«аказать
курсач за 10 грн.
ƒ»—
1-6 семестр 250 грн
ƒќЅј¬№ —¬ќ≈
‘ќ“ќ
регистраци¤
KIS-Plus
вход
в KIS PLUS
новости
|
”н≥верситет ≥нформац≥йно - комун≥кац≥йних технолог≥й
курсовой по св¤зи, модуль , комплексное по св¤зи,
контрольна¤ по св¤зи, дипломный проэкт по телекомуникации, урсовой проэкт,
телекоммуникаци¤ и св¤зь, иевский »нститут —в¤зи, √осударственный университет
информационно-коммуникационных технологий, √”» “, ƒ”≤ “, —в¤зь, Zosik,
KIS-kiev.narod.ru |
|
страница: 1,
2, 3,
4, 5,
6, 7,
8, 9,
10, 11,
12, 13,
14, 15,
16, 17, главна¤
- вимоги забезпеченн¤ недискрим≥нац≥йноњ пол≥тики дом≥нуючим оператором: в≥дсутн≥сть дискрим≥нац≥њ при використанн≥ мережних ресурс≥в дл¤ своњх потреб чи потреб ≥ншоњ сторони; використанн¤ ≥дентичних вимог в ≥дентичних умовах при орган≥зац≥њ ≥дентичних ѕќ—Ћ”√ «¬Тя« ”;
- вимоги ц≥новоњ ор≥Їнтац≥њ: оплата н. мережних взаЇмод≥њ повинна бути заснована на реальних витратах; система оплати н. мережних послуг не повинна бути заплутаною, вона маЇ бути зручною дл¤ застосуванн¤ принцип≥в прозорост≥, соб≥вартост≥ ≥ документуванн¤ вс≥х ≥стотних деталей.
ќсобливо потр≥бно в≥дзначити питанн¤ доступу до мережноњ ≥нфраструктури. « метою л≥кв≥дац≥њ монопол≥зму на абонентськ≥й д≥льниц≥ мереж≥ прид≥л¤Їтьс¤ багато уваги так називаноњ УрозвТ¤зц≥Ф абонентськоњ мереж≥ (Уlocal loop unbundlingФ в англомовн≥й л≥тератур≥), чому значно спри¤Ї по¤ва технолог≥њ xDSL. ≤ншими шл¤хами р≥шенн¤ цього питанн¤ Ї б≥льш широке застосуванн¤ рад≥о доступу ≥ кабельного телебаченн¤.
™вропейська ом≥с≥¤ зараз займаЇ таку позиц≥ю в р≥шенн≥ питань доступу : дом≥нуючий оператор зобовТ¤заний задовольн¤ти запити на використанн¤ мереж≥ доступу; у випадку в≥дсутност≥ дом≥нуванн¤ наданн¤ мереж≥ доступу повинно вир≥шуватис¤ на основ≥ комерц≥йних переговор≥в; конфл≥ктн≥ ситуац≥њ вир≥шуютьс¤ шл¤хом утручанн¤ регул¤тора.
4.3.4. онтроль ¤кост≥ наданн¤ послуг
«ахист прав споживач≥в послуг звТ¤зку Ї одн≥Їњ з найважлив≥ших функц≥й регул¤тора, що реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом контролю ¤кост≥ цих послуг. ќписану ран≥ше концепц≥ю наданн¤ соц≥ально-доступних послуг варто розгл¤дати ¤к дуже важливий крок у забезпеченн≥ вс≥х прошарк≥в населенн¤ гарантованим набором послуг ≥з визначеною ¤к≥стю ≥ по доступн≥й ц≥н≥. ≤снуЇ й ≥нша сторона питанн¤ наданн¤ послуг звТ¤зку споживачам: це њхнЇ право на одержанн¤ ¤к≥сних послуг ≥ право на конф≥денц≥йн≥сть. —поживач також повинний мати можлив≥сть впливати на публ≥кац≥ю даних про нього в дов≥дниках, на використанн¤ оператором даних про його траф≥к ≥ т.п.
«вичайно вимоги, стосовно забезпеченн¤ ¤кост≥ наданих послуг, в≥дбиваютьс¤ в л≥ценз≥њ, що видаЇтьс¤ оператору. “ак, наприклад у директив≥ ™вропейського парламенту ≥ ради 97/13/≈— приводитьс¤ такий перел≥к вимог:
- захист ≥нтерес≥в користувача (на¤вн≥сть стандартного затвердженого договору, забезпеченн¤ детальною ≥нформац≥Їю з питань оплати, опис процедур р≥шенн¤ сп≥рних питань, публ≥кац≥¤ умов доступу до мереж≥, тарифи, ¤к≥сть ≥ доступн≥сть послуг);
- умови ф≥нансуванн¤ соц≥ально-доступних послуг;
- можлив≥сть доступу до дов≥дкових ≥ авар≥йних служб;
- забезпеченн¤ можливост≥ користуванн¤ послугами звТ¤зку особам ≥з ф≥зичними вадами.
4.3.5. —ертиф≥кац≥¤ обладнанн¤ та послуг
ќдним з елемент≥в регулюванн¤ техн≥чноњ пол≥тики в звТ¤зку Ї сертиф≥кац≥¤ устаткуванн¤, що в ”крањн≥ мас в≥дм≥нност≥ в≥д зах≥дноЇвропейських крањн: сертиф≥кац≥йним процедурам п≥дл¤гають не т≥льки терм≥нали, але й устаткуванн¤ мереж загального користуванн¤.
