Транспортна мережа ІМ як система, що реалізує з необхідною якістю функцію обміну інформацією між користувачами, може бути подана у вигляді двох функціональних підсистем. Перша – це технологічна мережа зв’язку, яка містить обладнання передавання та розподілу інформації з точками підключення користувачів. Друга – забезпечує функціонування першої з системою технічного обслуговування та керування мережею.

Система технічного обслуговування вирішує групу завдань забезпечення технічного стану обладнання мережі, а система керування мережею – забезпечення оптимального обладнання мережі у будь-яких ситуаціях при забезпеченні норм якості обслуговування користувачів.

Мережа у цілому та окремі її елементи (лінії передавання, вузли комутації тощо) мають цілком визначену межу пропускної спроможності. При надходженні навантаження нижче порогового рівня величина обслугованого навантаження зростає, а при перевищенні – починає падати. Наприклад, у мережах з комутацією каналів, перевантажених через велику кількість відмов при встановленні з’єднання, тобто різкого зниження якості обслуговування, значно зростає інтенсивність повторних спроб встановлення з’єднання. Це призводить до різкого зниження ступеня корисного використання обладнання мережі, оскільки воно зайняте значною мірою передаванням службових сигналів (виклик, відповідь, відмова тощо). При цьому, якщо своєчасно не ліквідувати осередок перевантаження, то процес збільшення інтенсивності повторних викликів (отже, і втрат) може, розповсюджуючись у мережі, призвести до її повного блокування. В цьому випадку елементи мережі працюють з повним навантаженням, проте частина викликів, що закінчились повним встановленням з’єднання, дуже незначна. Ефективність роботи мережі у даному випадку різко падає.

Із збільшенням використання елементів мережі зменшуються доступні резерви. Але збільшення їх пропускної спроможності не знижує проблему, оскільки не ліквідує можливості перевантаження, а тільки відсуває її поріг. Застосування більш ефективних методів комутації та побудови мереж електрозв’язку призводить до необхідності використання все більш сучасної системи керування, без якої нормальне функціонування таких мереж стає практично неможливим.

Як відомо, основна мета системи керування транспортною мережею – це зменшення впливу будь-якої ситуації, що негативно впливає на роботу міжнародної мережі. До таких ситуацій належать:

• пошкодження національних або міжнародних центрі комутації або систем передання;
• заплановані відключення систем передавання або центрів комутації;
• незаплановане зростання на встановлення з’єднання, спричинене як зпрогнозованими, так і надзвичайними подіями;
• зосереджені (у тому числі локальні) і загальні перевантаження;
• ускладнення у забезпеченні потреб міжнародного обміну.

Основними методами керування транспортною мережею є:

• використання усіх доступних шляхів для обслуговування навантаження, що має найбільшу імовірність успішного обслуговування;
• пріоритетне обслуговування викликів, коли усі шляхи зайнято;
• зменшення перевантаження комутаційних систем і недопускання його збільшення.

Переваги використання ефективної системи керування:

• збільшення прибутку у зв’язку із збільшенням кількості успішних з’єднань;
• поліпшення обслуговування користувачів;
• ефективне використання мережі;
• поглиблення знання стану і якості роботи мережі;
• забезпечення захисту прибутку і важливих служб, зокрема при виникненні у мережі екстремальних ситуацій.

Аналізуючи ситуації мережі, MCE рекомендує порівнювати величини, що контролюються з пороговими. Слід зауважити, що вирішує доцільність прийняття конкретних заходів керування обслуговуючий персонал. Відомо, що зараз активно розробляються і проходять випробування методи керування, засновані на використанні „штучного інтелекту”. Відповідно до наведеної вище концепції MCE у рекомендаціях визначається таке:

• децентралізовано керувати легше, оскільки при цьому потрібно менше кваліфікованого персоналу;
• централізоване керування забезпечує кращий огляд стану, більший обсяг інформації, кращу взаємодію адміністрації та прийняття кращих рішень.

Зауважу, що вимоги до мережного керування транспортною мережею для ІМ та для традиційних мереж суттєво не відрізняються.

Для системи керування транспортною мережею ІМ прийнятні основні властивості TMN, які розглянуті нижче.

Вимоги до керування транспортною мережею такі:

1. Керування при нормальному функціонування мережі:

1. спостереження за роботою мережі;
2. керування трафіком та мережне керування;
3. спостереження якості служб.

2. Керування при аварії:

1. контроль за аварією;
2. тестування.

3. Керування конфігурацією:

1. технічна експлуатація;
2. стан і контроль;
3. встановлення.

4. Звітність керування.
5. Надійність керування.

Ці вимоги мають бути виконані при побудові системи керування транспортною мережею відповідно до концепції мережі керування зв’язком (TMN).

Мережа керування телекомунікаціями TMN може забезпечувати функції керування та зв’язок між різними операційними системами, так і між операційною системою і різними частинами мереж телекомунікацій. При цьому структура мережі керування телекомунікаціями може змінюватися від дуже простого з’єднання між операційною системою і єдиним елементом обладнання зв’язку до складної мережі, що поєднує багато різноманітних типів операційних систем і обладнання телекомунікацій.

Кожну систему керування можна умовно поділити на дві основні частини – підсистеми прийняття рішень ті підсистему виконання рішень. Перша реалізується у вигляді операційної системи, а друга – у вигляді програмно-технічних засобів технічної експлуатації. Враховуючи це, основний принцип ТМN полягає в наданні організаційної архітектури для забезпечення взаємозв’язку різноманітних типів операційних систем та/або телекомунікаційного обладнання для обміну інформацією керування з використанням погодженої архітектури зі стандартними інтерфейсами, включаючи протоколи і повідомлення.

Концептуально мережа керування телекомунікаціями ТМN являє собою окрему мережу, що з‘єднується з мережею телекомунікацій. Для своїх цілей вона може використовувати частини мережі телекомунікацій. Мережа керування телекомунікаціями для своїх потреб використовує канали та системи комутації мереж телекомунікацій.