≥чним станом ≥ завантаженн¤м мереж оператор≥в телекомун≥кац≥й, њхньою готовн≥стю до виконанн¤ функц≥й в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану;
3) забезпечують готовн≥сть до наданн¤ телекомун≥кац≥йних послуг споживачам, у тому числ≥ спец≥альним споживачам, в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану;
4) забезпечують збиранн¤, накопиченн¤, обл≥к, збереженн¤ та анал≥з поточноњ ≥ статистичноњ ≥нформац≥њ про стан мереж оператор≥в телекомун≥кац≥й та ¤к≥сть телекомун≥кац≥йних послуг;
5) розробл¤ють плани в≥дновленн¤ функц≥онуванн¤ мереж оператор≥в телекомун≥кац≥й в умовах надзвичайних ситуац≥й на них, плани оперативноњ зам≥ни пошкоджених л≥н≥й, тракт≥в ≥ канал≥в зв'¤зку, плани використанн¤ резерв≥в, погоджують ц≥ документи з Ќац≥ональним центром, а також встановлюють пер≥одичн≥сть проведенн¤ проф≥лактичного тестуванн¤ л≥н≥й, тракт≥в ≥ канал≥в зв'¤зку;
6) пов≥домл¤ють Ќац≥ональний центр про проведенн¤ проф≥лактичних, ремонтноЦналагоджувальних та ≥нших роб≥т на мережах в≥дпов≥дно до умов типового договору про взаЇмод≥ю оператора телекомун≥кац≥й з Ќац≥ональним центром. ѕов≥домл¤ють Ќац≥ональний центр про зм≥ни техн≥чного стану телекомун≥кац≥йних мереж (техн≥чних засоб≥в та споруд) та про зм≥ни завантаженн¤ мереж;
¬ умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану центри управл≥нн¤ мережами за вказ≥вкою Ќац≥онального центру в≥дпов≥дно до р≥шенн¤ ƒержкомзв'¤зку зд≥йснюють перех≥д до надзвичайного режиму управл≥нн¤ та виконують так≥ функц≥њ:
1) забезпечують у взаЇмод≥њ з Ќац≥ональним центром в≥дпов≥дно до план≥в оперативну зам≥ну та обходи пошкоджених л≥н≥й, тракт≥в ≥ канал≥в зв'¤зку, зд≥йснюють заходи з в≥дновленн¤ функц≥онуванн¤ телекомун≥кац≥йних мереж, використовують резерви у раз≥ перевантаженн¤ мереж;
2) орган≥зовують та забезпечують першочергове вид≥ленн¤ необх≥дних ресурс≥в телекомун≥кац≥й в ≥нтересах державноњ системи ур¤дового звТ¤зку, нац≥ональноњ системи конф≥денц≥йного звТ¤зку та спец≥альних споживач≥в;
3) зд≥йснюють у взаЇмод≥њ з Ќац≥ональним центром авар≥йноЦв≥дновн≥ роботи на власних мережах з використанн¤м на¤вних ресурс≥в та контролюють х≥д роб≥т, забезпечують у раз≥ потреби наданн¤ допомоги ремонтним п≥дрозд≥лам ≥нших оператор≥в телекомун≥кац≥й;
4) забезпечують введенн¤ тимчасових обмежень у наданн≥ послуг, пов≥домл¤ють споживач≥в про можливе зниженн¤ ¤кост≥ послуг;
5) пов≥домл¤ють Ќац≥ональний центр про прийн¤т≥ р≥шенн¤ та д≥њ.
¬заЇмод≥¤ Ќац≥онального центру з центрами управл≥нн¤ мережами зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ договор≥в м≥ж Ќац≥ональним центром та операторами телекомун≥кац≥й, ≥ншими п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми, у власност≥, користуванн≥, господарському в≥данн≥ чи оперативному управл≥нн≥ ¤ких Ї засоби та мереж≥ телекомун≥кац≥й, в≥дпов≥дно до умов типового договору про взаЇмод≥ю оператора телекомун≥кац≥й з Ќац≥ональним центром, що затверджуЇтьс¤ ƒержзв'¤зку.