—ертиф≥кац≥¤ мережного устаткуванн¤ забезпечуЇ в≥дпов≥дн≥сть вимогам створенн¤ Їдиноњ мереж≥ звТ¤зку в умовах њњ реконструкц≥њ, а терм≥нальноњ техн≥ки Ц регламентовану взаЇмод≥ю ≥з самою мережею. р≥м того, вона п≥дтверджуЇ в≥дпов≥дн≥сть техн≥ки звТ¤зку вимогам безпеки, електромагн≥тноњ сум≥сност≥ й еколог≥чноњ чистоти. —ертиф≥кац≥¤ в звТ¤зку проводитьс¤ на вимоги системи ”кр—≈ѕ–ќ в≥дпов≥дно до чинних в ”крањн≥ нормативних документ≥в з урахуванн¤м специф≥ки звТ¤зку.
¬ м≥ру створенн¤ цифровоњ мереж≥ ”крањни обс¤г випробувань мережного устаткуванн¤ буде скорочуватис¤, залишаючи т≥льки так≥ елементи мереж≥, ¤к устаткуванн¤ тариф≥кац≥њ, вим≥р≥в, мережн≥ ≥нтерфейси та н.. ” перспектив≥ варто ор≥Їнтуватис¤ на те, що впроваджуЇтьс¤ зараз у крањнах ™— принцип визнанн¤ результат≥в випробувань терм≥нального устаткуванн¤, проведених самим виготовлювачем. ¬иготовлювач повинний п≥дтвердити в≥дпов≥дн≥сть устаткуванн¤ основним, найб≥льш ≥стотним вимогам: неприпустим≥сть ушкодженн¤ або пог≥ршенн¤ роботи мереж≥; ефективне використанн¤ частотного спектра; в≥дсутн≥сть негативною впливу на здоровТ¤; забезпеченн¤ послуг користувачу з обмеженими ф≥зичними можливост¤ми та н.. ѕри такому п≥дход≥ повна в≥дпов≥дальн≥сть за декларован≥ характеристики лежить на виготовлювач≥, що в≥дпов≥даЇ природ≥ ринкових в≥дносин.
¬≥дм≥тимо, що останн≥м часом терм≥н Усертиф≥кац≥¤Ф у багатьох випадках зам≥нюЇтьс¤ б≥льш широким терм≥ном Уперев≥рка в≥дпов≥дност≥Ф. “акож останн≥м часом проводитьс¤ сертиф≥кац≥¤ послуг звТ¤зку. јле вона маЇ добров≥льний характер.
4.3.6. –озпод≥л обмежених ресурс≥в
ƒо обмежених ресурс≥в в≥днос¤тьс¤ частотний та номерний. ≈фективност≥ використанн¤ частотного ресурсу надаЇтьс¤ велике значенн¤. ќбмежен≥сть ресурсу веде до обмеженн¤ к≥лькост≥ виданих л≥ценз≥й на наданн¤ моб≥льних ≥ послуг. ” багатьох крањнах розпод≥л частотного спектра зд≥йснюЇтьс¤ нац≥ональними адм≥н≥страц≥¤ми, у той час, ¤к в ≥нших це робитьс¤ спец≥альними органами (наприклад, у ¬еликобритан≥њ, Ќ≥дерландах, ‘ранц≥њ). ѕлата за використовуван≥ частоти може дос¤гати значних розм≥р≥в ≥ йде на п≥дтримку керуванн¤ частотним спектром.
ќсновними задачами використанн¤ рад≥очастотного спектра зг≥дно з онцепц≥Їю розвитку звТ¤зку ”крањни до 2010 р., затвердженоњ абм≥ном у 1999 р. Ї: приведенн¤ УЌац≥ональноњ таблиц≥ розпод≥лу частот ”крањниФ у в≥дпов≥дн≥сть вимогам ћ—≈ ≥ —≈–“, створенн¤ нац≥ональноњ системи частотного мон≥торингу, впровадженн¤ принцип≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ рад≥очастотного ресурсу.
Ќумерац≥¤, адресац≥¤ й ≥мена Ї також нац≥ональним ресурсом, розпод≥лу котрого також прид≥л¤Їтьс¤ багато уваги. ” минулому вс≥м номерним ≥ адресним ресурсам волод≥в Їдиний державний оператор, проте, положенн¤ ≥стотно зм≥нилос¤ при по¤в≥ нових оператор≥в, що теж повинн≥ забезпечувати своњх користувач≥в номерами й адресами.
