МЕНЕДЖМЕНТ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЗВ’ЯЗКУ 4

Заказать курсач за 10 грн.
ДИСК 1-6 семестр 250 грн
ДОБАВЬ СВОЕ ФОТО
регистрация KIS-Plus
вход в KIS PLUS
новости

Університет інформаційно - комунікаційних технологій
курсовой по связи, модуль , комплексное по связи, контрольная по связи, дипломный проэкт по телекомуникации, Курсовой проэкт, телекоммуникация и связь, Киевский Институт Связи, Государственный университет информационно-коммуникационных технологий, ГУИКТ, ДУІКТ, Связь, Zosik, KIS-kiev.narod.ru

страница: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, главная

- обласний вузол зв’язку (ОВЗ);
- міський вузол зв’язку (МВЗ);
- районний вузол зв’язку (РВЗ);
Магістральна Фізичні ланцюги
Зонова Канали, тракти
Внутрішньозонова Мережні вузли
Місцева Мережні станції

Міжнародна Комутаційні станції
Міжміська Кросове обладнання
Міська Засоби вторинного
Сільська ущільнення
Кінцеве обладнання

Система телефонного зв’язку Система телеграфного зв’язку
загального користування загального користування

Рис.2.3. Ієрархія СЕЗЗК
Такими є найважливіші положення, що покладені в основу створення та розвитку ЄНСЗУ при розробці документу [5]. Але життя не стоїть на місці. Зміни, які були згадані у першій главі, суттєво впливають на процес формування ЄНСЗУ. Найбільший вплив здійснюють новітні мережні технології, які впроваджуються на мережах України.

2.2. Використання новітніх технологій при розвитку ЄНСЗУ [6, 7]

