«аказать
курсач за 10 грн.
ƒ»—
1-6 семестр 250 грн
ƒќЅј¬№ —¬ќ≈
‘ќ“ќ
регистраци¤
KIS-Plus
вход
в KIS PLUS
новости
|
”н≥верситет ≥нформац≥йно - комун≥кац≥йних технолог≥й
курсовой по св¤зи, модуль , комплексное по св¤зи,
контрольна¤ по св¤зи, дипломный проэкт по телекомуникации, урсовой проэкт,
телекоммуникаци¤ и св¤зь, иевский »нститут —в¤зи, √осударственный университет
информационно-коммуникационных технологий, √”» “, ƒ”≤ “, —в¤зь, Zosik,
KIS-kiev.narod.ru |
|
страница: 1,
2, 3,
4, 5,
6, 7,
8, 9,
10, 11,
12, 13,
14, 15,
16, 17, главна¤
1.1. ќсновн≥ зм≥ни у людському сусп≥льств≥ на рубеж≥ ’’ та ’’≤ стол≥ть [1]
Ќа пороз≥ ’’≤ стор≥чч¤ св≥т опинивс¤ в умовах швидких зм≥н ≥ великоњ невизначеност≥, що Ї результатом науково-техн≥чного прогресу й еволюц≥йного (≥нод≥ ≥ революц≥йного) розвитку людського сусп≥льства. ” цих умовах стало дуже важко використовувати звичн≥ методи управл≥нн¤ п≥дприЇмствами й орган≥зац≥¤ми.
як≥ ж под≥њ (¤вища) варто вважати визначальними в розвитку людського сусп≥льства ≥ сусп≥льного виробництва?
ѕ.‘.ƒрукер [1] називаЇ наступн≥ 5 основних ¤вищ, ¤к≥ можна вважати визначальними:
? р≥зке зниженн¤ народжуваност≥ в розвинутих крањнах;
? зм≥на визначенн¤ ефективност≥;
? глобал≥зац≥¤ конкуренц≥њ;
? зростаючу нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж економ≥чною ≥ пол≥тичною роз'Їднан≥стю;
? зм≥на пр≥оритет≥в у процв≥таючих галуз¤х виробництва.
–озгл¤немо кожний з цих фактор≥в окремо.
1.1.1. –≥зка зм≥на народжуваност≥ в розвинутих крањнах
—ама характерна риса нашого часу Ч хоча б у силу абсолютноњ безпрецедентност≥ у св≥тов≥й ≥стор≥њ Ч це р≥зке зниженн¤ народжуваност≥ в розвинутих крањнах. ” «ах≥дн≥й ≥ ÷ентральн≥й ™вроп≥ й у япон≥њ коеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ давно вже упав нижче меж≥, необх≥дного дл¤ простого в≥дтворенн¤ населенн¤, точн≥ше нижче 2,1 дитини на одну ж≥нку д≥тородного в≥ку. ” де¤ких найбагатших рег≥онах ≤тал≥њ; наприклад у Ѕолоньњ, коеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ в 1999 роц≥ знизивс¤ до 0,8; у япон≥њ в≥н склав 1,3. ћожна сказати, що япон≥¤ ≥ вс¤ ѕ≥вденна ™вропа (ѕортугал≥¤, ≤спан≥¤, ѕ≥вденна ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, √рец≥¤) рухаютьс¤ пр¤мо до загальнонац≥онального самогубства, що повинне наступити десь наприк≥нц≥ XXI стол≥тт¤. Ќа той час населенн¤, скажемо, ≤тал≥њ, що складаЇ сьогодн≥ 60 м≥льйон≥в ос≥б, може знизитис¤ до 20-22 м≥льйон≥в; населенн¤ япон≥њ, що складаЇ сьогодн≥ 125 м≥льйон≥в, упаде до 50Ч55 м≥льйон≥в. “а й у «ах≥дн≥й ≥ ѕ≥вн≥чн≥й ™вроп≥ коеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ складаЇ сьогодн≥ 1,5 ≥ менше.
” —Ўј коеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ теж не перевищуЇ показник 2; б≥льш того, в≥н ст≥йко знижуЇтьс¤. ƒодайте до цього те, що сьогодн≥шн≥й не занадто низький коеф≥ц≥Їнт дос¤гаЇтьс¤ за рахунок великого числа недавн≥х ≥мм≥грант≥в, що будучи американц¤ми в першому покол≥нн≥, по ≥нерц≥њ п≥дтримують високий р≥вень народжуваност≥, властивий њхн≥м р≥дним крањнам, наприклад, ћексиц≥.
” япон≥њ й у ѕ≥вденн≥й ™вроп≥ чисельн≥сть населенн¤ дос¤гла свого максимуму, ¤к ≥ в Ќ≥меччин≥. ” —Ўј вона ще буде рости в найближч≥ 20-25 рок≥в. ѕравда, п≥сл¤ 2015 року б≥льш≥сть населенн¤ вже складуть люди у в≥ц≥ 55 рок≥в ≥ б≥льше.
јле важлива нав≥ть не чисельн≥сть населенн¤ сама по соб≥, а сп≥вв≥дношенн¤ людей - р≥зних в≥к≥в. Ќаприклад до 2080 року серед приблизно 20 м≥льйон≥в ≥тал≥йц≥в буде дуже мало людей у в≥ц≥ до 15 рок≥в, зате дуже багато Ч ¤к м≥н≥мум одна третина Ц тих, кому за 70. ” япон≥њ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж молоддю ≥ людьми традиц≥йного пенс≥йного в≥ку буде приблизно таким же, ¤кщо не г≥рше. ” —Ўј к≥льк≥сть молод≥ вже сьогодн≥ зб≥льшуЇтьс¤ пов≥льн≥ше, н≥ж к≥льк≥сть людей похилого в≥ку, що перевалили за пенс≥йний в≥к. ≤ все-таки приблизно до 2015 року чисельн≥ показники к≥лькост≥ молодих людей у —Ўј будуть зб≥льшуватис¤. ѕравда, у наступн≥ роки стануть знижуватис¤, причому дуже швидко.
ўо ж нас оч≥куЇ в майбутньому в результат≥ цього безпрецедентного ¤вища?
1. ” найближч≥ 20-30 рок≥в демограф≥чна ситуац≥¤ в розвинутих крањнах буде визначати пол≥тичну. ≤ пол≥тика буде дуже нестаб≥льною.
2. ѕрот¤гом найближчих 20Ч30 рок≥в жодна з розвинутих крањн Ч ≥з причин, викладених вище, Ч не буде мати сильного ур¤ду ≥ стаб≥льноњ пол≥тики. Ўвидше за все, нормою стане пол≥тична нестаб≥льн≥сть.