” цьому звТ¤зку нац≥ональн≥ плани нумерац≥њ, адрес ≥ ≥мен повинн≥ контролюватис¤ нац≥ональною адм≥н≥страц≥Їю звТ¤зку або спец≥ально створеною структурою (јдм≥н≥стратор ресурс≥в номер≥в, адрес ≥ ≥мен). ÷≥ плани повинн≥ охоплювати ≥мена ≤нтернет, адреси IP. јдреси ATM, ≥мена ’.400, ’.500, номери телекс (F.69), телефонн≥ номери (≈.164) та н.. —≈–“, членом ¤кого Ї ”крањна, вважаЇ, що у в≥дношенн≥ ≥мен ≤нтернет ≥ адрес IP нац≥ональн≥ адм≥н≥страц≥њ не повинн≥ нести в≥дпов≥дальност≥, але њм варто тримати питанн¤ п≥д контролем. ” ц≥лому пол≥тика в област≥ розпод≥ли номер≥в, ≥мен ≥ адрес повинна п≥дпор¤дковуватис¤ основним принципам регулюванн¤ ——: прозор≥сть, обТЇктивн≥сть, пропорц≥йн≥сть ≥ в≥дсутн≥сть дискрим≥нац≥њ. ÷е може бути дос¤гнуте шл¤хом:
- забезпеченн¤ можливост≥ одержанн¤ адекватних номер≥в, адрес ≥ ≥мен;
- незалежним керуванн¤м планами розпод≥лу розгл¤нутих ресурс≥в;
- публ≥кац≥Їю план≥в;
- прозорими ≥ справедливими процедурами розпод≥лу ресурс≥в;
- прозорими ≥ справедливими процедурами розпод≥лу ресурс≥в.
” тепер≥шн≥й час ведетьс¤ велика робота щодо вдосконаленн¤ пол≥тики розпод≥лу обмежених ресурс≥в.
4.3.7. “арифна пол≥тика
“арифна пол≥тика завжди була Уголовним болемФ адм≥н≥страц≥й звТ¤зку. ƒо л≥берал≥зац≥њ звТ¤зку оператори встановлювали тарифи на послуги таким чином, щоб можна було за рахунок прибуткових послуг компенсувати збитков≥ (так зване перехресне субсидуванн¤). ѕроте введенн¤ конкуренц≥њ змусило перегл¤нути це питанн¤, тому що дом≥нуюч≥ оператори могли скористатис¤ перехресним субсидуванн¤м у боротьб≥ з менш потужними операторами. « ц≥Їњ причини адм≥н≥страц≥њ звТ¤зку змушен≥ тримати дане питанн¤ п≥д контролем. ќператори повинн≥ надавати адм≥н≥страц≥¤м на розгл¤д ц≥ни на послуги й у багатьох крањнах потр≥бна њхн¤ публ≥кац≥¤ в прес≥. ” онцепц≥њ розвитку нац≥ональних мереж електричного та поштового звТ¤зку загального користуванн¤ ≥ а формуванн¤ ринка послуг звТ¤зку в ”крањн≥ до 2010 р. були визначен≥ задач≥ тарифноњ пол≥тики в ”крањн≥. ѕоставлено задачу провести зближенн¤ тариф≥в р≥зноман≥тн≥ послуги звТ¤зку; при цьому, маЇтьс¤ на уваз≥, що повинен забезпечуватис¤ доступ до ун≥версальних послуг.
“арифна пол≥тика повинна обмежувати перехресне субсидуванн¤, бути стаб≥льною, прозорою ≥ забезпечувати баланс м≥ж платоспроможним попитом ≥ ростом обс¤г≥в послуг звТ¤зку.
V ќснови експлуатац≥њ обладнанн¤ ≥ мереж на п≥дприЇмствах звТ¤зку
5.1 «агальн≥ положенн¤ ≥ методи експлуатац≥њ телекомун≥кац≥йних мереж на п≥дприЇмствах звТ¤зку [16, 17]
5.1.1. «агальн≥ правила зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ [20]
ќсновним регулюючим документом, що визначаЇ загальн≥ положенн¤, що стосуютьс¤ експлуатац≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств зв'¤зку, Ї «акон ”крањни Уѕро телекомун≥кац≥њФ. ” статт≥ 37 «акону представлен≥ правов≥ основи д≥¤льност≥ оператор≥в ≥ провайдер≥в телекомун≥кац≥й. ¬они базуютьс¤ на наступних принципах:
1) р≥вн≥ права оператор≥в, провайдер≥в на ринку телекомун≥кац≥й ”крањни;
2) пр≥оритет ≥нтерес≥в споживач≥в телекомун≥кац≥йних послуг;
3) розвиток конкуренц≥њ в умовах функц≥онуванн¤ оператор≥в та/або провайдер≥в р≥зних форм власност≥;
4) недопущенн¤ дискрим≥нац≥йних д≥й з боку оператор≥в i провайдер≥в, що займають монопольне (дом≥нуюче) становище, проти ≥нших субТЇкт≥в ринку телекомун≥кац≥й.