Україна переживає важкий період перебудови своєї економіки, одним з елементів якої є телекомунікації. У порівнянні з іншими галузями, галузь зв’язку розвивається випереджаючими темпами, однак порівняння з розвиненими країнами виявляється не на нашу користь. Система зв'язку України все ще залишається слаборозвиненою, основу якої складають аналогові системи передачі і комутації. Перебороти відставання можна тільки одним шляхом: широко впроваджувати новітні системні технології (поряд із здійсненням необхідних організаційних заходів).
З новітніми мережними технологіями, також пов'язують побудову новітніх інфокомунікаційних мереж, так званих, "мереж наступного покоління" (NGN).
Попри весь резонанс, що створюється навколо новітніх мережних технологій, вони не є чимось несподіваним. Вони є цілком передбачуваним результатом невпинного загального технологічного прогресу, який здійснюється в технічно розвинених країнах світу для досягнення переваг лідерства в ринковій конкуренції. Завдяки ньому, в розвинених країнах вже відійшли в минуле технології аналогового передавання і комутації сигналів. Д осягли зрілості і готуються до відходу у минуле перші технології цифрового передавання і комутації РDH, SDH, ISDN. На часі пошук новітніх мережних технологій, здатних задовольнити практично усі потреби людей в телеінформаційному спілкуванні, в нових формах колективної праці і надання послуг, в мультимедійному доступі до накопичених людством знань та досвіду.
Сьогодні під новітніми технологіями розуміють такі технології, які дозволяють істотно (у декілька разів) підвищити пропускну спроможність ліній зв'язку, каналів, трактів, або помітно підняти якісні параметри передачі
При цьому новітні мережні технології можна умовно розділити на дві групи.
Перша група базується на удосконаленні властивостей носіїв (оптичне ущільнення волоконно-оптичних ліній зв'язку, частотне ущільнення мідних жил абонентських кабелів, ефективне використання радіоефіру, і ін.).
До технологій цієї групи відносяться:
- технологія WDМ (DWDМ), що дозволяє збільшити пропускну спроможність скловолокна до 100 разів і більше;
- технологія хDSL, що відкрила нові можливості використання мідних жил уже прокладених кабелів (місцевих і міжміських).
Обидві ці технології мають ряд різновидів, що прив'язані до конкретних умов і вимог (вид волокна або жили, симетричність або асиметричність передачі/прийому і т.д.).
- нові технології створення мобільних мереж наступних поколінь (3G, 4G) і ін.
До другої групи технологій відносяться технології, що базуються на удосконалюванні способів обробки і передачі інформації та використанні технічного прогресу в галузі створення мікросхем, підвищенні їх швидкісних і надійнісних характеристик. До цієї групи відносяться пакетні технології:
- технологія АТМ, що забезпечує поєднання високої швидкості передачі мультимедійної інформації з гарантією якості передачі (QoS);
- технологія ТСР/IР (разом із технологіями "переносу" АТМ, РРР, Еthernet ін.), що одержала сьогодні найбільше поширення;
- технологія FR. що забезпечує необхідну якість передачі, але є менше швидкісною у порівнянні з попередніми;
- технології (протоколи), що дозволяють істотно поліпшити якісні характеристики базових технологій (в основному, технології ТСР/IР): МРLS, RSVР, DiffServ і ін.
Як же сьогодні використовуються новітні мережні технології в Україні?
На жаль, найбільше ефективна технологія WDМ (DWDМ) через її високу вартість ще не знайшла належного застосування. Однак перспективи тут дуже великі. Головне підприємство країни "Укртелеком" має великі ресурси у виді вже прокладених волоконно-оптичних магістралей як усередині країни, так і з виходом за рубіж. З впровадженням оптичного ущільнення пропускна спроможність мереж зв'язку Укртелекома збільшиться багаторазово. Для досягнення цієї мети необхідна ретельна проробка плану інвестицій і розподілу одержуваних прибутків з урахуванням упровадження технології WDМ.
Технології хDSL "пощастило" у більшій мірі, її впровадження можна вважати що відбулося. І в цьому процесі активно беруть участь як вітчизняні підприємства ("Чезара", "ДМЗ") так і дилери закордонних фірм (наприклад фірма "Ватсон-Телеком"). У той же час говорити про масове використання цієї технології поки рано.
Нові технології мобільних мереж поки ще тільки пробивають собі дорогу. Однак, з огляду на експоненціальний ріст в Україні кількості споживачів (майже подвоєння щорічно), очікуються успіхи і в цьому напрямку. Ера 3G і 4G, напевно, не за горами.
Пакетні технології прийшли в Украйну вже давно. "Застрільником" можна вважати підприємство Інфоком, що першим у країні створило і почало експлуатувати мережу Х.25. Тепер у рамках того ж підприємства функціонує мережа FR, що охоплює всю територію України.
Однак лідером в освоєнні пакетних технологій слід вважати нашого головного оператора - Укртелеком. Його корпоративна мережа базується на використанні відразу декількох пакетних технологій: ТСР/ІР, АТМ, ER, Еthernet. Вже офіційно оголошено про прагнення перетворити корпоративну мережу в мультисервісну мережу загального користування.
Таким чином, можна констатувати: в Україні вже використовуються новітні мережні технології. Шкода тільки, що основу системи електрозв'язку країни як і раніше складають морально застарілі телефонна мережа з комутацією каналів і первинна мережі, більша частина обладнання котрої також застаріло.
Далі скорочено розглянемо характеристики деяких новітніх мережних технологій, які для України є найбільш актуальними. Зрозуміло, це буде лише поверховий огляд, який є необхідним при розгляді питань менеджменту підприємств зв’язку. Більш детальну інформацію ви можете знайти у спеціальних виданнях [6]