3. ѕон¤тт¤ Ђпенс≥¤ї набуде два р≥зних значенн¤. ÷≥лком ≥мов≥рно, що тенденц≥¤ Ђраннього виходу на пенс≥юї збережетьс¤. јле вих≥д на пенс≥ю не буде означати, що пенс≥онер припин¤Ї працювати. ÷е буде означати, що пенс≥онер б≥льше не зобов'¤заний працювати повний робочий день ≥ ц≥лий робочий р≥к ¤к звичайний службовець; пенс≥онер одержить право працювати лише к≥лька м≥с¤ц≥в у роц≥. “рудов≥ в≥дносини, - швидше за все, набудуть новоњ форми ≥ стануть б≥льш гнучкими, принаймн≥, стосовно л≥тн≥х прац≥вник≥в. «м≥на трудових в≥дносин стане особливо актуальною п≥сл¤ того, ¤к б≥льш≥сть л≥тн≥х сп≥вроб≥тник≥в складуть не прац≥вники ф≥зичноњ прац≥, а люди, що н≥коли не заробл¤ли на житт¤ ф≥зичною працею, ≥ особливо високоосв≥чен≥ прац≥вники розумовоњ прац≥.
ќрган≥зац≥¤ ¤ка перша встигне залучити, ≥ утримати фах≥вц≥в, що переступили традиц≥йний пенс≥йний в≥к, ≥ ¤ка зум≥Ї домогтис¤ в≥д них максимальноњ продуктивност≥, отримаЇ неймов≥рну конкурентну перевагу. “ак чи ≥накше, сьогодн≥ стратег≥¤ будь-¤коњ орган≥зац≥њ повинна базуватис¤ на ц≥лому р¤д≥ нових у¤влень: зокрема, що через 20-30 рок≥в великий ≥ до того ж пост≥йно зб≥льшуваний обс¤г роб≥т Ч включаючи виконанн¤ життЇво важливих дл¤ орган≥зац≥њ функц≥й - буде виконуватис¤ сп≥вроб≥тниками, в≥к ¤ких перевищить традиц≥йний пенс≥йний; що ц≥ сп≥вроб≥тники не будуть н≥ Ђначальникамиї, н≥ Ђп≥длеглимиї, просто не будуть мати певного рангу. ÷≥ сп≥вроб≥тники взагал≥ не будуть Ђпрац≥вникамиї у звичному зм≥ст≥ цього слова ≥ не будуть працювати повний робочий день, ¤к звичайн≥ службовц≥ ¤к≥ щодн¤ ход¤ть на роботу.
4. ≥нцевий висновок пол¤гаЇ в тому, що у вс≥х розвинутих крањнах необх≥дно ¤комога швидше п≥двищити продуктивн≥сть прац≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ працюють повний робочий день, так ≥ зайн¤тих частково, ≥ особливо продуктивн≥сть прац≥вник≥в розумовоњ прац≥. ” противному випадку крањна Ч ≥ вс≥ њњ орган≥зац≥њ Ч втратить св≥й потенц≥ал ≥ стане убож≥ти.
«ниженн¤ народжуваност≥ несе ≥з собою також г≥гантськ≥ пол≥тичн≥ ≥ соц≥альн≥ насл≥дки, про ¤к≥ ми поки не маЇмо н≥¤кого у¤вленн¤. јле цей процес неминуче позначитьс¤ на економ≥ц≥ ≥ б≥знес≥ Ч де¤к≥ аспекти вплив≥в сьогодн≥ уже вивчаютьс¤, ≥ де¤к≥ результати досл≥джень нав≥ть застосовуютьс¤ на практиц≥. р≥м того, будь-¤кий вид п≥дготовки сьогодн≥шн≥х ресурс≥в до можливостей, що можуть в≥дкритис¤ в майбутньому, Ч а саме це ≥ називаЇтьс¤ стратег≥Їю, Ч повинний починатис¤ з демограф≥њ, а точн≥ше з розгл¤ду проблеми пад≥нн¤ народжуваност≥ в розвинутих крањнах. « ус≥х сучасних процес≥в цей найб≥льш пом≥тний, непередбачений ≥ абсолютно безпрецедентний.
1.1.2. «м≥на визначенн¤ ефективност≥
ƒотепер вважалос¤ акс≥омою, що д≥¤льн≥сть будь-¤кого п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ в ≥нтересах власник≥в п≥дприЇмства й в ≥нтересах прац≥вник≥в цих п≥дприЇмств. ≤ вс≥м прац≥вникам ≥ власникам було виг≥дне зб≥льшенн¤ прибутку п≥дприЇмства, що ≥ служив критер≥Їм ефективноњ д≥¤льност≥ компан≥њ й окремого службовц≥в. Ќа¤вн≥сть прибутку в п≥дприЇмства створювало благополучну атмосферу ≥ було запорукою соц≥альноњ гармон≥њ.
—ьогодн≥ критер≥й ефективност≥ видозм≥нюЇтьс¤. ”се б≥льшу к≥льк≥сть людей не так ц≥кавить сьогодн≥шн≥й прибуток, ¤к можлив≥сть матер≥альноњ ≥ духовноњ забезпеченост≥ на багато рок≥в уперед. «в≥дси й оц≥нка ефективност≥ д≥¤льност≥ ф≥рми також зм≥нюЇтьс¤: вона вважаЇтьс¤ ефективноњ т≥льки в тому випадку, ¤кщо ф≥рма здатна утримати своЇ ст≥йке положенн¤ на ринку не прот¤гом одного року, а прот¤гом 30-40 рок≥в.
“аким чином, сьогодн≥ перед кер≥вниками п≥дприЇмств постаЇ задача нового визначенн¤ ефективност≥ ≥ њњ забезпечен≥сть на довгострокову перспективу. ѕри цьому зростаЇ роль стратег≥чного управл≥нн¤ ≥ плануванн¤.
1.1.3. √лобал≥зац≥¤ конкуренц≥њ
¬≥дм≥нною рисою д≥йсного моменту Ї на¤вн≥сть глобальноњ конкуренц≥њ.
∆одна установа, будь то комерц≥йне п≥дприЇмство, чи ун≥верситет, л≥карн¤, не можуть розраховувати на виживанн¤, не говор¤чи вже про усп≥х, ¤кщо вони не буде в≥дпов≥дати стандартам, що встановлюють л≥дери ≥ндустр≥њ, у ¤к≥й частин≥ св≥ту вони б н≥ знаходилис¤.
якщо ран≥ше багато компан≥й домагалис¤ конкурентних переваг використовуючи дешеву робочу силу де¤ких слаборозвинених крањн, то сьогодн≥ необх≥дно ор≥Їнтуватис¤ т≥льки на найвищу продуктивн≥сть прац≥. —проби п≥дприЇмств (≥ нав≥ть крањн!) в≥дгородитис¤ в≥д навколишнього св≥ту приречен≥ на провал.