«акон надаЇ операторам ≥ провайдерам наступн≥ основн≥ права:
1) зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ у сфер≥ телекомун≥кац≥й в≥дпов≥дно до законодавства;
2) отриманн¤ л≥ценз≥й в≥дпов≥дно до цього «акону;
3) отриманн¤ номерного ресурсу:
4) плануванн¤ та розвиток власних мереж:
5) встановленн¤ тариф≥в на телекомун≥кац≥йн≥ послуги, що ними надаютьс¤, кр≥м тих послуг, на ¤к≥ регулюютьс¤ державою в≥дпов≥дно до цього «акону;
6) присвоЇнн¤ телефонних номер≥в споживачами у межах вид≥леного оператору номерного ресурсу;
7) зТЇднанн¤ телекомун≥кац≥йних мереж, що знаход¤тьс¤ в його власност≥ або користуванн≥, з телекомун≥кац≥йними мережами, що знаход¤тьс¤ у власност≥ або користуванн≥ ≥нших оператор≥в, в≥дпов≥дно до цього «акону;
ќднак б≥льш важливим Ї обов'¤зки оператор≥в ≥ провайдер≥в, що, власне ≥ визначають основн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ƒе¤к≥ з цих обов'¤зк≥в приведен≥ нижче:
1) зд≥йснювати д≥¤льн≥сть у сфер≥ телекомун≥кац≥й, ¤ка п≥дл¤гаЇ л≥цензуванню, т≥льки за на¤вност≥ л≥ценз≥й;
2) надавати безкоштовний доступ споживачам до телекомун≥кац≥йних мереж запального користуванн¤ дл¤ виклику пожежноњ охорони, м≥л≥ц≥њ, швидкоњ допомоги, авар≥йних служб газу;
3) надавати телекомун≥кац≥йн≥ послуги за встановленими показниками ¤кост≥;
4) надавати споживачам вичерпну ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ укладенн¤ договору, а також щодо телекомун≥кац≥йних послуг, ¤к≥ вони надають;
5) вести достов≥рний обл≥к телекомун≥кац≥йних послуг, що надаютьс¤ споживачев≥;
6) забезпечувати правильн≥сть застосуванн¤ тариф≥в;
7) збер≥гати записи про надан≥ телекомун≥кац≥йн≥ послуги прот¤гом позивноњ давност≥, визначеноњ законом, та надавати ≥нформац≥ю про надан≥ телекомун≥кац≥йн≥ послуги в пор¤дку, встановленому законом;
8) не допускати порушень правил добросов≥сноњ конкуренц≥њ на ринку телекомун≥кац≥й;
9) першочергово надавати телекомун≥кац≥йн≥ послуги п≥дрозд≥лами ћ≥н≥стерства оборони ”крањни, —лужби безпеки ”крањни, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади з питань надзвичайних ситуац≥й та у справах захисту населенн¤ в≥д насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи, спец≥ально упровадженого центрального органу виконавчоњ влади з питань охорони державного кордону;
10) забезпечувати готовн≥сть своњх телекомун≥кац≥йних мереж до роботи в умовах надзвичайних ситуац≥й, надзвичайного та воЇнного стану, в том числ≥ можлив≥сть опов≥щенн¤ своњх споживач≥в у цих умовах;
Ѕезсумн≥вно, самим головним обов'¤зком п≥дприЇмств зв'¤зку Ї обов'¤зок по наданню послуг зв'¤зку з установленим р≥внем ¤кост≥. «аради виконанн¤ цього зобовТ¤занн¤ й ≥снуЇ п≥дприЇмство. ≤ заради цього зд≥йснюЇтьс¤ процес експлуатац≥њ техн≥чних засоб≥в ≥ мереж зв'¤зку.
5.1.2. ¬изначенн¤ пон¤тт¤ Уексплуатац≥¤Ф стосовно до п≥дприЇмств зв'¤зку
ѕ≥д експлуатац≥Їю розум≥ють у загальному значенн≥ процес систематичного (пост≥йного) використанн¤ техн≥чних засоб≥в ≥ обладнанн¤ дл¤ дос¤гненн¤ ¤кого-небудь результату. ƒл¤ п≥дприЇмств зв'¤зку таким результатом Ї наданн¤ послуг зв'¤зку юридичним ≥ ф≥зичним особам, а техн≥чними засобами - тракти ≥ канали передач≥, л≥н≥йн≥ споруди, мереж≥ зв'¤зку ц≥лком чи њх окрем≥ складов≥.
“ехн≥чн≥ засоби створюютьс¤ на основ≥ обладнанн¤, наприклад, такого, ¤к обладнанн¤ системи -1920, обладнанн¤ цифровоњ телефонноњ станц≥њ —-32 ≥.т.д.
онкретним про¤вом систематичного використанн¤ техн≥чних засоб≥в ≥ обладнанн¤ зв'¤зку на п≥дприЇмствах зв'¤зку Ї њхнЇ техн≥чне обслуговуванн¤ ≥ управл≥нн¤ ними.
“аким чином, стосовно до п≥дприЇмств зв'¤зку (оператори ≥ провайдери) пон¤тт¤ Уексплуатац≥¤Ф (чи Уексплуатац≥йно-техн≥чна д≥¤льн≥стьФ) можна трактувати в такий спос≥б:
“ехн≥чна експлуатац≥¤ Ц це процес техн≥чного обслуговуванн¤ вс≥х техн≥чних засоб≥в зв'¤зку ≥ управл≥нн¤ ними з метою забезпеченн¤ ≥ наданн¤ послуг зв'¤зку ф≥зичним ≥ юридичним особам.
“ехн≥чна експлуатац≥¤ Ц найважлив≥ша складова виробничих процес≥в. ћ≥сце техн≥чноњ експлуатац≥њ у виробничих процесах п≥дприЇмства зв'¤зку ≥люструЇтьс¤ рисунком.
¬иробнич≥ процеси
–ис.5.1 ћ≥сце техн≥чноњ експлуатац≥њ у виробничому процес≥ п≥дприЇмства звТ¤зку.
“ехн≥чна експлуатац≥¤ реал≥зуЇтьс¤ за допомогою системи техн≥чноњ експлуатац≥њ.