“аким чином, головний аспект управл≥нн¤ мережами зв'¤зку ”крањни пол¤гаЇ в наданн≥ п≥дприЇмствам зв'¤зку ¤комога б≥льшоњ самост≥йност≥, ≥ в той же час у жорсткому п≥дпор¤дкуванн≥ розпор¤дженн¤м, ¤к≥ поступають зверху, в умовах надзвичайного стану.

VI. ¬изначенн¤ економ≥чноњ ефективност≥, створенн¤ та впровадженн¤
новоњ техн≥ки [26]
6.1.«агальн≥ положенн¤
¬провадженн¤ новоњ техн≥ки (обладнанн¤, технолог≥й, метод≥в орган≥зац≥њ виробничих процес≥в тощо) Ї ключовою проблемою, вир≥шенн¤ ¤коњ може дозволити п≥дприЇмствам п≥двищити ефективн≥сть своЇњ роботи ≥ залишитис¤ конкурентноздатним гравцем ринку. ќднак це в≥дбудетьс¤ лише тод≥, коли витрати на розробку ≥ впровадженн¤ новоњ техн≥ки будуть виправдан≥. “ому ще до початку розробки необх≥дно визначити ефективн≥сть цих витрат. ћетодика розрахунку к≥льк≥сних параметр≥в, ¤к≥ характеризують ефективн≥сть, затверджена ћ≥н≥стром економ≥ки 25.09.01. ѓњ основн≥ положенн¤ привод¤тьс¤ нижче.
ћетодика визначенн¤ ефективност≥ витрат на науков≥ досл≥дженн¤ ≥ розробки та њх впровадженн¤ (дал≥ ћетодика) призначена дл¤ визначенн¤ ефективност≥ прикладних науково-техн≥чних розробок ¤к потенц≥йних ≥нновац≥й на вс≥х стад≥¤х њх життЇвого циклу Ц наукових досл≥джень, проектно-конструкторських розробок, створенн¤ досл≥дних зразк≥в, њх випробовуванн¤ та впровадженн¤ у виробництво.
–езультати визначенн¤ ефективност≥ Ќƒƒ – мають використовуватис¤ дл¤ вир≥шенн¤ таких завдань:
- вибору основних напр¤мк≥в досл≥джень ≥ розробок та прогноз≥в ефективност≥ в≥д њх зд≥йсненн¤;
- вибору проект≥в ≥ завдань дл¤ включенн¤ в науково-техн≥чн≥ програми, у тому числ≥ Ц м≥ждержавн≥, державн≥, м≥жгалузев≥, галузев≥, рег≥ональн≥, м≥жрег≥ональн≥ та програми розвитку окремих п≥дприЇмств;
- формуванн¤ ≥нновац≥йних програм та проект≥в, визначенн¤ масштаб≥в використанн¤ завершених розробок у виробництв≥;
- рац≥онального розпод≥лу ресурс≥в за етапами життЇвого циклу науково-досл≥дних ≥ науково-конструкторських роб≥т (дал≥ Ќƒƒ –);
- визначенн¤ фактичноњ економ≥чноњ ефективност≥ використанн¤ науково-техн≥чних розробок у виробництв≥, у тому числ≥ њх впливу на соц≥ально-економ≥чний стан виробничих субТЇкт≥в та економ≥ки крањни;
- оц≥нки д≥¤льност≥ науково-досл≥дних ≥ проектних орган≥зац≥й.