2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [8, 9]
До основних пакетних методів передачі повідомлень можна віднести технології ATM, IP, FR (frame relay), X.25. Загальні властивості пакетних технологій наступні:
1) передані повідомлення розділяються на окремі фрагменти, що називаються пакетами чи кадрами;
2) пакети (кадри) передаються від передавача до приймача самостійно і, можливо, різними шляхами. Для цього кожен пакет має адресну частину (заголовок), де розміщаються відомості про приймач і передавач, а також службова інформація;
3) передача пакетів здійснюється в нереальному масштабі часу із запам'ятовуванням у проміжних вузлах.
Особливості технології АТМ наступні:
Вона призначена для передачі повідомлень різного типу (діалогова мова, зображення, відеоконференції і .т.д.). При передачі мовлення необхідно забезпечити малу затримку в шляху проходження, пакета. Максимально припустима величина - 400 мсекунд (супутниковий зв'язок). При передачі даних жорстких вимог на затримку не встановлюється. ATM призначена для передачі повідомлень різного типу, отже затримка шляху проходження пакета повинна бути мінімальної. Пакети ATM містять 53 байта: 5 байт - службова інформація, 48 байт - корисна інформація. Технологія ATM використовує передачу пакетів постійної довжини, що дозволяє забезпечити прийнятну затримку при передачі мовної інформації (не більш 150 мсекунд) і підвищена якість передачі. Відпрацьовано систему управління, що забезпечує використання системи пріоритетів і гнучкість стосовно переданого трафіку. Система пріоритетів дозволяє установити черговість передачі повідомлень при наявності дефіциту пропускної здатності. Вищий пріоритет привласнюється голосовому трафіку. ATM має можливість взаємної роботи з мережами які використовують інші технології. Вона також дозволяє знайти і виправити помилки, що виникають у службовій частині пакета.
Особливості технології ТСР/IP коротко можна охарактеризувати наступним чином:
- формат пакета: службова частина 20 байт; загальна довжина – до 65535 байт;
- довжина пакета - перемінна;
- пакет IP може бути адаптований до виду інформації, яка передається;
- технологія відрізняється високої ефективністю при передачі даних, зниженою ефективністю при передачі мовлення;
- протокол IP має дуже широку поширеність у світі (більш 90% серед усіх використовуваних протоколів);
- може забезпечити високу якість передачі в парі з іншими протоколами (наприклад, МPLS).
Особливості технології FR
- формат пакета: службова частина 6-8 байт, корисна частина до 2000 байт;
- довжина пакета - перемінна;
- є можливість передачі мовної інформації;
- порівняльна простота апаратури, що реалізує технологію;
- є можливість використання системи пріоритетів;
- виявляє помилки, але не виправляє їх;
Особливості технології Х.25
- формат пакета: службова частина 6-9 байт, корисна частина до 1600 байт
- довжина пакета - змінна;
- ефективність передачі менше, ніж у технології FR;
- технологія дозволяє виправляти помилки (шляхом перепитування);
- низька швидкість передачі (до 64кб) ;
- неможливість передачі мови (великі витрати часу на перепитування).
Варто відзначити, що пакетні мережні технології аж ніяк не обмежуються згаданим переліком. Великий клас пакетних технологій використовується на локальних обчислювальних мережах (ЛОМ) та мережах доступу. Серед них лідером є технологія Ethernet, яка також використовує протокол ІР. Вона має велику популярність завдяки невеликій вартості та простоті. Сьогодні вже розроблена так звана технологія Гигабіт-Ethernet (GEthernet), яка розрахована на великі швидкості передачі інформації і “має претензії” на використання не тільки на мережах доступу, а й на магістральних мережах.
Таким чином, розвиток пакетних мереж йде далі, їх застосування весь час розширюється. Особливо вражаючим є розвиток технологій ІР та розширення мережі Інтернет, яка кожен рік збільшує коло своїх користувачів майже вдвічі.
Мережа Інтернет являє собою сукупність безлічі мереж, що працюють з використанням протоколу IP (Інтернет-протокол). Доступ до мережі Інтернет здійснюється за допомогою вузлів провайдерів мережі Інтернет. Усі вузли провайдерів мають можливість телекомунікації (зв'язку) між собою з використанням найрізноманітніших каналів і трактів, починаючи від каналів телефонної мережі і закінчуючи артеріями скловолоконних ліній зв'язку. Доступ до вузлів провайдерів здійснюється кількома способами:
? доступ через телефонну мережу загального користування (кожен вузол Інтернет обов'язково містить шлюз)
? створення між користувачами і вузлом мережі Інтернет прямої лінії зв'язку (зв'язок, що не комутується,). Цей ланцюжок також може бути організований по телефонній мережі загального користування
? організація доступу через мобільну мережу.
Система адресації мережі Інтернет базується на розбивці всієї території землі на обмежені райони (домени) (український домен - UА). У свою чергу домени розбиваються на регіони, що записуються перед адресою домена. Остання частина адреси характеризує безпосередньо користувача. Особливість адрес Інтернет - їхнє буквене представлення, при цьому найменування доменів пов'язано з географічними територіями. Регіони також прив'язуються до географічних назв. Гаряча собачка @) відокремлює географічні назви від безпосереднього імені.
Завдяки своїй простоті використання, технологія та мережа Інтернет завойовує нових прихильників, та розгортає уявлення про найновіші послуги (електронна торгівля, електронний бізнес, електронне навчання тощо). Недарма Міжнародна Спілка Електрозв’язку розглядає Інтернет як базу для глобальної інформаційної інфраструктури.
Але для розвитку мереж Інтернет як і інших вторинних мереж необхідні мережі фізичних ланцюгів, які у свою чергу потребують своїх технологій. До недавнього часу однією з найпрогресивніших технологій фізичного рівня була технологія SDH (синхронна ієрархія), яка дозволяла організовувати високоякісний зв’язок на первинних мережах на далекі відстані, як на звичайних кабельних магістралях, так і на волоконно-оптичних лініях зв’язку (ВОЛЗ). Але потреба в підвищенні ефективності використання мереж призвела до необхідності знаходження нових методів передавання. До таких методів відносять технологію DWDM, яка коротко буде розглянута нижче.

