«аказать
курсач за 10 грн.
ƒ»—
1-6 семестр 250 грн
ƒќЅј¬№ —¬ќ≈
‘ќ“ќ
регистраци¤
KIS-Plus
вход
в KIS PLUS
новости
|
”н≥верситет ≥нформац≥йно - комун≥кац≥йних технолог≥й
курсовой по св¤зи, модуль , комплексное по св¤зи,
контрольна¤ по св¤зи, дипломный проэкт по телекомуникации, урсовой проэкт,
телекоммуникаци¤ и св¤зь, иевский »нститут —в¤зи, √осударственный университет
информационно-коммуникационных технологий, √”» “, ƒ”≤ “, —в¤зь, Zosik,
KIS-kiev.narod.ru |
|
страница: 1,
2, 3,
4, 5,
6, 7,
8, 9,
10, 11,
12, 13,
14, 15,
16, 17, главна¤
P“ = ? (Pt - Qt) (6-3)
t=0
дисконтуванн¤ грошових поток≥в зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до моменту або часу започаткуванн¤ проекту.
оеф≥ц≥Їнт чистого дисконтного доходу (≥ндекс доходност≥) визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ „ƒƒ та необх≥дноњ дисконтноњ вартост≥ ≥нвестиц≥й. ÷≥ сп≥вв≥дношенн¤ дозвол¤Ї одержати дисконтну норму прибутку ≥ обчислюЇтьс¤ за формулою:
≤ƒ = „ƒƒ/ ƒ¬≤, (6-4)
де: ≤ƒ Ц ≥ндекс доходност≥;
„ƒƒ Ц чистий дисконтний доход;
ƒ¬≤ Ц дисконтна варт≥сть ≥нвестиц≥й в ≥нновац≥њ.
¬нутр≥шн¤ норма доходност≥ визначаЇтьс¤ ¤к розрахункова ставка дисконту, за ¤коњ сумарн≥ чист≥ приведен≥ надходженн¤ дор≥внюють сучасн≥й (дисконтн≥й) вартост≥ витрат на проект. ¬изначенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за таким виразом:
t
? * Pt / (1+ d)t = 0 (6-5)
t=0
де: d Ц внутр≥шн¤ норма доходност≥ (¬Ќƒ);
Pt Ц чистий грошовий пот≥к у пер≥од≥ t.
–≥вн¤нн¤ (6-5) вир≥шуЇтьс¤ в≥дносно нев≥домоњ його складовоњ d задл¤ визначенн¤ м≥н≥мально допустимоњ норми ефективност≥, за ¤коњ чистий дисконтний доход дор≥внюЇ 0, або дисконтн≥ прибутки дор≥внюють започаткованим ≥нвестиц≥¤м.
“ерм≥н окупност≥ витрат визначаЇтьс¤ ¤к пер≥од дл¤ в≥дшкодуванн¤ перв≥сно започаткованих ≥нвестиц≥йних кошт≥в на основ≥ накопичених чистих реальних грошових поток≥в, зумовлених реал≥зац≥Їю проекту, тобто в≥дношенн¤м суми започаткованих ≥нвестиц≥й до дисконтних доход≥в.
ќсновн≥ показники ефективност≥ можуть бути доповнен≥ ≥ншими залежно в≥д ≥нтерес≥в учасник≥в науково-техн≥чних розробок та њх реал≥зац≥њ у виробництв≥ (фондо- або кап≥талов≥ддача, зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, орган≥зац≥¤ нових робочих м≥сць та ≥нш≥). ѕриклад розрахунк≥в економ≥чноњ ефективност≥ наведено в доданку.