¬ умовах ринковоњ економ≥ки розширюЇтьс¤ д≥апазон оц≥нки ефективност≥ науково-техн≥чних розробок, а отже, зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть основних вид≥в Ќƒƒ –, ¤к≥ необх≥дно визначити з метою ц≥Їњ оц≥нки. ƒо них належать:
* науково-техн≥чний ефект. —тосовно технолог≥чних розробок Ц це п≥двищенн¤ науково-техн≥чного р≥вн¤, пол≥пшенн¤ параметр≥в техн≥ки ≥ технолог≥й, що випливаЇ з в≥дкритт¤ нових закон≥в та законом≥рностей у природ≥, а отже, ≥ нових технолог≥чних засоб≥в виробництва речовин, матер≥ал≥в та вид≥в продукц≥њ;
*економ≥чний ефект пол¤гаЇ в отриманн≥ економ≥чних результат≥в в≥д науково-техн≥чних розробок ¤к в ц≥лому дл¤ народного господарства, так ≥ дл¤ кожного виробничого субТЇкта. ≈коном≥чна ефективн≥сть проект≥в науково-техн≥чних розробок за в≥дпов≥дною системою показник≥в маЇ в≥дображати ≥нтереси економ≥ки крањни в ц≥лому, а також рег≥он≥в, галузей, орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств, що беруть участь у реал≥зац≥њ технолог≥чних нововведень;
*соц≥альний ефект, що в≥дображаЇ зм≥ни умов д≥¤льност≥ людини в сусп≥льств≥. …ого про¤в спостер≥гаЇтьс¤ в зм≥нах характеру та умов прац≥, п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤, пол≥пшенн≥ побутових його умов, розширенн≥ можливостей духовного розвитку особистост≥, у зм≥нах стану довк≥лл¤.
—убТЇктами виконанн¤ науково-техн≥чних розробок Ї науково-досл≥дн≥, проектно-конструкторськ≥ орган≥зац≥њ, експериментальн≥ п≥дприЇмства, а також науково-виробнич≥ обТЇднанн¤ (технопарки, технопол≥си, науково-виробнич≥ центри та ≥нш≥ обТЇднанн¤).
—убТЇктами впровадженн¤ (реал≥зац≥њ) науково-техн≥чних розробок Ї п≥дприЇмства, ф≥рми, концерни та ≥нш≥ орган≥зац≥њ-замовники науково-техн≥чноњ продукц≥њ, а також ≥нвестори заход≥в щодо њњ використанн¤.
¬иход¤чи з мети ≥нвестуванн¤ ≥нновац≥й та умов ≥нвестора, узгоджених з виконавцем науково-техн≥чних розробок, складаЇтьс¤ ≥нновац≥йний проект та зд≥йснюЇтьс¤ обгрунтуванн¤ ефективност≥ його орган≥зац≥њ.
≤нвестиц≥¤м, що вход¤ть до ≥нновац≥йного проекту, може бути охоплений ¤к повний науково-техн≥чний та виробничий цикл створенн¤ нового виду продукц≥њ (послуг) або його удосконаленн¤, так ≥ його окрем≥ стад≥њ: науков≥ досл≥дженн¤, проектно-конструкторськ≥ роботи, випробовуванн¤ досл≥дних зразк≥в, п≥дготовка виробництва до њх освоЇнн¤, та орган≥зац≥¤ випуску новоњ продукц≥њ (створенн¤ нових продуктивних л≥н≥й)
≤нвестиц≥¤ми вважаютьс¤ також кошти, вкладен≥ в науково-техн≥чну продукц≥ю, що призначаЇтьс¤ дл¤ безпосереднього продажу (ноу-хау, л≥ценз≥њ, методичн≥ послуги та ≥нш≥ види науково-техн≥чноњ продукц≥њ).
ќбТЇктами ≥нновац≥йних ≥нвестиц≥й можуть бути окрем≥ науково-техн≥чн≥ розробки, а також науково-техн≥чн≥ програми, до складу ¤ких вход¤ть обТЇднан≥ Їдиною метою ≥нновац≥йн≥ проекти.