5.1.3. ќсновн≥ складов≥ системи техн≥чноњ експлуатац≥њ
—истема включаЇ техн≥чн≥ засоби, методи, алгоритми, експлуатац≥йний персонал, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ обслуговуванн¤ ≥ управл≥нн¤ об'Їктами зв'¤зку.
ƒл¤ визначенн¤ техн≥чного стану об'Їкт≥в зв'¤зку застосовуЇтьс¤ система техн≥чноњ д≥агностики (—“ƒ).
“ехн≥чне д≥агностуванн¤ (“ƒ) базуЇтьс¤ на даних техн≥чного контролю ≥ проводитьс¤ шл¤хом вим≥ру р≥зних параметр≥в, анал≥зу й обробки результат≥в вим≥р≥в, в≥дпов≥дно до алгоритму д≥агностуванн¤, що включаЇ сукупн≥сть розпор¤джень про проведенн¤ “ƒ.
—истеми техн≥чного д≥агностуванн¤ включають: об'Їкт “ƒ (тракт, канал, техн≥чний комплекс ≥ ≥н.), засоби “ƒ Ч датчики, вим≥рювальн≥ прилади, засоби комутац≥њ ≥ т.п., а також, у необх≥дних випадках, виконавц≥в.
—“ƒ можуть бути локальними, ¤к≥ вир≥шують обмежене число задач, чи загальними, ¤к≥ вир≥шують вс≥ поставлен≥ задач≥ “ƒ, бути системами, що установлюють функц≥ональний д≥агноз у процес≥ функц≥онуванн¤ об'Їкта д≥агнозу по своЇму призначенню, чи системами з тестовим д≥агнозом, при ¤кому д≥агностика проводитьс¤ при спец≥альному режим≥ роботи об'Їкта за допомогою подач≥ ≥спитових (тестових) сигнал≥в.
ѕо м≥р≥ автоматизац≥њ —“ƒ можуть бути автоматичними, автоматизованими ≥ неавтоматизованими.
”с¤ система техн≥чноњ експлуатац≥њ п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на систему оперативно-техн≥чного обслуговуванн¤ (—ќ“ќ) ≥ систему оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ (—ќ“”).
—истема оперативно-техн≥чного обслуговуванн¤ складаЇтьс¤ з техн≥чних засоб≥в зв'¤зку ≥ виробничого штату, що забезпечуЇ функц≥онуванн¤ того чи ≥ншого комплексу засоб≥в електрозв'¤зку.
—истема оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ включаЇ техн≥чн≥ засоби ≥ виробничий персонал, що забезпечуЇ нормальну роботу при умовах, що зм≥нюютьс¤.
ўе одн≥Їю системою, що маЇ ¤к самост≥йн≥ значенн¤, так ≥ обслуговуЇ ≥нш≥ системи, Ї система техн≥чного контролю (—“ ).
—клад системи техн≥чноњ експлуатац≥њ ≥ демонструЇ рисунок 5.2.
–ис.5.2. —клад системи техн≥чноњ експлуатац≥њ
5.1.4. «адач≥, що вир≥шують п≥дсистеми техн≥чноњ експлуатац≥њ
ќкрем≥ системи техн≥чноњ експлуатац≥њ, ¤к≥ можна назвати ≥ п≥дсистемами, вир≥шують наступн≥ задач≥:
система техн≥чноњ д≥агностики Ц перев≥рка справност≥, перев≥рка працездатност≥, перев≥рка функц≥онуванн¤, пошук дефект≥в;
система техн≥чного контролю Ц перев≥рка в≥дпов≥дност≥ техн≥чних засоб≥в (обладнанн¤, л≥н≥йн≥ спорудженн¤, канали, тракти ≥ т.д.) установленим вимогам;
система оперативно-техн≥чного обслуговуванн¤ Ц забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ комплексу засоб≥в електрозв'¤зку з заданою ¤к≥стю роботи;
система оперативно-техн≥чного управл≥нн¤ Ц забезпеченн¤ пристосуванн¤ комплексу засоб≥в зв'¤зку до умов, що зм≥нюютьс¤: зм≥н≥ навантаженн¤, виникненн¤ в≥дмовлень, по¤ва необх≥дност≥ зм≥ни напр¤мк≥в передач≥ поток≥в ≥нформац≥њ.
“ут зазначен≥ лише основн≥ задач≥, виконуван≥ п≥дсистемами. Ќасправд≥ коло задач, розв'¤зуваних п≥дсистемою, значно ширше. ѓхн≥й повний перел≥к вказуЇтьс¤ в техн≥чн≥й ≥ нормативн≥й документац≥њ (наприклад, у правилах експлуатац≥њ).
Ќайб≥льша к≥льк≥сть задач припадаЇ на п≥дсистему (систему) оперативно-техн≥чного обслуговуванн¤, функц≥њ ¤коњ розгл¤немо б≥льш докладно.
5.1.5.ќсновн≥ методи техн≥чного обслуговуванн¤ засоб≥в зв'¤зку
ѕ≥д техн≥чним обслуговуванн¤м (“ќ) ¤ких-небудь прилад≥в (апаратури, обладнанн¤, пристроњв ≥ ≥н.) розум≥ють комплекс операц≥й по п≥дтримц≥ працездатност≥ чи справност≥ виробу при його використанн≥ за призначенн¤м, чеканн≥, збереженн≥, транспортуванн≥. ќперац≥њ, виконуван≥ дл¤ п≥дтримки працездатност≥ чи справност≥ техн≥чних засоб≥в, прот¤гом усього терм≥ну њхньоњ служби, регламентуютьс¤ ѕравилами техн≥чноњ експлуатац≥њ й ≥ншими нормативно-техн≥чними документами. ƒокументац≥¤ регламентуЇ час роботи тих чи ≥нших засоб≥в, електричн≥ характеристики апаратури, характеристики сигнал≥в.