ращим тому п≥дтвердженн¤м служить приклад ћексики, що прот¤гом 50 рок≥в, починаючи з 1929 року, вела ц≥ленаправлену пол≥тику створенн¤ такоњ внутр≥шньоњ економ≥ки, що не залежала б в≥д ≥ншого св≥ту. ÷¤ пол≥тика припускала не т≥льки створенн¤ економ≥чних бар'Їр≥в, що захищають мексиканську економ≥ку в≥д ≥ноземних конкурент≥в, але ≥ Ч у цьому приклад ћексики абсолютно ун≥кальний дл¤ XX стол≥тт¤ Ч практично заборон¤ла мексиканським компан≥¤м експортувати свою продукц≥ю. ÷¤ спроба створити сучасну ≥ при цьому чисто мексиканську економ≥ку ц≥лком провалилас¤.
“аким чином, п≥дприЇмство, що прагне вижити ≥ вести усп≥шну д≥¤льн≥сть у досконалих умовах, повинне ор≥Їнтуватис¤ на кращ≥ св≥тов≥ дос¤гненн¤, а не т≥льки на результати, дос¤гнут≥ найближчими конкурентами.
1.1.4. Ќев≥дпов≥дн≥сть м≥ж економ≥чною глобал≥зац≥Їю ≥ пол≥тичною роз'Їднан≥стю
—в≥тове сп≥втовариство розвиваЇтьс¤ в умовах виникненн¤ суперечливих тенденц≥й, серед ¤ких можна вид≥лити наступн≥ основн≥.
—в≥това економ≥ка стаЇ усе б≥льш глобальною. Ќац≥ональн≥ кордони стають лише перешкодами ≥ створюють додатков≥ витрати. омерц≥йн≥ п≥дприЇмства, а дор≥внюЇ ≥ багато ≥нших установ, б≥льше не можуть обмежувати масштаби своЇњ д≥¤льност≥ нац≥ональною економ≥кою ≥ нац≥ональними межами. ѓхн≥ масштаби повинн≥ в≥дпов≥дати д≥¤льност≥ в≥дпов≥дних галузей ≥ компан≥й в усьому св≥т≥.
” той же час пол≥тичн≥ кордони зовс≥м не збираютьс¤ зникати. Ѕ≥льш того, дуже сумн≥вно, щоб нав≥ть так≥ нов≥ рег≥ональн≥ економ≥чн≥ об'Їднанн¤, ¤к ™вропейське економ≥чне сп≥втовариство, NAFTA (ѕ≥вн≥чноамериканська угода про в≥льну торг≥влю, укладена в 1994 роц≥ м≥ж —Ўј, анадою ≥ ћексикою) чи Mercosur (у майбутньому - загальний ринок крањн ѕ≥вденноњ јмерики (јргентини, Ѕразил≥њ, ѕарагваю й ”ругваю)), послабили пол≥тичн≥ кордони, не говор¤чи вже про њхнЇ повне скасуванн¤.
« 1918 року не припин¤ютьс¤ розмови про Ђк≥нець суверен≥тет≥вї. јле поки не винайдено н≥чого, що могло б зам≥нити нац≥ональний ур¤д ≥ нац≥ональний суверен≥тет у пол≥тичн≥й сфер≥. Ѕ≥льш того, починаючи з 1914 року пост≥йно спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до посиленн¤ роздробленост≥. ≤дуть у минуле ≥мпер≥њ, що, пол≥тично поЇднували величезн≥ територ≥њ.
”с≥м компан≥¤м необх≥дно навчитис¤ працювати з врахуванн¤м цих двох св≥тових тенденц≥й. ожна компан≥¤ нав≥ть д≥юча т≥льки на локальному р≥вн≥ сьогодн≥ Ї частиною св≥товоњ економ≥ки. ѕ≥дтвердженн¤м служить значний вплив коливань курсу долара на д≥¤льн≥сть будь-¤коњ компан≥њ, де б вона не знаходилас¤.
” той же час жодне п≥дприЇмство чи орган≥зац≥¤ не може ≥гнорувати своњ нац≥ональн≥ пол≥тичн≥ ≥нтереси, що найчаст≥ше вход¤ть у суперечн≥сть з економ≥чною глобал≥зац≥Їю. ÷е знаходить п≥дтвердженн¤ й в ”крањн≥. ѓњ суперечка з –ос≥Їю з приводу п≥вострова “узла безсумн≥вно нанесла шкоду нашим економ≥чним в≥дносинам. ѕроте, це Ї в≥дображенн¤м тих реал≥й, що склалис¤ на сьогодн≥.
1.1. 5. «м≥на пр≥оритет≥в у процв≥таючих област¤х
ожна з галузей св≥тового господарства, ¤к ≥ будь-¤ке виробництво, переживаЇ у своЇму розвитку три стад≥њ: зростанн¤, зр≥л≥сть ≥ вгасанн¤. ƒо зростаючих галузей минулого ’’ стор≥чч¤ можна в≥днести в першу чергу машинобудуванн¤ й автомоб≥лебудуванн¤. ќднак з 1970 р. р≥ст ≥стотно спов≥льнивс¤, ≥ галузь вийшла з≥ складу процв≥таючих.
јналог≥чно складаЇтьс¤ ситуац≥¤ з≥ споживчими товарами. ” плин≥ ’’ стор≥чч¤ ц≥ни на них безупинно знижувалис¤, ≥ ц¤ тенденц≥¤ збер≥гаЇтьс¤.
” той же час ’’ стор≥тт¤ стало батьком такоњ процв≥таючий галуз≥, ¤к ≥ндустр≥¤ ≥нформац≥њ. ѓњ р≥ст перемахнув через межу стол≥тт¤, ≥ темпи зростанн¤ продовжують зб≥льшуватис¤. —ьогодн≥ Ї вс≥ п≥дстави говорити про Ф≥нформац≥йну революц≥юФ, що базуЇтьс¤ на використанн≥ ≥нформац≥йних технолог≥й. ѕро ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ й ≥нформатизац≥ю мова буде йти нижче.
“ут же в≥дзначимо, що другою процв≥таючою галуззю, близькоњ до ≥нформац≥йноњ, Ї друкарство. ¬супереч ≥снуюч≥й думц≥ про те, що електрон≥ка зам≥нить усе, множатьс¤ тираж≥ видань дл¤ б≥знесмен≥в, студент≥в, науковц≥в. ѕравда, усе част≥ше в друкованих виданн¤х з'¤вл¤ютьс¤ Фелектронн≥ дв≥йникиФ на сайтах мереж≥ ≤нтернет. јле вони н≥¤к не заважають один одному.