ƒжерелами ф≥нансуванн¤ науково-техн≥чних розробок та ≥нновац≥йних проект≥в можуть бути:
- власн≥ кошти замовник≥в та виконавц≥в проекту Ц прибутки, накопиченн¤, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ та ≥нш≥ види актив≥в;
- залучен≥ кошти ≥з внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х джерел (одержан≥ в≥д продажу акц≥й, благод≥йн≥ кошти, що вид≥л¤ютьс¤ холд≥нговими, акц≥онерними компан≥¤ми, промислово-ф≥нансовими групами);
- асигнуванн¤ з державного ≥ м≥сцевих бюджет≥в, централ≥зованих позабюджетних фонд≥в;
- ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ у форм≥ ф≥нансовоњ чи ≥ншоњ участ≥ в розробц≥ ≥ реал≥зац≥њ ≥нновац≥й Ц пр¤мих вкладень, а також участ≥ в статутному фонд≥ сп≥льних п≥дприЇмств;
- запозичен≥ кошти, у тому числ≥ кредити, що надаютьс¤ державою, кредити ≥ноземних ≥нвестор≥в, обл≥гац≥йн≥ позички, кредити банк≥в та ≥нших ≥нвестор≥в Ц ≥нвестиц≥йних фонд≥в ≥ компан≥й, страхових орган≥зац≥й, пенс≥йних фонд≥в та ≥нших.
« урахуванн¤м можливостей використанн¤ р≥зних форм ≥нвестуванн¤ наукових досл≥джень маЇ бути розроблено б≥знес-план етап≥в повного життЇвого циклу науково-техн≥чних розробок та њхнього використанн¤.
Ќа основ≥ попереднього анал≥зу конТюнктури ринку формуЇтьс¤ техн≥ко-економ≥чне завданн¤ виконавц¤м ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йного проекту щодо техн≥чних, економ≥чних ≥ соц≥альних вигод в≥д його ≥нвестуванн¤. лючовими його показниками Ї потенц≥йн≥ зм≥ни в грошових потоках орган≥зац≥й замовника, доходн≥сть та ризик ≥нвестуванн¤.

6.2. ќц≥нка науково-техн≥чноњ ефективност≥ результат≥в Ќƒƒ –
Ќауково-техн≥чна ефективн≥сть результат≥в прикладних науково-досл≥дних роб≥т визначаЇтьс¤ в комплекс≥ з оц≥нкою њх економ≥чноњ та соц≥альноњ ефективност≥ за допомогою показник≥в науково-техн≥чного р≥вн¤ (додаток 6.5.1).
Ќауково-техн≥чний р≥вень результат≥в наукових досл≥джень визначають за ознаками, ¤к≥ пор≥внюють, у тому числ≥ ≥ з в≥тчизн¤ними аналогами, що дозвол¤Ї ви¤вити наск≥льки ц≥ результати:
перевищують кращ≥ св≥тов≥ аналоги;
в≥дпов≥дають св≥товому р≥вню;
Ї нижчими за кращ≥ св≥тов≥ аналоги.
ƒл¤ оц≥нки науково-техн≥чного р≥вн¤ результат≥в Ќƒƒ – сл≥д вибрати дек≥лька найб≥льш ≥стотних техн≥чних параметр≥в, у ¤ких найб≥льш зац≥кавлен≥ майбутн≥ користувач≥ технолог≥њ, продукц≥њ, послуг, способ≥в виконанн¤ роб≥т. «окрема, це може бути продуктивн≥сть, над≥йн≥сть в експлуатац≥њ, енерго- ≥ матер≥алом≥стк≥сть, показники ергоном≥чност≥ та еколог≥чност≥ тощо. ≤нш≥ параметри (особливо техн≥чн≥) повинн≥ знаходитис¤ у межах певних стандарт≥в чи загальноприйн¤того р≥вн¤ ≥ використовуватис¤ в оц≥нц≥ ¤к обмеженн¤.