ожен з основних показник≥в ефективност≥ може використовуватись за певним призначенн¤м, а саме:
- „ƒƒ найб≥льш рац≥онально використовувати дл¤ ранжуванн¤ ≥нновац≥йних пропозиц≥й та вибору пр≥оритетних проект≥в з точки зору њх ефективност≥;
- ¬Ќƒ проекту ¤вл¤Ї собою оч≥куваний р≥вень доходност≥ ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ прогнозуванн¤ цього показника, тобто визначаЇ меж≥ беззбитковост≥ проекту;
- ≤ндекс доходност≥ (коеф≥ц≥Їнт ефективност≥) вказуЇ на р≥вень накопмченого чистого прибутку, зумовленого одиницею вкладених у проект кошт≥в;
- ѕоказник пер≥оду окупност≥ ≥нвестованих в ≥нновац≥њ кошт≥в дозвол¤Ї одержати ≥нформац≥ю про р≥вень ризикованост≥ проекту в звТ¤зку з≥ зм≥нами у в≥дносн≥й л≥кв≥дност≥ ≥нвестиц≥й.
ѕоказники економ≥чноњ ефективност≥ ≥нновац≥йних проект≥в враховують витрати та результати, повТ¤зан≥ з њх реал≥зац≥Їю ¤к комерц≥йного характеру, так ≥ т≥, що виход¤ть за меж≥ пр¤мих ф≥нансових ≥нтерес≥в учасник≥в створенн¤ ≥ реал≥зац≥њ проекту, у тому числ≥ ефект галузей нац≥ональноњ економ≥ки, елемент соц≥ального ефекту та ≥нш≥ складов≥ ефективност≥, зумовлен≥ оза ринковою д≥¤льн≥стю субТЇкт≥в впровадженн¤ науково-техн≥чних розробок.
ѕоказниками народногосподарськоњ ефективност≥ ≥нновац≥йних проект≥в Ї ≥нтегральними ≥ в≥дображають ефективн≥сть проекту п≥д кутом зору ≥нтерес≥в економ≥ки крањни, у тому числ≥ рег≥он≥в крањни, галузей нац≥ональноњ економ≥ки, орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств. –озраховуютьс¤ вони за формулами 6-1, 6-3).
ƒо складу результат≥в нац≥ональноњ економ≥ки з реал≥зац≥њ проект≥в включаютьс¤:
- виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, виробленоњ на основ≥ технолог≥чних нововведень, кр≥м продукц≥њ, що споживаЇтьс¤ учасниками проекту;
- виручка в≥д продажу ≥нтелектуальноњ власност≥, що створюЇтьс¤ в процес≥ реал≥зац≥њ проекту;
- соц≥альн≥ та еколог≥чн≥ результати, визначен≥ з врахуванн¤м впливу вс≥х учасник≥в проекту на соц≥альну та еколог≥чну ситуац≥ю у в≥дпов≥дному рег≥он≥.
—оц≥альн≥, еколог≥чн≥ та ≥нш≥ результати, що не можуть бути оц≥нен≥ у варт≥сному вираз≥, берутьс¤ до уваги ¤к додатков≥ показники ефективност≥ галузей нац≥ональноњ економ≥ки ≥ враховуютьс¤ при прийн¤тт≥ р≥шень про пр≥оритетн≥сть проекту та його державн≥й п≥дтримц≥.
ƒо складу витрат у процес≥ визначенн¤ ефективност≥ галузей нац≥ональноњ економ≥ки при реал≥зац≥њ проект≥в включаютьс¤ необх≥дн≥ дл¤ цього одноразов≥ кап≥тальн≥ ≥ поточн≥ витрати вс≥х учасник≥в зд≥йсненн¤ проекту, визначен≥ без повторного рахуванн¤ однакових витрат та без врахуванн¤ результат≥в одних учасник≥в у склад≥ результат≥в ≥нших.
Ќа р≥вн≥ п≥дприЇмств (ф≥рм), що використовують науково-техн≥чн≥ розробки, до складу њх економ≥чних результат≥в включаютьс¤: виробнич≥ результати Ц виручка в≥д реал≥зац≥њ виготовленоњ новоњ продукц≥њ або продукц≥њ, виготовленоњ за новою технолог≥Їю за вилученн¤м кошт≥в, витрачених на власн≥ потреби.