ўе одним прикладом процв≥таючоњ галуз≥ Ї ≥ндустр≥¤ ф≥нансових послуг. ќдн≥Їњ з причин њњ процв≥танн¤ з'¤вилас¤ по¤ва нового ФкласуФ ≥нтелектуальних прац≥вник≥в, що при дос¤гненн≥ в≥ку 45-50 рок≥в починають думати про забезпеченн¤ свого ф≥нансового благополучч¤ на дес¤тил≥тт¤ вперед. ¬они ≥ Ї основними споживачами нових ф≥нансових послуг таких, ¤к, наприклад, формуванн¤ власного пенс≥йного фонду, що гарантуЇ прийн¤тний доход п≥сл¤ виходу на пенс≥ю.
“аким чином, ’’≤ стол≥тт¤ ознаменувалос¤ перем≥щенн¤м пр≥оритет≥в у галуз¤х виробництва. «ам≥сть машинобудуванн¤ головною стала ≥ндустр≥¤ ≥нформац≥њ, що стала базою дл¤ по¤ви ≥нформац≥йного сусп≥льства, мова про ¤ке п≥де нижче.
1.1.6. «м≥ни ¤к фактори Фудес¤терЄнной силиФ [2]
¬плив перем≥н на б≥знес компан≥њ дуже великий, ≥ в≥д того, ¤к вона справитьс¤ з ними, залежить њњ майбутнЇ. «м≥ни можуть привести до Фпереломного моментуФ у житт≥ компан≥њ, ≥ цей перелом може стати результатом впливу на б≥знес компан≥њ дек≥лькох визначальних фактор≥в. ≈.√роув [2] серед таких називаЇ наступн≥:
? могутн≥сть ≥ сила ≥снуючих компан≥й-конкурент≥в;
? могутн≥сть ≥ сила ≥снуючих компан≥й-сум≥жник≥в;
? могутн≥сть ≥ сила ≥снуючих компан≥й-постачальник≥в;
? могутн≥сть ≥ сила кл≥Їнт≥в;
? ≥мов≥рн≥сть того, що продукц≥ю компан≥њ можна створювати ≥ншим способом;
? могутн≥сть ≥ сила потенц≥йних конкурент≥в.
ожний з цих фактор≥в може грати ¤к позитивну, так ≥ негативну роль. ¬ умовах нормальноњ роботи компан≥¤ адекватно реагуЇ на зовн≥шн≥ впливи. ќднак з часом один чи к≥лька фактор≥в можуть придбати Фудес¤теренную силуФ. ≤ ¤кщо компан≥¤ не готова до протид≥њ цих сил, може наступити криза. ¬≥д мистецтва кер≥вник≥в залежить, чи оговтаЇтьс¤ компан≥¤ чи њњ житт¤ зак≥нчитьс¤.
“аким чином, найважлив≥шою функц≥Їю менеджменту в сучасних умовах Ї передбаченн¤ настанн¤ критичних ситуац≥й у результат≥ впливу фактор≥в Фудес¤терЄнной силиФ ≥ ум≥нн¤ протид≥¤ти цим факторам.
1.1.7. ќсновн≥ принципи пол≥тики зм≥н
ќтже, сучасне житт¤ повне перем≥н. ≤ дл¤ того, щоб не т≥льки вижити, але ≥ домогтис¤ усп≥ху, на п≥дприЇмств≥ повинна реал≥зовуватис¤ сучасна пол≥тика розвитку.
ќсновн≥ принципи такоњ пол≥тики наступн≥ [1]:
ѕерший принцип (¤к фундамент дл¤ вс≥Їњ пол≥тики) передбачаЇ в≥дмовленн¤ в≥д тих напр¤мк≥в д≥¤льност≥, ¤к≥ уже не спри¤ють п≥двищенню продуктивност≥ й ефективност≥ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств. —аме це Ї запорукою усп≥ху.
ƒругий принцип пол≥тики перем≥н виражаЇтьс¤ в планов≥й, орган≥зован≥й пол≥тиц≥ л≥кв≥дац≥њ виробництва товар≥в, що Ї безперспективними.
Ћ≥кв≥дац≥¤ правом≥рна в трьох випадках:
? ¤кщо життЇздатн≥сть товару (послуги) характеризуЇтьс¤ фразою: Ф ≥лька рок≥в ще напевно протримаЇтьс¤Ф. Ќайчаст≥ше ц¤ характеристика не ФумираючогоФ, а неб≥жчика;
? ¤кщо Їдиний аргумент на користь збереженн¤ виробництва товару наступний: Ф”се одно ми на нього вже н≥чого не витрачаЇмоФ;
? ¤кщо збереженн¤ старого товару гальмуЇ розвиток нового ≥ перспективного товару.
“рет≥й принцип передбачаЇ безупинне удосконалюванн¤ усього, що пов'¤зано з виробництвом ≥ реал≥зац≥Їю товару (виробничого процесу, технолог≥њ, маркетинг ≥ т.д.). ”досконалюванн¤ повинне плануватис¤. японський досв≥д показуЇ, що планове удосконалюванн¤ повинне охоплювати не менш 3% виробництва щор≥чно.
„етвертий принцип Ц використанн¤ усп≥ху. ¬≥н передбачаЇ зосередженн¤ основноњ уваги кер≥вник≥в на усп≥шних дос¤гненн¤х ф≥рми з метою њњ розвитку ≥ множенн¤ (при цьому неприЇмн≥ результати також не ≥гноруютьс¤, але вони в≥дсуваютьс¤ на другий план).
ѕ'¤тий принцип Ц пол≥тика кер≥вництва п≥дприЇмства повинна бути спр¤мована на ≥н≥ц≥юванн¤ зм≥н. ќрган≥зац≥¤ повинна виробити пол≥тику систематизованоњ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥.
Ўостий принцип Ц вивченн¤ Фв≥кон можливостейФ, тобто зм≥н, що можуть обернутис¤ новими придбанн¤ми:
? неспод≥ван≥ усп≥хи чи невдач≥ самоњ орган≥зац≥њ чи конкурент≥в;
? зм≥ни у виробничих процесах;
? зм≥ни в структур≥ галуз≥ (ринку);
? демограф≥чн≥ зм≥ни;
? по¤ва нових областей знань.
”с≥ ц≥ зм≥ни повинн≥ бути використан≥ на предмет можливост≥ впровадженн¤ ¤ких-небудь ≥нновац≥й.
—ьомий принцип Ц запоб≥ганн¤ пасток:
? помилкова ≥нновац≥¤, що не в≥дпов≥даЇ ключовим реал≥¤м;
? Фв≥дновленн¤Ф, що маскуютьс¤ п≥д нововведенн¤. ритер≥Їм дл¤ розп≥знанн¤ Ї корисн≥сть дл¤ споживача ≥ його бажанн¤ платити за Фв≥дновленн¤Ф;
? реорган≥зац≥¤, що починаЇтьс¤ до того, ¤к розроблена њњ програма.