ќц≥нка науково-техн≥чного р≥вн¤ результат≥в Ќƒƒ – включаЇ виконанн¤ таких етап≥в:
- визначенн¤ сукупност≥ необх≥дних нормативно-правових документ≥в, ¤к≥ в≥дображають вимоги до новоњ продукц≥њ, особливо в частин≥ еколог≥њ, безпеки, ¤к≥ предТ¤вл¤ютьс¤ в крањнах њњ можливого продажу та ф≥рмами-конкурентами, м≥жнародн≥ вимоги;
- визначенн¤ перел≥ку техн≥чних ≥ техн≥ко-економ≥чних показник≥в, необх≥дних дл¤ оц≥нки науково-техн≥чного р≥вн¤;
- формуванн¤ групи аналог≥в, що реал≥зуютьс¤ на св≥товому (в≥тчизн¤ному) ринках, ≥ встановленн¤ значень њх техн≥ко-економ≥чних показник≥в:
а) при оц≥нц≥ науково-техн≥чного р≥вн¤ принциповоЦновоњ продукц≥њ (техн≥ки, технолог≥њ), параметри ¤коњ зм≥нюютьс¤ в значних розм≥рах пор≥вн¤но з базовою, до групи аналог≥в включаютьс¤ перспективн≥ ≥ експериментальн≥ зразки, надходженн¤ ¤ких на ринок прогнозуЇтьс¤ на пер≥од випуску оц≥нюваноњ продукц≥њ. «наченн¤ показник≥в науково-техн≥чного р≥вн¤ перспективних зразк≥в прогнозуютьс¤ на пер≥од випуску продукц≥њ, що розробл¤Їтьс¤ в рамках Ќƒƒ –.
б) у раз≥ оц≥нки продукц≥њ, ¤ка створюЇтьс¤ дл¤ модерн≥зац≥њ т≥Їњ, що випускаЇтьс¤ та експлуатуЇтьс¤, за аналоги берутьс¤ зразки, що вже реал≥зуютьс¤ на ринку ф≥рмами-конкурентами. «наченн¤ њх параметр≥в передбачено у в≥дпов≥дн≥й техн≥чн≥й документац≥њ. ѕри цьому не допускаютьс¤ використанн¤ ¤к аналог≥в, експериментальних чи рекламних зразк≥в, ще не освоЇних виробництвом;
в) дл¤ пор≥вн¤нн¤ необх≥дно брати такий аналог, випуск ¤кого лише розпочавс¤, або (¤кщо мова йде про технолог≥ю чи матер≥ал) застосовуЇтьс¤ в останн≥ 2-3 роки;
г) дл¤ кожного аналога повинн≥ бути встановлен≥ значенн¤ однакових оц≥ночних показник≥в;
д) похибки в значенн¤х кожного показника приймаютьс¤ однаковими дл¤ вс≥х аналог≥в;
- сп≥вставленн¤ значень параметр≥в майбутньоњ новоњ продукц≥њ, що буде одержана в результат≥ виконанн¤ Ќƒƒ –, з вимогами нормативних документ≥в (м≥жнародних, рег≥ональних, нац≥ональних стандарт≥в) ≥ параметрами аналог≥в. Ќев≥дпов≥дн≥сть будь-¤кого з показник≥в вимогам стандарт≥в означаЇ неможлив≥сть продажу продукц≥њ в зон≥ д≥њ цього стандарту.
ѕри оц≥нц≥ науково-техн≥чного р≥вн≥ майбутнього використанн¤ результат≥в ус≥Їњ сукупност≥ Ќƒƒ –, виконаних науковою орган≥зац≥Їю (концерном, ф≥рмою, акц≥онерним товариством тощо), необх≥дно враховувати њх вплив на п≥двищенн¤ показник≥в науково-техн≥чного р≥вн¤ виробництва в галуз≥, рег≥он≥, економ≥ц≥ крањни.
ѕри цьому прогнозуЇтьс¤: потреба галуз≥ (рег≥ону, економ≥ки крањни) у машинах, устаткуванн≥, засобах автоматизац≥њ, компТютеризац≥њ, можлив≥ обс¤ги випуску продукц≥њ, у тому числ≥ конкурентноспроможноњ, з використанн¤м нових технолог≥чних процес≥в, розроблених тим чи ≥ншим Ќƒ≤ (концерном, ф≥рмою, акц≥онерним товариством)
«вТ¤зок економ≥чних показник≥в з техн≥чними параметрами можна представити в загальному вигл¤д≥:
Y = ? (х,а)
де Y Ц залежна перем≥нна (економ≥чний показник);
х = [х1, ..., хm ] - вектор незалежних перем≥нних (техн≥чних параметр≥в);
а = [ а0, ..., аm ] - коеф≥ц≥Їнт модел≥.