ƒо роб≥т, ¤к≥ виконуютьс¤ у процес≥ використанн¤ засоб≥в зв'¤зку за призначенн¤м, в≥днос¤тьс¤ також роботи з п≥дготовки до цього процесу ≥ безпосередньо виконуван≥ п≥сл¤ його зак≥нченн¤.
“ехн≥чне обслуговуванн¤ може вестис¤ централ≥зовано Ч персоналом ≥ засобами одного п≥дрозд≥лу п≥дприЇмства ≥ децентрал≥зовано Ч к≥лькома п≥дрозд≥лами. ÷е централ≥зований ≥ децентрал≥зований методи.
«астосовують два основних методи “ќ: планово-проф≥лактичний ≥ контрольно-коригувальний.
«адачею першого Ї своЇчасне попередженн¤ по¤ви несправностей, другого Ч ви¤вленн¤ несправност≥ й в обох випадках Ч усуненн¤ несправностей.
ѕланово-проф≥лактичний метод “ќ дозвол¤Ї знайти небезпеку в≥дмов ≥ усунути њх можлив≥сть до того, ¤к вони виникнуть ≥ в≥д≥б'ютьс¤ на ¤кост≥ роботи тракт≥в, що обслуговуютьс¤, канал≥в ≥ ≥нших об'Їкт≥в зв'¤зку. ћетод застосовують переважно при обслуговуванн≥ апаратури минулих рок≥в з малонад≥йними приладами та механ≥чними контактами й ≥ншими вузлами, що вимагають чищенн¤ ≥ регулюванн¤. ƒо недол≥к≥в цього методу в≥дноситьс¤ значна трудом≥стк≥сть обслуговуванн¤, викликана необх≥дн≥стю регул¤рного проведенн¤ проф≥лактичних заход≥в Ч регулювань, вим≥р≥в ≥ т.п. р≥м того, при проведенн≥ проф≥лактики можливе ненавмисне нанесенн¤ додаткових ушкоджень. ” зв'¤зку з цим дл¤ де¤ких техн≥чних пристроњв, проф≥лактика взагал≥ заборонена. –еал≥зац≥¤ методу, ¤к правило, в основному, вимагаЇ виведенн¤ з експлуатац≥њ тракт≥в ≥ канал≥в на визначений час, прот¤гом ¤кого в≥дпов≥дне навантаженн¤ повинн≥ прийн¤ти ≥нш≥ Ч п≥дм≥нн≥ тракти ≥ канали, що ускладнюЇ орган≥зац≥ю зв'¤зку. ” процес≥ “ќ з закритт¤м тракт≥в ≥ канал≥в передач≥ ведутьс¤ планов≥ ремонтно-настроювальн≥ роботи ≥ .планова зам≥на електровакуумних прилад≥в.
ќбс¤г ≥ пер≥одичн≥сть роб≥т, проведених у процес≥ “ќ, визначаютьс¤ спец≥альними граф≥ками ≥ технолог≥чними картами. арти м≥ст¤ть характеристику УвиробничогоФ процесу Ц посл≥довн≥сть операц≥й, њхн≥й короткий опис, необх≥дне дл¤ њхнього проведенн¤ час ≥ перел≥к вим≥рювальноњ апаратури.
онтрольно-коригувальний метод “ќ заснований на проведенн≥ роб≥т п≥сл¤ по¤ви визначених ознак можливого в≥дмовленн¤ апаратури, тракту, каналу й ≥н. “акими ознаками можуть бути зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ неправильно переданих символ≥в, ≥стотна зм≥на одного чи дек≥лькох параметр≥в сигнал≥в чи характеристик канал≥в. ¬исновок про необх≥дн≥сть роб≥т з в≥дновленн¤ працездатност≥ ірунтуЇтьс¤ на даних спец≥альноњ системи техн≥чного контролю, що ускладнюЇ саму систему, але дозвол¤Ї, ¤к правило, об≥йтис¤ без закритт¤ тракт≥в ≥ канал≥в. ќск≥льки роботи з “ќ провод¤тьс¤ в м≥ру њхньоњ необх≥дност≥, трудом≥стк≥сть при цьому метод≥ зменшуЇтьс¤. –азом з тим виникаЇ необх≥дн≥сть забезпеченн¤ високоњ ¤кост≥ роботи (над≥йност≥) самоњ системи контролю. ћетод застосовуЇтьс¤ при експлуатац≥њ техн≥чних засоб≥в другого ≥ наступного покол≥нь.
ƒо р≥зновиду контрольно-коригувального методу в≥дноситьс¤ статистичний метод “ќ, при ¤кому визначенн¤ техн≥чного стану об'Їкта, його техн≥чна д≥агностика виконуЇтьс¤ на основ≥ статистичних даних.
“ехн≥чне обслуговуванн¤ проводить зм≥нний ≥ незм≥нний виробничий персонал.