ƒотриманн¤ зазначених принцип≥в, на думку ƒрукера [1], у значн≥й м≥р≥ полегшить роботу кер≥вника п≥дприЇмства в умовах, що зм≥нюютьс¤, в умовах переходу св≥тового сп≥втовариства до новоњ ≥сторичноњ формац≥њ Ц ≥нформац≥йного сусп≥льства.
1.2. ¬изначенн¤ та основн≥ риси ≥нформац≥йного сусп≥льства [3]
1.2.1. ¬изначенн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства
≤нформац≥йне сусп≥льство - це нове пон¤тт¤, нова сусп≥льно-пол≥тико-економ≥чна категор≥¤, що характеризуЇ новий етап у розвитку людськоњ цив≥л≥зац≥њ. ќск≥льки це майбутн¤, нова формац≥¤ людського сусп≥льства, говорити про нењ, про њњ риси ≥ особливост≥ можна лише дуже наближено, умовно. –еальн≥сть, звичайно, може в≥др≥зн¤тис¤ в≥д того, що можна сказати сьогодн≥ про це сусп≥льство. ƒ≥йсн≥сть у р≥зних крањнах тим б≥льше буде в≥др≥зн¤тис¤ в≥д т≥Їњ загальноњ модел≥ ≥нформац≥йного товариства, що розробл¤Їтьс¤ в тиш≥ каб≥нет≥в сусп≥льствознавц≥в, ф≥лософ≥в, економ≥ст≥в. ѕроте закони п≥знанн¤ потребують наукового пророкуванн¤, передбаченн¤ майбутнього. “ому викладемо де¤к≥ важлив≥ особливост≥ ≥нформац≥йного сусп≥льства, що варто враховувати в процес≥ переходу до нього, ор≥Їнтуючись на дос¤гненн¤ фах≥вц≥в –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, ¤к≥ зробили вагомий вклад у розвиток даного напр¤мку [3].
—тр≥мкий розвиток науково-техн≥чного прогресу у св≥т≥ супроводжуЇтьс¤ зростанн¤м науково-техн≥чних знань ≥ ≥нформац≥њ. ” результат≥ людством накопичений величезний обс¤г ≥нформац≥њ, усв≥домлена ц≥нн≥сть ≥нформац≥њ, њњ важлив≥сть у процес≥ забезпеченн≥ життЇд≥¤льност≥ товариства. «нанн¤, ≥нформац≥¤, њх користь стали оц≥нюватис¤ в грошовому екв≥валент≥. ¬они стали, пор¤д ≥з речовиною й енерг≥Їю, продуктом виробництва, товаром. «наченн¤ ≥нформац≥њ в сусп≥льств≥ в майбутньому буде зростати, а њњ частка в загальному обс¤з≥ валового св≥тового продукту (¬—ѕ) буде ставати усе б≥льш вагомою. ≤нформац≥¤ усе б≥льш ≥стотно буде впливати на структуру ≥ соц≥ально-економ≥чн≥ сторони сусп≥льства, що призведе до формуванн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства. ≤нформац≥йне сусп≥льства буде мати глобальний характер, об'Їднувати ≥нформац≥йн≥ ресурси вс≥х крањн у Їдину ≥нформац≥йну систему, доступ до ¤коњ буде можливий у будь-¤к≥й точц≥ «емл≥, будь-¤кому члену св≥тового сп≥втовариства. “ому можна говорити про глобальне ≥нформац≥йне сусп≥льство (√≤—). ожний житель планети зможе користуватис¤ ≥нформац≥Їю зг≥дно з його особистими, персональними потребами та ≥нтересами. ” ≥нформац≥йному сусп≥льств≥ зм≥нитьс¤ спос≥б житт¤ людей, стиль роботи, сп≥лкуванн¤ один з одним, буде п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ ≥ тим самим р≥ст добробуту людей. ћожна припускати, що багато глобальних проблем, ≥з ¤кими зштовхуЇтьс¤ сучасне сусп≥льство, так≥ ¤к демограф≥чн≥ кол≥з≥њ, пог≥ршенн¤ еколог≥њ, недостача продукт≥в харчуванн¤, виснаженн¤ св≥тових ресурс≥в можуть бути розвТ¤зан≥ шл¤хом пол≥пшенн¤ ≥нформац≥йного обм≥ну, п≥двищенн¤ по≥нформованост≥ й ≥нтелектуал≥зац≥њ сусп≥льства, зам≥ною перем≥щенн¤ товар≥в ≥ людей перем≥щенн¤м поток≥в ≥нформац≥њ. –озвиток культури й утворенн¤ дистанц≥йного навчанн¤, розвиток д≥ловоњ активност≥ ≥ зайн¤тост≥ через створенн¤ Ђв≥ртуальнихї колектив≥в ≥ електронний б≥знес; розширенн¤ медичних послуг через телемедицину - усе це сусп≥льно корисн≥ нововведенн¤, що супроводжують ≥нформац≥йне сусп≥льство. ≤нформац≥йне сусп≥льство буде в≥др≥зн¤тис¤ високою ≥нтелектуальн≥стю, що дос¤гаЇтьс¤ за допомогою мережного об'Їднанн¤ локальних розрахункових систем, персональних компТютер≥в, баз даних ≥ утворенн¤ св≥тового асоц≥йованого ≥нтелекту.
—тановить ≥нтерес визначенн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства окремими авторами й у р¤д≥ документ≥в.
Ђ≤нформац≥йне сусп≥льство - щабель у розвитку сучасноњ цив≥л≥зац≥њ, що характеризуЇтьс¤ створенн¤м глобального ≥нформац≥йного простору, що забезпечуЇ ефективна ≥нформац≥йна взаЇмод≥¤ людей, њхн≥й доступ до св≥тових ≥нформац≥йних ресурс≥в ≥ задоволенн¤ њх соц≥альних ≥ особистих потреб в ≥нформац≥йних продуктах ≥ послугахї.
Ђ≤нформац≥йне сусп≥льство - це сусп≥льство, у ¤кому опрацюванн¤м ≥нформац≥њ зайн¤то б≥льше людей, чим опрацюванн¤м сировини ≥ матер≥ал≥в. ” сьогодн≥шн≥й постановц≥ у розвинутих крањн ≥снуЇ два основних аспекти побудови ≥нформац≥йного сусп≥льства: забезпеченн¤ ф≥зичних ланцюг≥в ≥ зм≥стовне забезпеченн¤ - виробництво послуг, що передаютьс¤ по цих мережах. « погл¤ду соц≥ально-економ≥чного розвитку, ≥з погл¤ду прийн¤тт¤ р≥шень важливий самий факт передач≥, поширенн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ, а не канал передач≥. –озвиток ≥нформац≥йного сусп≥льства йде через процес ≥нформатизац≥њї.