2.2.2. Технологія DWDM [7]
Волоконно-оптичні системи зв'язку проходять черговий етап свого розвитку, посередньо зв'язаний з переоцінкою цінностей, що здійснюється в останній час, в області телекомунікацій.
Зростання потреб у збільшенні обсягів зв'язку як з погляду збільшення швидкості передачі інформації, так і охоплення нових регіонів призвело до появи і становлення нових волоконно-оптичних технологій, зокрема спектрального (частотного) мультиплексованого ущільнення каналів, що одержали назву WDM і DWDM-технологій. WDM (wavelenqth division multiplexing) означає мультиплексування з поділом по довжині хвиль, DWDM (dense wavelenqth division multiplexing) – щільне мультиплексування з поділом по довжинах хвиль.
Мультиплексування з поділом по довжині хвиль, названий також спектральним ущільненням, базується на тому ж принципі що і частотний поділ каналів. Замість частот фігурують окремі складові видимого спектра. Найбільше ефективно можна використовувати спектральні складові в районах 1300 і 1500 нм, таким чином, у цих діапазонах загасання світлового променя мінімальне (див. рис.2.4). Основні складові системи оптичних зв'язків показані на рис. 2.5.
затухання

1300 нм 1500 нм довжина хвилі
нм – нанометр
Рис. 2.4. Затухання спектральних складових залежно від довжини хвилі

Рис. 2.5. Організація оптичних зв'язків з використанням DWDM.

М – модулюючий пристрій;
ДМ – демодулюючий пристрій;
А пер – апаратура передачі;
А пр – апаратура прийому;
- волокно;
- оптичний підсилювач