ƒл¤ задоволенн¤ комерц≥йних ≥нтерес≥в кожного учасника проекту важливе значенн¤ маЇ оц≥нка ф≥нансових результат≥в його реал≥зац≥њ або комерц≥йна ефективн≥сть, що Ї складовою ≥нтегральною ефективност≥ галузей нац≥ональноњ економ≥ки.
омерц≥йна ефективн≥сть проект≥в науково-техн≥чних розробок та њх використанн¤ визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ ф≥нансових витрат та результат≥в науково-техн≥чних розробок, що мають забезпечити потр≥бну норму доходност≥.
6.4.ќц≥нка соц≥альних насл≥дк≥в науково-техн≥чних розробок та њх реал≥зац≥њ
—оц≥альн≥ насл≥дки науково-техн≥чних розробок у б≥льшост≥ випадк≥в п≥ддаютьс¤ варт≥сн≥й оц≥нц≥ ≥ включаютьс¤ до складу загальних результат≥в проекту в межах визначеноњ його ефективност≥.
ќсновними видами соц≥альних насл≥дк≥в проект≥в, що визначаютьс¤ в межах його ефективност≥, Ї:
- зм≥ни в к≥лькост≥ робочих м≥сць на обТЇкт≥, де впроваджуЇтьс¤ техн≥чне нововведенн¤;
- зм≥ни в структур≥ виробничого персоналу та його квал≥ф≥кац≥¤, у тому числ≥ зм≥ни чисельност≥ прац≥вник≥в ≥ з них ж≥нок, зайн¤тих шк≥дливими видами прац≥, зм≥ни чисельност≥ прац≥вник≥в р≥зноњ квал≥ф≥кац≥њ, та тих, що потребують њњ п≥двищенн¤;
- зм≥ни в р≥вн≥ здоровТ¤ прац≥вник≥в обТЇкта визначаютьс¤ за допомогою р≥вн¤ в≥двернутих втрат, повТ¤заних з виплатами ≥з фонду соц≥ального страхуванн¤ та витратами на охорону здоровТ¤;
- зм≥ни довк≥лл¤.
¬плив реал≥зац≥њ проекту на зм≥ни умов прац≥ прац≥вник≥в обТЇкта та довк≥лл¤ оц≥нюЇтьс¤ в балах за в≥дпов≥дними сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чними нормами чи психолог≥чними умовами прац≥, а також нормативами р≥вн¤ забрудненн¤ середовища. « ц≥Їю метою можуть бути використан≥ дан≥ соц≥олог≥чних опитувань, а також спец≥альн≥ вим≥ри на робочих м≥сц¤х.
–озрахунковим елементом Ї також витрати, необх≥дн≥ дл¤ дос¤гненн¤ соц≥альних насл≥дк≥в, або зумовлен≥ дос¤гнутими соц≥альними насл≥дками реал≥зац≥њ проекту (¤к, наприклад, зм≥н≥ витрат на виплату допомоги з тимчасовоњ непрацездатност≥ або в звТ¤зку з безроб≥тт¤м);
” розрахунках економ≥чних та соц≥альних результат≥в реал≥зац≥њ науково-техн≥чних розробок необх≥дно врахувати р≥вень ≥нфл¤ц≥њ на њх ефективн≥сть. –≥вень ≥нфл¤ц≥њ в к≥нц≥ будь-¤кого пер≥оду реал≥зац≥њ проекту (скаж≥мо tн) в≥дносно початкового його моменту t1 визначаЇтьс¤ за допомогою ≥ндексу зм≥н в ц≥нах на використанн≥ з ц≥Їю метою ресурси та на готову продукц≥ю чи послуги.