ѕор¤д ≥з визначенн¤м ≥нформац≥йного сусп≥льства важливо визначити зм≥ст пон¤тт¤ ≥нформатизац≥¤, що багаторазово використовуЇтьс¤ в пос≥бнику.
Ђ≤нформатизац≥¤ - процес ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва ≥ поширенн¤ знань в ≥нформац≥њ ≥ сусп≥льств≥ на основ≥ використанн¤ сучасних ≥нформац≥йних комун≥кац≥йних технолог≥й (≤ “) ≥з метою розвитку ≥нформац≥йного сектора економ≥ки, формуванн¤ ≥ндустр≥њ ≥нформац≥йних послуг ≥ переходу до ≥нформац≥йного сусп≥льстваї.
¬ажливо п≥дкреслити, що в основ≥ ≥нформатизац≥њ ≥ пр¤муванн¤ до ≥нформатизац≥йного сусп≥льства лежать технолог≥чн≥ аспекти, важлива роль ≤ “, њх глибокий соц≥ально-економ≥чний вплив на сусп≥льство.
ќтже, Ђ≥нформатизац≥йне сусп≥льство - щабель у розвитку людськоњ цив≥л≥зац≥њ, що характеризуЇтьс¤ тим, що найважлив≥шим продуктом життЇд≥¤льност≥ ≥ виробництва людей стають знанн¤, ≥нформац≥¤; що характеризуЇтьс¤ створенн¤м глобального ≥нформац≥йного простору, що забезпечуЇ задоволенн¤ сусп≥льних ≥ персональних потреб людей в ≥нформац≥йному обм≥н≥, одержанн≥ р≥зноман≥тних послугї.
ѕриведен≥ визначенн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства характеризують його позитивн≥ сторони. ÷е ≥ зрозум≥ло - майбутнЇ повинно бути краще д≥йсного, воно повинно бути б≥льш моральним, щоб уникнути пад≥нн¤ морал≥, що спостер≥гаЇтьс¤ в тепер≥шньому час≥, ≥ Ї ознаки посиленн¤ цього ¤вища, розробл¤ютьс¤ етичн≥ норми цього сусп≥льства. Ќа ћ≥жнародн≥й конференц≥њ по зм≥нах культури ≥ демократ≥њ в √лобальному ≥нформац≥йному сусп≥льств≥ ( орфу, √рец≥¤) серед ≥нших правових, пол≥тичних, культурних питань обговорювалас¤ ’арт≥¤ громад¤н √≤—. ’арт≥¤ м≥стить 8 принцип≥в, ¤ким повинн≥ дотримуватис¤ громад¤ни майбутнього к≥берпростору, утвореного √лобальним ≥нформац≥йним сусп≥льством.
ѕринцип 1 - громад¤ни повинн≥ захищати точн≥сть ≥ ц≥л≥сн≥сть ≥нформац≥њ, виконувати закони держав.
ѕринцип 2 - крањни повинн≥ мати на мет≥ р≥вн≥сть при доступ≥ до електронноњ ≥нформац≥њ ≥ к≥берпростору дл¤ вс≥х громад¤н без будь-¤коњ дискрим≥нац≥њ.
ѕринцип 3 - громад¤ни мають право на приватне житт¤ ≥ право на веденн¤ справ, в≥льних в≥д стеженн¤ або страху стеженн¤.
ѕринцип 4 - громад¤ни мають право на свободу вираженн¤ думок ≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ демократичних прав ≥ добробуту вс≥х громад¤н.
ѕринцип 5 - к≥берпрост≥р повинен бути використаний дл¤ посиленн¤ можливост≥ демократ≥њ.
ѕринцип 6 - к≥берпрост≥р повинен бути використаний дл¤ п≥дтримки р≥зноман≥тт¤ культур та ≥деолог≥й.
ѕринцип 7 - вс≥ учасники √≤— повинн≥ мати своЇю метою справедливий розпод≥л багатств ≥ вигод.
ѕринцип 8 - волод≥нн¤ персональними даними закр≥плюЇтьс¤ за суб'Їктом даних.
«гадана харт≥¤ - це лише приклад тих п≥дход≥в, що формуютьс¤ сусп≥льною думкою, до п≥двалин нового майбутнього товариства.
1.2.2. ќсобливост≥ та характерн≥ риси ≥нформац≥йного сусп≥льства
ѕерша особлив≥сть ≥нформац≥йного сусп≥льства пол¤гаЇ в тому, що наука в ньому виступаЇ безпосередньою ≥ продуктивною силою, постачальником ≥ творцем ≥нформац≥йних ресурс≥в. ѕередумовою до цього ≥ одночасно результатом Ї вже зазначена ≥нтелектуал≥зац≥¤ сусп≥льства. ўоб наука виконувала в≥дведену њй роль, необх≥дна в≥дпов≥дне ≥нтелектуальне середовище, ¤ке б забезпечувало генерац≥ю ≥дей та њх реал≥зац≥ю. « ≥ншого боку, результатом д≥њ науки Ї нов≥ знанн¤ та ≥нформац≥¤, ¤к≥ спри¤ють подальшому росту ≥нтелекту сусп≥льства. ќтриман≥ нов≥ знанн¤ ≥ ≥нформац≥¤ потребують переробки, транспортуванн≥, збер≥ганн≥, що можливо лише при на¤вност≥ всесв≥тньоњ, глобальноњ ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури. “ому глобальн≥сть Ц друга особлив≥сть ≥нформац≥йного сусп≥льства. ” визначенн≥ ≥нформац≥йного сусп≥льства в≥дм≥чаЇтьс¤ персональн≥сть, особист≥сний характер ≥нформац≥йних послуг ¤к головноњ ≥ндив≥дуальноњ потреби кожного члена ≥нформац≥йного сусп≥льства.
ќтже, основними особливост¤ми ≥нформац≥йного сусп≥льства можна назвати: ≥нтелектуальн≥сть, глобальн≥сть, персональн≥сть.
ƒо характерних рис ≥ ознак ≥нформац≥йного сусп≥льства можна в≥днести:
? Їдиний ≥нфокомун≥кац≥йний прост≥р;
? дом≥нуванн¤ в економ≥ц≥ нових технолог≥чних уклад≥в, що базуютьс¤ на масовому використанн≥ перспективних ≥нформац≥йних технолог≥й, засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки ≥ звТ¤зку;
? на¤вн≥сть ринку ≥нформац≥њ ≥ знань, перетворенн¤ ≥нформац≥йних ресурс≥в в ресурси соц≥ально-економ≥чного розвитку, задоволенн¤ потреб сусп≥льства в ≥нформац≥йних продуктах ≥ послугах;
? ведуча роль ≥нфокомун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури в сусп≥льному виробництв≥;
? високий р≥вень осв≥ти, науково-техн≥чного ≥ культурного розвитку за рахунок розширенн¤ ≥нформац≥йного обм≥ну, першор¤дна роль квал≥ф≥кац≥њ, персонал≥зму ≥ творчих спроможностей ¤к важливих характеристик прац≥;
? на¤вн≥сть ефективноњ системи наданн¤ ≥ захисту прав громад¤н на в≥льне отриманн¤, поширенн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ.