Технологія щільного хвильового мультиплексування DWDM з'явилася відносно недавно, однак обладнання передачі, створене на його базі, уже широко використовується в мережній інфраструктурі багатьох країн світу. Найбільше поширення ця технологія одержала в США, де добре розвитий ринок волоконно-оптичних систем. Використовується вона і на мережах зв'язку інших регіонів, особливо в Європі, Азії і Латинській Америці. Більш того, DWDM розглядається вже не тільки як засіб підвищення пропускної здатності оптичного волокна, а як найбільш надійна технологія для опорної інфраструктури мультисервісних і мобільних мереж, що забезпечує різке підвищення пропускної здатності мережі і реалізуюча широкий набір принципово нових послуг зв'язку. Можливість DWDM інтегруватися з АТМ, IP, ASDL і іншими перспективними технологіями і протоколами передачі цифрової інформації робить її незамінною в процесі конвергенції між різними видами і службами зв'язку. У теж час DWDM – технологія придатна і для мереж майбутнього.
Ця технологія передачі здійснює ущільнення в одному оптичному волокні декількох оптичних сигналів з різними довжинами хвиль. Вона підвищує пропускну здатність оптичного волокна, але вимагає спеціальних технічних методів, що виключають перехідний вплив сигналів різних довжин хвиль один на одного.
Завдяки тому, що DWDM – це технологія що швидко розвивається, за короткий проміжок часу вдалося підвищити ємність волокна з 64 до 256 і більш оптичних каналів (довжин хвиль). Однак на практиці для мережного оператора важливіше не кількість оптичних каналів, а загальна пропускна здатність волоконно-оптичної лінії і масштабність цього показника, тобто можливість нарощування пропускної здатності ВОЛС у міру зростання вимог ринку.
Варто підкреслити, що оскільки оптичний сигнал випробує ослаблення, через регулярні інтервали на лінії необхідно встановлювати підсилювачі. Крім того, деякі різновиди DWDM технології вимагають також регенерації сигналу, особливо при передачі на наддалекі відстані, хоча найсучасніші системи передачі з DWDM можуть забезпечити задовільні характеристики на відстані до кількох тисяч миль без регенерації. Проблема посилення і регенерації сигналу непорівнянна за своїм значенням з тими можливостями, які технологія DWDM забезпечує стосовно пропуску трафіку на гіга- і терабітних швидкостях. Дійсно, можливість цієї технології миттєво збільшувати пропускну здатність і не на кілька відсотків, а в десятки і сотні разів є найбільш істотною її перевагою. У зв'язку з цим багато національних і міжнародних операторів уже давно визнали, що DWDM–технологія - найбільш оптимальне рішення для передачі могутніх інформаційних потоків на великі відстані. Крім ринку США, обладнання DWDМ стало широко застосовуватися міжнародними операторськими компаніями, і спаду активності в цьому напрямку не спостерігається.
Практичне використання обладнання DWDM постійно розширюється в зв'язку зі швидким розвитком мереж зв'язку всіх рівнів.
Одна з основних переваг технології DWDM – швидка окупність вкладених операторами в її впровадження засобів і одержання прибутку. Більш того, операторам немає необхідності прокладати нові лінії, що також зв'язано з додатковими витратами і проблемами.
Обладнання, необхідне для реалізації DWDM, містить у собі кінцеві оптичні хвильові передавачі, фільтри, апаратуру управління мережею, а також комплекси гребінчатих планарних хвилеводів, що демультиплексують сигнал на прийомному кінці лінії передачі. Конфігурація лінії може мати вид “крапка - крапка” або кільцевої опорної структури. Використання технології DWDM у міських умовах має специфічні проблеми, які можна порівняти по своїй важливості з тими, котрі виникають на лініях далекого зв'язку. Приміром, динамічний характер міського зв'язку вимагає того, щоб мережа могла швидко і гнучко реагувати на зміни попиту на послуги зв'язку чи на зміни трафіку, зокрема, через уведення чи виведення частини навантаження на вузлах зв'язку. Тому оператор, що припускає впровадити DWDM, повинний мати високоефективні системи управління й обслуговування мережі, що забезпечать їй необхідну гнучкість і масштабність.
Становлення і розвиток технології DWDM дозволило останнім часом по одному волокну передавати більш сотні незалежних оптичних каналів, причому в дуплексному режимі (одночасно в двох напрямках).
Слід зазначити, що успіхи в створенні ВОЛС із застосуванням DWDM – технології нерозривно зв'язані з розробкою і створенням ербійових волоконно–оптичних підсилювачів (EDFA), здатних підсилювати всі передані по волокну спектральні сигнали у вікні прозорості волокна з центром на довжині хвилі ?=1550 нм без перетворення оптичних сигналів в електричні і назад. Застосування таких підсилювачів відкрило можливості побудови над широкосмугових волоконно–оптичних ліній і мереж далекого зв'язку.
DWDM – технологія дозволяє збільшувати пропускну здатність волоконно–оптичного каналу аж до декількох Тбіт/с тільки в одному вікні прозорості оптичного волокна.
Усе сказане дозволяє виділити основні переваги і вади технології DWDM.
Переваги технології DWDM:
- значне збільшення пропускної здатності кабелю;
- може бути використана на тих кабелях, що вже прокладені;
- по тому самому скловолокну можна організувати двосторонню передачу;
- з використанням окремих довжин хвиль можна організувати передачу різної інформації з різною швидкістю;
- дозволяє використовувати вже існуючу апаратуру з тимчасовим ущільненням.
Недоліки DWDM:
- висока вартість апаратури;
- значні втрати потужності сигналів при мультиплексуванні/демультиплексуванні;
- труднощі в організації оптичних каналів, що точно відповідають швидкостям апаратури передач;
- невідпрацьованість системи управління;
- відсутність промислових стандартів на компоненти DWDM і на систему в цілому;
- нелінійні явища у волокні (вплив різних каналів один на одного).