«м≥нний персонал забезпечуЇ оперативно-техн≥чне обслуговуванн¤. Ќа первинн≥й мереж≥ в≥н виконуЇ вказ≥вки по перебудов≥ мереж≥, проводить поточний контроль, зам≥ну несправних елемент≥в, з'¤совуЇ причини несправностей ≥ т.д.
Ќезм≥нний персонал проводить техн≥чне обслуговуванн¤ апаратури, обладнанн¤, канал≥в ≥ тракт≥в передач≥, ремонтно-настроювальн≥ роботи, пер≥одичний ≥ еп≥зодичний контроль; веде пошук несправностей, паспортизац≥ю обладнанн¤.
“аким чином, у процес≥ зд≥йсненн¤ експлуатац≥њ обладнанн¤ ≥ кер≥вному персоналу приходитьс¤ вир≥шувати численн≥ задач≥. ≤ ус≥ вони, по можливост≥, повинн≥ бути вир≥шен≥ оптимально з використанн¤м метод≥в, приведених у розд≥л≥ III. –озгл¤немо п≥дх≥д до р≥шенн¤ проблем експлуатац≥њ оптимальним шл¤хом на приклад≥ оптим≥зац≥њ структури резерву.
5.2 ќптим≥зац≥¤ структури резерву та пон¤тт¤ над≥йност≥ засоб≥в зв'¤зку [16, 19]
5.2.1 Ќад≥йн≥сть та њњ властивост≥
Ќад≥йн≥стю називаЇтьс¤ властив≥сть об'Їкт≥в (пристроњв, обладнанн¤, споруджень, л≥н≥й, мереж ≥ ≥н.) виконувати своњ функц≥њ з необх≥дними показниками ¤кост≥, обумовленими системою нормативно-техн≥чноњ документац≥њ, у заданих умовах роботи ≥ прот¤гом часу. Ќад≥йн≥сть в≥дображаЇ вплив на працездатн≥сть системи головним чином внутр≥шньосистемних фактор≥в Ч випадкових в≥дмовлень техн≥ки, ¤к≥ спричинен≥ ф≥зико-х≥м≥чними процесами стар≥нн¤ апаратури, дефектами њњ виготовленн¤ чи помилками обслуговуючого персоналу.
ќкремо вид≥л¤ють живуч≥сть зв'¤зку, що характеризуЇ ст≥йк≥сть системи зв'¤зку проти д≥њ причин, що лежать поза системою ≥ привод¤ть до руйнуванн¤ чи значному ушкодженню њњ частини. ÷≥ причини можуть мати стих≥йний характер (землетрус, урагани, повен≥, обвали ≥ т.п.) чи носити навмисний характер (д≥њ супротивника в умовах в≥йни й ≥н.).
ѕ≥двищенн¤ над≥йност≥ засоб≥в зв'¤зку Ї одн≥Їњ з найважлив≥ших задач орган≥зац≥њ, плануванн¤ ≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмствами зв'¤зку.
—тан, при ¤кому об'Їкт задовольн¤Ї вс≥м встановленим вимогам, називаЇтьс¤ справн≥стю, а при ¤кому в≥н здатний виконувати задан≥ функц≥њ, але в межах норм збер≥гаютьс¤ т≥льки основн≥ параметри Ч працездатн≥сть об'Їкта.
ѕорушенн¤ справност≥ Ї ушкодженн¤м, а порушенн¤ працездатност≥ Ч в≥дмова.
ќсновними властивост¤ми над≥йност≥ Ї:
безв≥дмовн≥сть Ч властив≥сть об'Їкта безупинно збер≥гати свою працездатн≥сть;
довгов≥чн≥сть Ц властив≥сть збер≥гати працездатн≥сть до граничного стану з необх≥дними перервами дл¤ техн≥чного обслуговуванн¤ ≥ ремонту (граничний стан в≥дпов≥даЇ неможливост≥ чи недоц≥льн≥сть подальшоњ експлуатац≥њ об'Їкта внасл≥док зниженн¤ ефективност≥ або безпеки, ¤к≥ неможливо усунути);
ремонтопридатн≥сть Ч пристосован≥сть дл¤ виконанн¤ ремонт≥в ≥ техн≥чного обслуговуванн¤, що визначаЇ можлив≥сть швидкого усуненн¤ несправностей ≥ в≥дмовлень;
схоронн≥сть Ч властив≥сть збер≥гати необх≥дн≥ показники п≥д час ≥ п≥сл¤ збереженн¤ чи транспортуванн¤ об'Їкту.
” р≥зних виробничих ситуац≥¤х перерахован≥ властивост≥ мають р≥зну значим≥сть.
¬≥дмови, ¤к≥ виникають розр≥зн¤ють за р≥зними ознаках: раптов≥ ≥ поступов≥, при ¤кий один (чи к≥лька) основних параметр≥в неприпустимо зм≥нюютьс¤ стрибком чи поступово;
¤вн≥, що ви¤вл¤ютьс¤ без застосуванн¤ спец≥альних засоб≥в, ≥ схован≥, що ви¤вл¤ютьс¤ ≥з застосуванн¤м спец≥альних засоб≥в;
повн≥, при ¤ких подальша експлуатац≥¤ неможлива, ≥ частков≥, при ¤ких подальша експлуатац≥¤ можлива, але задовольн¤ють вимоги не вс≥ основн≥ показники;
конструктивн≥, ¤к≥ виникають через помилки чи недосконалост≥ конструюванн¤, виробнич≥ Ч через недосконал≥сть чи порушенн¤ технолог≥њ виробництва й експлуатац≥йн≥ Ч через порушенн¤ правил експлуатац≥њ чи виникненн¤ зовн≥шн≥х вплив≥в, не властивих нормальн≥й експлуатац≥њ.
