2.2 Завдання та організаційна структура системи керування

Концепцiя ІМ передбачає вiдокремлення керуючої iнформацiї вiд iнформацiї, яка передається користувачем: вся iнформацiя, що стосується керування викликами IМ, з вузла комутацiї послуг (ВКП) каналами ЗКС-7 надходить для обробки до вузла комутацiї обробки (ВКО). Обмiн iнформацiєю мiж системою керування повiдомленнями (СКП) i вузлом керування повiдомленнями (ВКПВ), може здiйснюватись або ЗКС-7, або мережею передавання даних за протоколом Х.25.

Концепцiя керування ІМ передбачає систему керування ІМ у виглядi двох основних пiдсистем: пiдсистеми керування “iнтелектуальною надбудовою” i пiдсистеми керування транспортною мережею.

Коротко охарактеризуємо цi пiдсистеми.

Основними завданнями керування транспортною мережею є:

• оперативно-технiчне керування, яке має забезпечити у реальному часi адаптацiю структури мереж i схем спрямованих потокiв до змiн станiв контрольованих об’єктiв та обсягiв надходжуваного навантаження;
• органiзацiйно-технiчне керування (що визначається також як планування мереж), яке має забезпечити адаптацiю структури мереж та схем спрямованих потокiв до прогнозованих ситуацiй, включаючи планування ремонтних робiт, що можуть пiдтримувати пропускну спроможнiсть мереж на максимально можливому рiвнi при їх проведеннi.

Iнодi з органiзацiйно-технiчного керування видiляють задачi статистичного аналiзу якостi, включаючи збiр та аналiз статистичних даних про роботу мереж електрозв’язку i систем технiчної експлуатації з метою покращення експлуатацiйних характеристик апаратури, трактiв та каналiв передавання, удосконалення методiв їх технiчної експлуатації, отримання необхiдних даних для планування розвитку мереж.

Для реалізації перелiчених задач система керування транспортною мережею ІМ має виконувати такi функцiї:

• контроль за технiчним станом контрольованих об’єктiв (КО) мереж та локалiзацію пошкоджень;
• контроль трафiка та якостi обслуговування споживачiв;
• збiр, обробку, зберiгання та вiдображення iнформації про стан мережi;
• тестування обладнання та дiльниць;
• керування трафiком та схемами спрямованих потокiв навантаження;
• керування функцiонуванням контрольованих об’єктiв мережi та змiною структури мережi;
• перерозподiл технiчних засобiв між мережами вiдповідно до ситуацiї, що склалася;
• координації термiнів проведення ремонтно-налагоджувальних робiт та контроль їх виконання;
• планування заходiв з прогнозування ситуацiй, включаючи планування графiкiв обходiв та замiн;
• планування графiкiв ремонтно-налагоджувальних робіт;
• забезпечення введення в експлуатацiю обладнання, включаючи органiзацiю проведення необхiдних переключень та змiн структури мережi;
• взаємодiї зi службами технiчної експлуатації;
• взаємодiї з системами керування мережами зв’язку інших країн i незалежних Адмiнiстрацiй зв’язку;
• збiр та аналiз статистичних даних про роботу мереж технiчної експлуатацiї з метою покращення експлуатацiйних характеристик мереж та їх елементiв, удосконалення методiв їх технiчної експлуатації;
• вивчення потокiв навантаження;
• експертизу проектiв змiни технiчних або кiлькiсних характеристик мереж та їх елементiв у частинi вiдповiдностi iснуючого та запланованого навантаження основним принципам побудови i розвитку мереж та вимоги до них;
• розробку алгоритмiв керування мережею.

Система керування “iнтелектуальною надбудовою” є особливою мережною службою, призначеною для забезпечення працездатностi мережi, планування та облiку роботи усiх її компонентiв. Ця служба утворюється з сукупностi розподілених в мережi технiчних та програмних засобiв, а також iнформаційних ресурсiв, розташованих у всiх системах мережi.

Служба керування мережею є розподiленою i забезпечується функцiонуванням усiх систем, що входять. Логiчна структура служби керування отримує форму, зображену на рис. 2.1.

Базою структури с прикладнi процеси, якi забезпечують:

• усунення виникаючих несправностей;
• підтримку високої продуктивностi мережi;
• захист вiд несанкцiонованого доступу до iнформацiї, що передається;
• керування конфiгурацiєю мережi, в тому числі й iменами абонентiв;
• облiк функцiонування мережi.

Прикладнi процеси для виконання функцiй керування мережею, або i частиною, отримують iнформацiю про роботу областi взаємодiї як своєї, так й iнших систем мережi. Необхiднi їм вiдомостi передає адміністративний персонал, “Прикладнi об’єкти системного керування” (та “Об’єкти адмiнiстративного керування рiвнями” (ОАК). У свою чергу керуючi прикладнi процеси пов’язанi з роботою “Прикладних об’єктiв системного керування” та “Об’єктiв керування рiвнями”. З цiєю метою керуючi повiдомлення передаються на вiдповiднi рiвнi системи.

Рисунок 2.1 – Структура служб керування

Прикладнi процеси адмiнiстративного керування пiдтримуються елементами мережi рiвнiв. Рiвнi 1– 6 є звичайними для системи, а рiвень 7 володiє необхiдною специфiкою. Вона полягає у тому, що у верхнiй частинi прикладного рiвня (7Б) розташовується функцiональний блок, що називається SМАЕ. Завданням цього блоку є виконання функцiй та надання сервiсу, необхiдного для роботи прикладних процесiв адмiнiстративного керування. Робочий режим “Прикладного об’єкта системного керування” пiдтримується “Сервiсним елементом керування асоціації” (АSCE). “Прикладний об’єкт системного керування” визначає набiр протоколiв та видiв послуг, якi необхiднi для потреб адмiнiстративного керування, у тому числi i для передавання керуючої iнформацiї мiж системами мереж. З цiєю метою об’єкти ІМ рiзних систем обмiнюються один з одним необхiдними повiдомленнями. Цi операцiї виконують “Прикладнi процеси системного керування” (SMAP). Вони визначаються двома процедурами: протоколом SМIР та загальною послугою керуючої iнформацiї SМIS (див. рис. 2.1). Разом з функцiональними блоками “Послуга довiдника” та “Елемент послуги керування асоцiацiєю” (АСSЕ) вказанi документи визначають структуру прикладного рiвня служби керування мережею. Блок “Послуга довідника” зберiгає вiдомостi про об’єкти мережi та їх адресатiв. Вiн полегшує запит у розподiленнi мережею бази даних (ВКО), пов’язаних з керуванням мережею (СКП).