2.2.3 Мобільні мережі третього покоління [10, 11]
Мобільні мережі України розвиваються швидкими темпами. На кінець 2004 року очікується поява 10-мільйонного абонента при цьому на мобільному ринку працює декілька фірм: UMC, Київстар та ін. Використовуються різні технології. Найбільш розповсюджена аналогова версія технології GSM. Але найбільш перспективною є технологія 3G(Мобільні мережі третього покоління). Первісна назва цих систем – UMTS (універсальні мобільні системи зв’язку).
Основні особливості систем 3G наступні:
? інтеграція всіх систем зв’язку в єдину систему;
? всесвітній роумінг (зв’язок з абонентами, що знаходяться в іншій точці планети);
? вільний широкосмуговий доступ до мережі Інтернет (2 Мб/сек та більше);
? можливість передачі зображень і т.д.
Структура мережі 3G має дворівневий вид. Верхній рівень - це базова наземна мережа, що з’єднує між собою базові станції та використовує передові пакетні технології (АТМ, ІР). Базова мережа обов’язково з’єднується з ТМЗК. Другий (нижній) рівень являє собою мережу радіодоступу, котра забезпечує зв’язок абонентів з базовими станціями, а через них зв’язок між собою та з абонентами ТМЗК. Для мережі доступу можуть бути використані різні технології. Найбільш перспективною на сьогодні вважається технологія CDMA (кодове розділення сигналів). У порівнянні з іншими технологіями CDMA забезпечує більшу швидкість та кращу якість передачі.
Прогрес в сфері мобільних мереж іде швидкими темпами. В технічній літературі з’явились повідомлення про появу мобільних мереж четвертого покоління (4G) з ще більш високими якісними характеристиками.

2.3. Тенденції і перспективи розвитку ЄНСЗУ [12]