1.2.3. Ўл¤хи переходу до ≥нформац≥йного сусп≥льства
¬ останн≥ роки в розвинутих крањнах створен≥ передумови до становленн¤ в майбутньому ≥нформац≥йного сусп≥льства, ¤к≥ дозвол¤ють ≥ зобовТ¤зують розгл¤дати умови ≥ шл¤хи переходу до ≥нформац≥йного сусп≥льства.
“акими передумовами Ї:
? перетворенн¤ ≥нформац≥њ в сусп≥льний ресурс;
? на¤вн≥сть ринку телекомун≥кац≥й, ≥нформац≥йних технолог≥й ≥ послуг, р≥ст телекомун≥кац≥йних мереж, зростанн¤ користувач≥в ≤нтернет, зростанн¤ користувач≥в моб≥льного звТ¤зку;
? ≥нформатизац≥¤ ≥ телекомун≥кац≥¤ багатьох сфер ≥ галузей сусп≥льного господарства, таких ¤к банк≥вська сфера, торг≥вл¤, медицина;
? сусп≥льне розум≥нн¤ задач≥ переходу до ≥нформац≥йного сусп≥льства;
? участь в глобальному св≥товому ≥нформац≥йному процес≥.
¬иход¤чи з цих передумов можна визначити основн≥ напр¤ми руху до ≥нформац≥йного сусп≥льства:
1. ≤нформатизац≥¤ системи загальноњ осв≥ти, ор≥Їнтованоњ на вихованн¤ нового покол≥нн¤ стилю житт¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства.
2. –озвиток ≥ндустр≥њ ≥нформац≥йних ≥ телекомун≥кац≥йних послуг, створенн¤ ≥нформац≥йного середовища, ор≥Їнтованого на масового користувача, п≥дйом в≥тчизн¤ного виробника обладнанн¤ та ≥нформац≥йних продукт≥в, запровадженн¤ нових ≥нформац≥йних технолог≥й в побут ≥ сусп≥льне виробництво (телеробота, телемедицина тощо).
3. «абезпеченн¤ сфери ≥нформац≥йних послуг духовним зм≥стом, що в≥дпов≥даЇ на¤вним культурно-≥сторичним традиц≥¤м.
≥нцевою метою цього руху Ї створенн¤ нац≥ональноњ ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури, що забезпечуЇ реал≥зац≥ю процес≥в створенн¤, збер≥ганн¤, передач≥, пошуку ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ ≥ доступу до нењ вс≥х прошарк≥в сусп≥льства, включаючи розвиток системи нац≥ональних ≥нформац≥йних ресурс≥в (баз ≥ банк≥в даних, арх≥в≥в, б≥бл≥отек); удосконаленн¤ ≥ модерн≥зац≥¤ системного ≥ прикладного програмного забезпеченн¤; розвиток ≥нформац≥йних ≥ телекомун≥кац≥йних мереж ≥ систем, ¤к≥ взаЇмод≥ють з св≥товими глобальними мережами; удосконаленн¤ техн≥чноњ бази ≥ технолог≥й засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ; процес≥в збору, накопиченн¤ ≥ передач≥ ≥нформац≥њ з збереженн¤м њњ ц≥л≥сност≥, доступност≥ ≥ конф≥денц≥йност≥.
1.3. √лобальна ≥нформац≥йна ≥нфраструктура [3]
1.3.1. ¬изначенн¤ глобальноњ ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури ¤к бази ≥нформац≥йного сусп≥льства
√лобальна ≥нформац≥йна ≥нфраструктура ¤вл¤Ї собою технолог≥чну базу ≥нформац≥йного сусп≥льства. √лобальна ≥нформац≥йна структура (Global Information Infastructure Ц GII) нове пон¤тт¤ в звТ¤зку та ≥нформатиц≥. ¬оно походить в≥д ≥дењ Унац≥ональноњ ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури (Ќ≤≤)Ф, розробленоњ в межах ≥н≥ц≥ативи л≥нтона Ц √ора, висунутоњ јдм≥н≥страц≥Їю —Ўј в 1993 р. ≥ оголошеноњ в 1994 р. в Ѕуенос-јйрес≥ на з≥бранн≥ ћ—≈.
ћетою Ќ≤≤, ¤к було сформульовано в пропозиц≥¤х јдм≥н≥страц≥њ —Ўј, Ї створенн¤ Умереж≥ мережФ (тобто обТЇднанн¤ мереж електрозвТ¤зку, компТютерних мереж, баз даних ≥ побутовоњ електрон≥ки). “аке утворенн¤ американц≥ назвали Усупер-маг≥страллюФ. “ехнолог≥чна мета Ќ≤≤ була повТ¤зана з пол≥тичними ≥ економ≥чними ≥нтересами. «авд¤ки Ќ≤≤, —Ўј прагнуть створити нов≥ робоч≥ м≥сц¤, усп≥шно конкурувати в глобальн≥й економ≥ц≥. ¬ основу Ќ≤≤ були покладен≥ 5 мережних принцип≥в:
≤ - розширенн¤ мереж звТ¤зку на основ≥ волоконно-оптичних кабел≥в, супутникових систем, рад≥орелейних л≥н≥й, широкого застосуванн¤ компрес≥њ сигнал≥в;
≤≤ Ц взаЇмод≥¤ мереж через стандартизац≥ю протокол≥в т≥ ≥нтерфейс≥в;
≤≤≤ Ц розширенн¤ д≥алогових ≥нтерактивних служб;
≤V Ц забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ безпеки, збереженн¤ особистоњ таЇмниц≥ ≥ захист ≥нтелектуальноњ власност≥;
V Ц забезпеченн¤ ст≥йкост≥ ≥ живучост≥ мереж.