¬с≥ об'Їкти можна п≥дрозд≥лити на два види: нев≥дновлюван≥, котр≥ в розгл¤нут≥й ситуац≥њ в≥дновленню не п≥дл¤гають унасл≥док неможливост≥ чи недоц≥льност≥, ≥ в≥дновлюван≥, робота ¤ких може бути продовжена п≥сл¤ проведенн¤ в≥дбудовних роб≥т.
¬≥дмова, так само ¤к ≥ моменти зак≥нченн¤ в≥дновленн¤, виникають п≥д впливом багатьох фактор≥в, що точно оц≥нити неможливо, унасл≥док чого ц≥ под≥њ розгл¤даютьс¤ ¤к випадков≥, а тривал≥сть роботи до в≥дмовленн¤ ≥ до зак≥нченн¤ в≥дновленн¤ Ч ¤к випадков≥ величини. ” силу цього показники над≥йност≥ ≥ методи досл≥дженн¤ над≥йност≥ об'Їкт≥в базуютьс¤ головним чином на теор≥њ ≥мов≥рност≥ ≥ математичн≥й статистиц≥.
Ќад≥йн≥сть може бути обм≥рювана к≥льк≥сно. ≥льк≥сн≥ характеристики над≥йност≥ наступн≥:
1. …мов≥рн≥сть безв≥дмовноњ роботи.
÷е ймов≥рн≥сть такоњ под≥њ, що св≥дчить про те, що об'Їкт буде знаходитис¤ в робочому стан≥ в пром≥жку часу в≥д 0 до t.
P(t) при t=(0-t)
2. …мов≥рн≥сть в≥дмовлень
÷е ≥мов≥рн≥сть такоњ под≥њ, при ¤кому об'Їкт у пром≥жку в≥д 0 до t вийде з ладу.
Q(t)=l-P(t).
3. ≤нтенсивн≥сть в≥дмовлень
÷е середн¤ к≥льк≥сть в≥дмовлень за одиницю часу Ц ?, (t).
4.—ередн≥й час нароб≥тку на в≥дмовленн¤? середн≥й час в≥д 0 до моменту настанн¤ в≥дмовленн¤: “ = 1/?(t)
«азначен≥ характеристики в≥днос¤тьс¤ до нев≥дновлюваних об'Їкт≥в, тобто до тих об'Їкт≥в, що не п≥дл¤гають ремонту (електричн≥ лампочки). ¬≥дновлюван≥ об'Їкти - це т≥, котр≥ п≥сл¤ виходу з ладу можуть бути в≥дремонтован≥.
ƒл¤ в≥дновлюваних об'Їкт≥в к≥льк≥сн≥ характеристики над≥йност≥ трохи ≥нш≥:
1) коеф≥ц≥Їнт готовност≥: т(t) Цймов≥рн≥сть того, що в пром≥жку в≥д 0 до t об'Їкт буде знаходитис¤ в стан≥, придатному дл¤ використанн¤;
2) коеф≥ц≥Їнт неготовност≥: н.(t) = 1 Ц г(t);
3) середн≥й час нароб≥тку на в≥дмовленн¤: “;
4) середн≥й час в≥дновленн¤ : “в.
5) ≥нтенсивн≥сть в≥дновленн¤: µ(t)=1/ “в
√раф≥к залежност≥ ≥нтенсивност≥ в≥дмовлень ? в≥д часу t представлений на рисунку 5.2
–ис.5.2. ∆иттЇвий цикл обладнанн¤
∆иттЇвий цикл обладнанн¤ можна розд≥лити на три зони:
I - область в≥дмов, викликана заводськими недоробками;
≤≤ - область випадкових в≥дмов (нормальна робота);
≤≤≤ - область в≥дмов через стар≥нн¤ обладнанн¤.
Ќадал≥ будемо розгл¤дати т≥льки область випадкових в≥дмов. “ому параметри над≥йност≥ будемо вважати пост≥йними.
5.2.2. ѕостановка задач≥ оптим≥зац≥њ структури резерву
«адача оптим≥зац≥њ структури резерву визначаЇтьс¤ в такий спос≥б: пр¤ма постановка задач≥ Ц необх≥дно забезпечити м≥н≥мальну варт≥сть резервуванн¤ при задан≥й над≥йност≥. зворотна постановка задач≥ Ц необх≥дно забезпечити максимальну над≥йн≥сть апаратури при заданих витратах.
ѕри р≥шенн≥ задач≥ оптим≥зац≥њ резервована апаратура (система) зв'¤зку представл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ ланцюжка посл≥довно з'Їднаних елемент≥в њњ складових,
C1,q1 C2,q2 Cn,qn
скачать целый документ в дос
формате
страница: 1,
2, 3,
4, 5,
6, 7,
8, 9,
10, 11,
12, 13,
14, 15,
16, 17, главна¤
| |
|
|
|
|
|
|
|
| курсовые
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
| |
Ќќ— ≤«-ƒ”≤ “
»— √”» “ 2002-2010 Zosik KIS-kiev!narod.ru |
|