2.3.1. Становлення ринку зв'язку України
Становлення ринкової системи в Україні стало можливим завдяки процесам перебудови, що виникли в 80-х роках минулого сторіччя.
Після проголошення незалежності України в серпні 1991 року мережа електрозв'язку колишнього СРСР на території України цілком перейшла під юрисдикцію Міністерства зв'язку України.
Галузь електрозв'язку в Україні, як і у всьому колишньому СРСР, значно відставала від розвинутих країн як за рівнем технологій, так і за рівнем забезпечення попиту на послуги зв'язку. Магістральні лінії зв'язку були майже всі аналоговими, винятково на металевому кабелі.
Телекомунікаційне устаткування було застарілим і відставало від актуального стану техніки на кілька десятиліть. За основними показниками розвитку зв'язку Україна займає шосте місце серед республік колишнього СРСР.
Зв'язок абонентів України з закордонними країнами відбувався тільки через комутаційні телефонні і телеграфні станції Москви.
У 1991 році загальна кількість номерів телефонів не перевищувала 7630 тис., що складало 14,6 номера на 100 жителів.
У 1993 році була розроблена Концепція розвитку телекомунікацій України, на основі якої Уряд затвердив Комплексну програму створення Єдиної національної системи зв'язку України.
Для більш ефективного управління галуззю зв'язку була зроблена її реорганізація. Міністерство зв'язку прийняло радикальне рішення про поділ систем зв'язку на дві галузі - пошту й електрозв'язок - і створення на основі державних підприємств зв'язку двох об'єднань: Українського об'єднання поштового зв'язку "Укрпошта" і Українського об'єднання електрозв'язку "Укртелеком" (до 1994 року - "Укрелектрозв'язок"), на яке були покладені функції і повноваження національного оператора електрозв'язку в Україні.
Під час створення об'єднання "Укртелеком" у його склад входило лише сім підприємств і організацій, а саме: Українське підприємство міжнародного і межміського зв'язку і телебачення "Укртек", "Київський телеграф", Київська міська радіотрансляційна мережа, Центр інформаційних технологій, Державний Інститут з розвідування і проектування засобів і споруджень зв'язку "Укрзв'язокпроект", державний Інститут з проектування засобів і споруджень зв'язку "Дніпрзв'язок" і "Закарпаттелеком".
Наступним кроком стало приєднання до об'єднань в січні 1995 року ще 22 обласних, Кримського республіканського і Севастопольського державного підприємства електрозв'язку.
До кінця 1995 року було створено і включене до складу об'єднання Українське державне підприємство супутникового зв'язку "Укрзв'язоксупутник".
останнім до складу Укртелекома ввійшов "Дніпртелеком" у січні 1996 року.
Протягом 1994-97 років Укртелеком став загальновизнаним державним оператором електрозв'язку на національному і міжнародному рівні. Проте, із часом нагромадилися проблеми, що почали стримувати розвиток об'єднання, у складі якого функціонувало 35 державних підприємств і організацій зв'язку на правах юридичної особи з 738 філіями. Це привело до того, що в рамках єдиної з технологічної точки зору компанії розвиток зв'язку в окремих регіонах відбувався нерівномірно. Гальмуючим фактором стала і недосконалість організаційної структури Укртелекома, її неадекватність умовам ринкової економіки.
У зв'язку з цим було прийняте рішення про реорганізацію об'єднання "Укртелеком" у єдине державне підприємство. На початку 1998 року Кабінет Міністрів України затвердив Програму реструктуризації Укртелекома, що передбачала проведення комплексу організаційно-економічних, фінансових, правових і технічних заходів. Реструктуризацію було заплановано зробити в два етапи: І етап - реорганізація об'єднання державних підприємств електрозв'язку "Укртелеком" у єдине державне підприємство (1998 рік); ІІ етап - акціонування державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" (1999-2000 р.).
У квітні 1998 року об'єднання "Укртелеком" було реорганізовано в єдине підприємство з дворівневою вертикальною структурою управління. Державні підприємства електрозв'язку, що входили до складу об'єднання, одержали статус філій Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком".
10 червня 1999 року за загальною схемою перетворення державних підприємств в акціонерні товариства почалася корпоратизація Укртелекома. Цей процес був довершений 27 грудня 1999 року підписанням Акту оцінки цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" і наказом Державного комітету зв'язку й інформатизації України про перетворення державного підприємства "Укртелеком" у відкрите акціонерне товариство.
5 січня 2000 року було зареєстровано відкрите акціонерне товариство "Укртелеком". 13 липня 2000 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", а 16 листопада 2000 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про початок приватизації Укртелекома.
18 січня 2001 року була створена Комісія з приватизації ВАТ "Укртелеком". З 1 жовтня 2001 почався пільговий продаж акцій ВАТ "Укртелеком". Сьогодні в складі підприємства функціонують 30 філій (у т.ч. 27 регіональних дирекцій) з 373 окремими структурними підрозділами.
На ринку зв'язку України «Укртелеком» є головним (але не єдиним) гравцем. Разом з поетапним перетворенням системи зв'язку, що дісталася «у спадщину» від СРСР, в Україні почали виникати принципово нові підприємства, засновані на недержавній (приватній) формі власності.
Вони й утворили нові системи ринку зв'язку України: мережа Інтернет і мобільна мережа України. При цьому в цих секторах ринку функціонування підприємств відразу ж супроводжувалося з розвитком конкуренції. Це було обумовлено наявністю в цих секторах декількох підприємств, що надають однакові чи схожі послуги. Крім того, з'явилися підприємства, що прямо стали конкурувати з «Укртелеком» у напрямку міжміського і місцевого телефонного зв'язку.
Сьогоднішній ринок зв'язку приблизно відповідає структурі представленій в таблиці 1.
Таб.1 Ринок зв'язку України
Категорії Кількість в Україні Основні регіони зосередження
1. Оператори зв'язку (виробники послуг зв'язку) у тому числі: Більш 1000 Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Харків
Міжміська і міжнародна 9
Місцева 568 Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Одеса
Мобільна стільникова 7 Київ
Пейджингова 17 Дніпропетровськ. Київ
Супутниковий зв'язок 10
Інтернет 352 Київ
ІР-телефонія 81 Київ
2. Власники ліній і каналів зв'язку 111 Київ

скачать целый документ в дос формате

страница: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, главная

(реклама)


	НОСКІЗ-ДУІКТ КИС ГУИКТ 2002-2010 Zosik KIS-kiev!narod.ru