Ўирокоњ попул¤рност≥ в практиц≥ укрупнених розрахунк≥в витрат на нову техн≥ку набув метод регрес≥йного анал≥зу. “ак, наприклад, соб≥варт≥сть ун≥весальних токарних верстат≥в може визначатись за формулою:
—п = ј * ¬-? * ƒ * ѕ? * ? т.о. * ? кс * -уун
де : —п Ц питома соб≥варт≥сть верстату, грн./тонн;
¬ Ц вага верстату, тонн/ тонн;
ѕ Ц потужн≥сть електрообладнанн¤, к¬т;
ƒ Ц продуктивн≥сть за одиницю часу;
т.о. Ц коеф≥ц≥Їнт техн≥чноњ оснащеност≥;
кс Ц коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ групу конструктивноњ складност≥;
ун Ц коеф≥ц≥Їнт ун≥ф≥кац≥њ;
ј, ?, ?, ?, Y Ц коеф≥ц≥Їнти регрес≥йноњ модел≥.
–анжуванн¤ незалежних перем≥нних за ступенем њх впливу на шуканий показник зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою формал≥зованих критер≥њв (коеф≥ц≥Їнт еластичност≥, функц≥¤ чутливост≥ тощо), а контролюЇтьс¤ експертами. «астосуванн¤ того чи ≥ншого критер≥ю ранжуванн¤ залежить в≥д виду функц≥онального звТ¤зку пом≥ж показниками ” ≥ незалежними перем≥нними ’≥.
ƒл¤ взаЇмозвТ¤зку з показниками економ≥чноњ ефективност≥ можуть бути використан≥ нормативн≥ методи, за ¤кими визначаЇтьс¤ вплив зм≥н у техн≥чних параметрах на окрем≥ поточн≥ витрати виробництва, наприклад, на витрати електроенерг≥њ, матер≥альн≥ складов≥ витрати тощо.

6.3.≈коном≥чна ефективн≥сть впровадженн¤ науково-техн≥чних розробок
¬изнаними в св≥тов≥й практиц≥ основними показниками, що акумулюють вигоди в≥д упровадженн¤ науково-техн≥чних розробок та використовуютьс¤ дл¤ оц≥нки економ≥чноњ ефективност≥ проект≥в (по¤сненн¤ в додатку), Ї :
*чистий дисконтний доход (прибуток);
*≥ндекс прибутковост≥;
*пер≥од окупност≥ ≥нвестиц≥й у реал≥зац≥ю проект≥в;
*внутр≥шн¤ норма доходност≥ (дал≥ Ц ¬Ќƒ).
„истий дисконтний прибуток визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ сумарних чистих грошових поток≥в до формал≥зованого виразу його дисконтуванн¤, а саме:
t
„ƒƒ = ? * Pt / (1+d)t (6-1)
t=0
де „ƒƒ Ц чистий дисконтний доход;
t Ц роки реал≥зац≥њ ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йного проекту;
Pt Ц чистий грошовий пот≥к у пер≥од t;
d Ц норма дисконтуванн¤.
„истий грошовий пот≥к складаЇтьс¤ з щор≥чних значень касовоњ гот≥вки, що Ї р≥зницею м≥ж сумою притоку та в≥дтоку грошей:
Pt ≥ = ѕt ≥ - Qt ≥, (6-2)
де Pt ≥ - чистий грошовий пот≥к у t≥ Ц пер≥од реал≥зац≥њ проекту;
ѕt ≥ Ц приплив грошей у цьому пер≥од≥;
Qt ≥ Ц в≥дт≥к грошей пот≥к у цьому пер≥од≥.
≤нтегральний чистий грошовий пот≥к Ї сумою поток≥в за весь пер≥од життЇвого циклу проекту, тобто:
t

скачать целый документ в дос формате

страница: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, главна¤

(реклама)


	Ќќ— ≤«-ƒ”≤ “ »— √”» “ 2002-2010 Zosik KIS-kiev!narod.ru