≤де¤ Ќ≤≤ була розвинута в ≥дею √лобальноњ ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури (√≤≤), розробка ¤коњ стала головним завданн¤м ћ≥жнародного союзу електрозвТ¤зку ≥ його ƒосл≥дницькоњ ком≥с≥њ 13 (ƒ Ц13). ќдночасно з √≤≤ проробл¤Їтьс¤ ≥нформац≥йна ≥нфраструктура —Ўј ≥ анади; Ївропейська ≥нформац≥йна ≥нфраструктура (≈≤≤), ¤понська ≥нформац≥йна ≥нфраструктура. ¬с≥ розробки знаход¤тьс¤ на стад≥њ вир≥шенн¤ системних запитань, плануванн¤ мережних ≥нтерфейс≥в ≥ стандарт≥в на них. ќсновною метою √≤≤ Ї забезпеченн¤ сум≥сноњ роботи мереж, систем обробки ≥нформац≥њ ≥ прикладних процес≥в дл¤ наданн¤ будь-¤ким громад¤нам доступу до ≥нформац≥йних ресурс≥в. ÷¤ мета повинна дос¤гатис¤ шл¤хом заохоченн¤ нових ≥нвестиц≥й, головним чином приватних, розвитку справедливоњ конкуренц≥њ, л≥берал≥зац≥њ ринку, демонопол≥зац≥њ послуг.
¬ рекомендац≥њ ћ—≈ “Y.101 дане наступне визначенн¤ √≤≤.
У√≤≤ Ц це сукупн≥сть мереж, обладнанн¤ к≥нцевих користувач≥в, ≥нформац≥њ ≥ людських ресурс≥в, ¤ка може бути використана дл¤ доступу до корисноњ ≥нформац≥њ, зв'¤зку користувач≥в один з одним, роботи, отриманн¤ розваг в будь-¤кий час та з будь-¤кого м≥сц¤ по доступним ц≥нам, що визначаЇтьс¤ по певн≥й глобальн≥й шкал≥Ф. √≤≤ ¤к складне утворенн¤ зач≥паЇ ≥нтереси користувач≥в; ≥ндустр≥й електрозв'¤зку, ≥нформац≥йних технолог≥й, розваг; державних регулюючих орган≥в; орган≥зац≥й по стандартизац≥њ; оператор≥в (рис.1.1).
–ис 1.1. √≤≤ ¤к сукупн≥сть ≥нтерес≥в р≥зних учасник≥в
÷≥кава точка зору користувач≥в на √≤≤ (рис. 1.2). « точки зору користувач≥в √≤≤ ¤вл¤Їтьс¤ загальною, обТЇднаною структурою, мережею мереж, п≥дключенн¤ до будь-¤коњ точки ¤ка надаЇ користувачу можлив≥сть використовувати вс≥ ресурси √≤≤, сп≥лкуватис¤ з ≥ншими користувачами ≥ тим самим задовольн¤ти своњ ≥нформац≥йн≥ ≥ комун≥кац≥йн≥ потреби.
к.т.- користувацький терм≥нал
Ћќћ - локальна обчислювальна мережа
÷ћ≤— - цифрова мережа з ≥нтеграц≥Їю служб
“ћ - абельне телев≥з≥йне мовленн¤
–ис.1.2. √≤≤ з точки зору користувача
¬ цей час ћ—≈ -“ розробл¤Ї проекти по стандартизац≥њ √≤≤. ѕроекти обТЇднан≥ в пТ¤ть клас≥в. лас F: арх≥тектура дл¤ √≤≤; лас ћ: засоби дл¤ √≤≤; лас ј: додаток дл¤ √≤≤. ¬сього таких проект≥в приблизно 40.
«агальна концепц≥¤ √≤≤ Ц це еволюц≥йний п≥дх≥д, п≥дтримка ≥снуючих та майбутн≥х засоб≥в електрозвТ¤зку, ≥нформатизац≥њ, «ћ≤, розваг, побутовоњ електрон≥ки, њх ≥нтеграц≥¤ в загальну ≥нфраструктуру. ≈волюц≥¤ √≤≤ ≥люструЇтьс¤ рис 1.3.
ќсоблив≥стю √≤≤ Ї п≥дтримка багатьох додаток, наприклад, теленавчанн¤ та електронн≥ б≥бл≥отеки; телемедицина; робота дома; електронна торг≥вл¤; ≥гри. √≤≤ повинна бути Уфедерац≥Їю мережФ з р≥зними мережними можливост¤ми, включно послуги на основ≥ протоколу ≤–; послуги на основ≥ комутац≥њ канал≥в ≥ технолог≥й ј“ћ; послуги ≥нтерактивних мультимед≥йних служб, мовленн¤. Ќа початковому етап≥ √≤≤ не передбачаЇ використовувати нов≥ мережн≥ можливост≥, а використовувати в повн≥й м≥р≥ можливост≥ ≥снуючих мереж в процес≥ њх сум≥сноњ роботи в межах Уфедерац≥њ мережФ. « по¤вою нових мережних можливостей вони будуть застосовуватись, ¤кщо забезпечуЇтьс¤ њх нормальна взаЇмод≥¤ з ≥снуючими можливост¤ми.
—№ќ√ќƒЌ
Ќј…ЅЋ»∆„≈ ћј…Ѕ”“Ќ™
÷≤Ћ№
–ис.1.3. ≈волюц≥¤ √≤≤
1.3.2. ќсновн≥ складов≥ частини глобальноњ ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури
¬ склад √≤≤ будуть включатис¤ два типи техн≥чних засоб≥в:
а) ≥нформац≥йн≥ абонентськ≥ пристроњ;
б) засоби передаванн¤, обробки ≥ збереженн¤ ≥нформац≥њ (с≥тьов≥ сервери);
„ерез ц≥ засоби, що вход¤ть в склад √≤≤, к≥нцев≥ користувач≥ ≥ поставники ≥нформац≥њ зТЇднуютьс¤ з мережами електрозвТ¤зку. ≥нцев≥ користувач≥ ≥ поставники ≥нформац≥њ, а також додатк≥в не вход¤ть до складу √≤≤. ÷≥ положенн¤ ≥люструютьс¤ рис. 1.4., ¤кий зображаЇ узагальнену арх≥тектуру √≤≤.
–ис.1.4. ”загальнена арх≥тектура √≤≤
¬ рекомендац≥¤х ≥ матер≥алах ћ—≈-“ висловлюютьс¤ думки стосовно розвитку мереж в процес≥ створенн¤ √≤≤. ¬ першу чергу, це направленн¤ розвитку мереж на основ≥ протоколу ≤– в сторону гарантованоњ ¤кост≥ обслуговуванн¤ (quality of service, QoS), по-друге, розвиток мереж з комутац≥Їю канал≥в ≥ мереж на основ≥ пакетних комутац≥й в сторону розширенн¤ своњх послуг, включно послуги в≥ртуальних зТЇднань. ÷≥ думки ≥люструютьс¤ на рис 1.5.
скачать целый документ в дос
формате
страница: 1,
2, 3,
4, 5,
6, 7,
8, 9,
10, 11,
12, 13,
14, 15,
16, 17, главна¤
| |
|
|
|
|
|
|
|
| курсовые
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
| |
Ќќ— ≤«-ƒ”≤ “
»— √”» “ 2002-2010 Zosik KIS-kiev!narod.ru |
|