¬изначенн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом в≥дношенн¤ ц≥ни ресурсу в к≥нц≥ пер≥оду t1 до ц≥ни того ж ресурсу в к≥нц≥ пер≥оду tн за формулою:
R(t1 tн) = ≤ (t1 tн) Ц 1 (6-6)
де: ≤ Ц ≥ндекс ц≥н у момент tн в≥дносно моменту t1 ;
r(t1 tн) Ц р≥вень ≥нфл¤ц≥њ.
—ередньостроков≥ та довгостроков≥ проекти Ќƒƒ – щодо терм≥н≥в њх реал≥зац≥њ потребують врахуванн¤ фактора невизначеност≥ та ризику.
ƒл¤ врахуванн¤ фактору невизначеност≥ та ризику можуть бути використан≥ так≥ методи:
- перев≥рка ст≥йкост≥ проекту;
- корегуванн¤ параметр≥в проекту;
- формал≥зований опис невизначеност≥.
—т≥йк≥сть проекту визначаЇтьс¤ за допомогою точки беззбитковост≥ за формулою:
“б = «с/ ÷ - «у (6-7)
де: “б Ц точка беззбитковост≥;
÷ Ц ц≥на одиниц≥ продукту;
«с Ц умовно пост≥йн≥ витрати на виробництво продукц≥њ, що виготовлена на основ≥ впровадженн¤ результат≥в Ќƒƒ –;
«у Ц умовно Ц зм≥нн≥ витрати, що зм≥нюютьс¤ пропорц≥йно обс¤гу виробництва.
оригуванн¤ параметр≥в проекту проводитьс¤ на основ≥ уточненн¤ вих≥дного техн≥ко-економ≥чного завданн¤, у тому числ≥ строк≥в виконанн¤ проекту в звТ¤зку з зап≥зненн¤ми у ф≥нансуванн≥ його етап≥в, порушенн¤м технолог≥й при впровадженн≥ ≥нновац≥й, порушенн¤м строк≥в поставок сировини та ≥ншими ускладненн¤ми. ¬ ус≥х випадках таких порушень до складу витрат на проект додаютьс¤ зумовлен≥ ними витрати.
‘ормал≥зований математичний опис при в≥домих в≥рог≥дност¤х р≥зних умов реал≥зац≥њ проекту маЇ такий вигл¤д (додаток):
≈оч = ? ≈≥ –≥ (6-8)
де: ≈оч Ц оч≥куваний економ≥чний ефект;
≈≥ Ц ≥нтегральний ефект при певн≥й умов≥ реал≥зац≥њ;
–≥ Ц в≥рог≥дн≥сть реал≥зац≥њ ц≥Їњ умови.
6.5 ƒќƒј“ »
6.5. 1. ќр≥Їнтовна шкала бал≥в дл¤ пор≥вн¤нн¤ науково-техн≥чного р≥вн¤ результат≥в Ќƒƒ – та значень нормативних величин вагових його коеф≥ц≥Їнт≥в
є ѕоказники Ќ“≈ ќзнаки показник≥в ≥льк≥сть бал≥в оеф≥ц≥Їнт важливост≥ j-го показника Ќ“≈
1 Ќауково-техн≥чний р≥вень ѕеревищуЇ кращ≥ св≥тов≥ аналоги 10
¬≥дпов≥даЇ св≥товому р≥вню 7 - 9
Ќижче кращих св≥тових аналог≥в 5 - 6 0,3 - 0,35
ѕеревищуЇ кращ≥ в≥тчизн¤н≥ аналоги 3 - 4
¬≥дпов≥даЇ в≥тчизн¤ному р≥вню 1 - 2
Ќижче в≥тчизн¤ного р≥вн¤ 0
2 ѕерспективн≥сть ѕершочергова важлив≥сть 10
¬ажлив≥ 5 Ц 7 0,35 Ц0,4
орисн≥ 1 - 3
3 ѕотенц≥йний
масштаб практичного використанн¤ —в≥товий ринок 10
√алуз≥ нац≥ональноњ економ≥ки 7 Ц 8
√алузь (рег≥он) 3 Ц 5 0,2
ќкреме п≥дприЇмство (обТЇднанн¤) 1 - 2
4 —туп≥нь ймов≥рност≥ дос¤гненн¤ позитивних результат≥в Ќƒƒ – ¬еликий (значний) 10
ѕом≥рний (середн≥й) 5 Ц 6 0,1
ћалий (слабкий) 1 - 3
6.5.2. –озрахунок економ≥чноњ ефективност≥ створенн¤ технолог≥њ виробництва
нового електроприладу
«разок
¬их≥дн≥ дан≥ (млн.гривень):
«агальн≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ в технолог≥ю та обладнанн¤ 13,0 млн.грн
у тому числ≥ на першому роц≥ реал≥зац≥њ проекту 7,4 млн.грн
¬итрати на Ќƒƒ – та виготовленн¤ зразк≥в 0,9 млн.грн
ƒоход (прибуток в≥д продажу продукц≥њ, виготовленоњ
за новою технолог≥Їю) за весь пер≥од реал≥зац≥њ 277 млн.грн.
ц≥на одиниц≥ продукц≥њ 30 грн
ƒл¤ ≥люстрац≥њ розрахунк≥в чистого дисконтного доходу складемо таблицю, що в≥дображала б обс¤ги чистого грошового та кумул¤тивного доходу („ƒƒ) за формулою 3.1.
ќск≥льки ставки дисконтуванн¤, ¤к правило визначаютьс¤ в≥дпов≥дно до р≥вн¤ банк≥вських позичкових ставок, приймаЇмо дл¤ розрахунк≥в њњ значенн¤, р≥вним 0,16. “од≥, на першому роц≥ реал≥зац≥њ проекту чистий дисконтний доход становитиме: - 7,5 млн.грн.
„ƒƒ = - (1 + 0,16) = 6,5 млн.грн.
” кожному наступному роц≥ зб≥льшуЇтьс¤ ступ≥нь дисконтуванн¤. ќбчисленн¤ „ƒƒ у цьому раз≥ привод¤ть до даних кожного року реал≥зац≥њ проекту. ѕ≥дсумувавши визначен≥ дан≥, одержимо „ƒƒ = 5,5 млн.грн. ≤ндекс рентабельност≥ (доходност≥) Ї сп≥вв≥дношенн¤ чистого дисконтного доходу та одноразових ≥ кап≥тальних витрат на використанн¤ новоњ технолог≥њ, що визначаЇ дисконтну норму прибутку. ѕри сум≥ „ƒƒ, р≥вн≥й 5,5 млн.грн., акц≥онерному кап≥тал≥ в 13,0 млн.грн., ≥ витрат на Ќƒƒ – та виготовленн¤ зразк≥в Ц 0,9 млн.грн., а також на п≥дготовку виробництва Ц 1,2 млн.грн. ≥ндекс доходност≥ становитиме:
“ 5,5
≤ƒ = ? –t / t = 13,9 +1,2 = 0,36 чи 36%.
t=0
де : t Ц варт≥сть кап≥тальних ≥ одноразових витрат.
“обто, рентабельн≥сть реал≥зац≥њ проекту становитиме 36 в≥дсотк≥в, а проект сл≥д визначити прибутковим.
¬нутр≥шн¤ норма доходност≥, що визначаЇтьс¤ ≥теративним шл¤хом на основ≥ формули 3,5, а саме: 5,5 5,5
(1 + d)10 = 0, зв≥дки d'=0,19 (1 + х)10
¬нутр≥шн¤ норма доходност≥ в цьому раз≥ становить 19 в≥дсотк≥в ≥ ви¤вл¤Їтьс¤ б≥льшою за норму реф≥нансуванн¤ кап≥таловкладень, тобто проект можна вважати в≥дносно ст≥йким щодо ефективного його впровадженн¤.
ѕер≥од окупност≥ ≥нвестиц≥й в ≥нновац≥йний проект визначаЇтьс¤ ¤к пер≥од, необх≥дний дл¤ поверненн¤ њх перв≥сноњ суми за рахунок накопиченн¤ чистих поток≥в реальних грошей на основ≥ реал≥зац≥њ проекту. ¬итрати на проект мають бути окупленими за три роки
15,1 млн.грн.
“ = 5,5, млн.грн. = 2,7 рок≥в
де: 15,1 млн.грн. Ц сума ≥нвестиц≥й; 5,5 млн.грн. Ц чистий доход.
“очка збитковост≥ проекту визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ умовно пост≥йних поточних витрат виробництва до р≥зниц≥ м≥ж ц≥ною на одиницю продукц≥њ та умовно Ц зм≥нними витратами виробництва. ” цьому випадку це сп≥вв≥дношенн¤ маЇ вигл¤д:
8 8
“б = 30-15 = 15 - 0,53 = 53%
де: “б Ц точка безбитковост≥;
8 грн. Ц умовно Ц пост≥йн≥ витрати;
15 грн. Ц умовно зм≥нен≥ витрати;
30 грн. Цц≥на одиниц≥ продукц≥њ.
“очка беззбитковост≥ знаходитьс¤ в межах 53 в≥дсотк≥в ном≥нального обс¤гу виробництва, що п≥дтверджуЇ над≥йн≥сть проекту.
“аблиц¤. „истий дисконтний доход в≥д використанн¤ новоњ технолог≥њ виробництва електроприладу за роками њњ життЇвого циклу.
(млн.гривень)
Ѕуд≥вництво необх≥дних потужностей ќсвоЇнн¤ технолог≥й у виробництв≥ ¬икористанн¤ технолог≥й виготовленн¤ електроприладу до повноњ потужност≥ виробництва ”сього
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
„истий грошовий пот≥к -7,5 -5,5 -0,8 3,1 5,3 6,1 3,4 4,4 6,4 6,4 6,4 6,4 7,8
умул¤тивний грошовий пот≥к -7,5 -13,0 -13,8 -10,7 -5,4 0,7 4,1 8,5 14,9 21,4 27,8 34,2 42,0
„истий дисконтний доход -6,5 -4,2 -0,48 1,67 2,3 2,5 1,5 1,34 1,7 1,6 1,4 1,2 1,4 5,5
6.5.3. ѕриклади врахуванн¤ невизначеност≥ та ризику в розрахунках потенц≥йного економ≥чного ефекту науково-техн≥чного розробки
ѕриклад 1. ≤снують три вар≥анти створенн¤ новоњ технолог≥њ в результат≥ виконанн¤ наукових досл≥джень, дл¤ ¤ких визначено потенц≥йн≥ значенн¤ економ≥чного ефекту ≈т≥ та значенн¤ ймов≥рност≥ реал≥зац≥њ кожного з них –≥
¬ар≥ант ”мови реал≥зац≥њ (тис.грн.)
1 2 3 4 5 6 7
1 ≈т≥ 920 944 960 760 816 880 896
–≥ 0,05 0,3 0,1 0,05 0,1 0,15 0,25
2 ≈т≥ 1000 1024 1056 720 760 920 960
–≥ 0,15 0,1 0,1 0,1 0,2 0,2 0,15
3 ≈т≥ 1000 1040 1120 640 760 880 944
–≥ 0,2 0,1 0,05 0,05 0,1 0,25 0,44
Ќайвиг≥дн≥ший вар≥ант використанн¤ результат≥в Ќƒƒ – рекомендуЇтьс¤ вибирати за умови максим≥зац≥њ математичного оч≥куванн¤ потенц≥йного ≥нтегрального економ≥чного ефекту.
max ћ≈т = max ≈т≥ –≥, (3.1)
де: ћ≈т Ц математичне оч≥куванн¤ ≥нтегрального економ≥чного ефекту, тис.грн.
≈т≥ Ц економ≥чной ефект при ≥-й умов≥ реал≥зац≥њ, тис.грн.
–≥ Ц ймов≥рн≥сть реал≥зац≥њ при ≥-оњ умови, виход¤чи з невизначеност≥ та ризику, повТ¤заного з дос¤гненн¤м техн≥ко-економ≥чних показник≥в на р≥зних етапах Ќƒƒ –, ризику щодо технолог≥чноњ реал≥зац≥њ результат≥в наукових досл≥джень на п≥дприЇмствах та ризику, обумовленого ринком.
«а формулою ƒ.4.1. визначаЇтьс¤ математичне оч≥куванн¤ ћ≈т за вар≥антами:
ћ≈1т = ? ≈1≥ –1≥ = 920*0,05+944*0,3+960*0,05+816*0,1+880*0,1+5+896*0,25 =900,8 тис.грн.
ћ≈2т=?≈2≥–2≥=1000*0,15+1024*0,1+1056*0,1+720*0,1+760*0,2+920*0,2+960*0,15=910 тис.грн
ћ≈3т=?≈3≥–3≥=1000*0,2+1040*0,1+1120*0,05+640*0,05+760*0,1+880*0,15+944*0,35=930 тис.грн
” результат≥ отримуЇмо таке ранжуванн¤ вар≥ант≥в:
≤ Цвар≥ант 3;
≤≤ - вар≥ант 2;
≤≤≤ Ц вар≥ант 1.
оли ж Ї нагальна необх≥дн≥сть ураховувати дисперс≥ю значень ефекту, то формула ƒ.4.1. може бути модиф≥кованою. якщо за ≥нших р≥вних умов, наприклад, у раз≥ того ж самого ћ≈т, зб≥льшенн¤ дисперс≥њ зменшуЇ перевагу того чи ≥ншого вар≥анта, то у раз≥ нормального закону розпод≥лу ймов≥рностей цей вар≥ант може бути в≥д≥браним за критер≥Їм:
max (ћ≈т Ц ƒj* аs); (3.2)
де: ƒj Ц дисперс≥¤ випадковоњ величини ефекту ≈т;
аs Ц норматив дл¤ врахуванн¤ дисперс≥њ ефекту (встановлюЇтьс¤ галузевими ≥нструкц≥¤ми диференц≥йовано дл¤ р≥зних тип≥в заход≥в науково-техн≥чного розвитку s).
¬≥дпов≥дн≥ розрахунки та ранжуванн¤ наведено у приклад≥ 2.
ѕриклад 2. якщо дл¤ значень ћ≈т, визначених в попередньому приклад≥, величина дисперс≥њ становить в≥дпов≥дно D1=56,8; D2 =114,4; D3 =119,2, то при галузевому норматив≥ дл¤ врахуванн¤ дисперс≥њ економ≥чного ефекту дл¤ нових технолог≥й аs =0,75 отримаЇмо так≥ оц≥нки:
¬ар≥ант 1. ћ≈ 1т Ц 0,75 D1 = 900,8 Ц 0,75*56,8 = 844 тис.грн.
¬ар≥ант 2. ћ≈2т - 0,75 D2 = 910,8 Ц 0,75*114,4 = 824 тис.грн.
¬ар≥ант 3. ћ≈3т- 0,75 D3 = 930,4 Ц 0,75*119,2 = 841 тис.грн.
” цьому випадку ранжуванн¤ буде таким:
≤ Ц вар≥ант 1;
≤≤ - вар≥ант 3;
≤≤≤ Ц вар≥ант 2.
скачать целый документ в дос
формате
страница: 1,
2, 3,
4, 5,
6, 7,
8, 9,
10, 11,
12, 13,
14, 15,
16, 17, главна¤
| |
|
|
|
|
|
|
|
| курсовые
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
| |
Ќќ— ≤«-ƒ”≤ “
»— √”» “ 2002-2010 Zosik KIS-kiev!narod.ru |
|
